Рішення

від 22.01.2007 по справі 6/370-06-9542

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/370-06-9542

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2007 р.Справа  № 6/370-06-9542

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс»в особі філії «Інфоксводоканал»

Відповідач : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посейдон»

Про укладення договору

                                                                                Суддя                                        Демешин О.А.

Представники сторін :

Від позивача  :    Тімановська Н.А.- довіреність

Від відповідача: Мальнєв Є.П. - довіреність

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс»в особі філії «Інфоксводоканал»(далі –Позивач)  надано позов до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посейдон»(далі –Відповідач) про укладення договору на послуги водопостачання та водовідведення на умовах позивача, оскільки між сторонами виник переддоговірний спір стосовно умов, викладених в пунктах 2,1, 2.2.1, 2.4.8, 2.4.9, 2.4.10., 2.5.2, 3.3., 4.1., 4.2., та 7.6. договору в редакції позивача і  пунктів 2.2.3.,  4.4. в редакції відповідача.

            17.11.2006р.  в судовому засіданні представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої ТОВ «Інфокс»просить зобов`язати ОСББ «Посейдон»укласти договір з включенням в нього пунктів 2.1., 2.2.1 2.4.8., 2.4.10, 2.5.2., 3.3., 4.1., 4.2. в редакції позивача.  

              Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на те, що запропоновані позивачем пункти договору не відповідають та суперечать нормам чинного законодавства і просить викласти спірний договір в редакції ОСББ «Посейдон».

              В судовому засіданні оголошувались перерви до 06.11.2006р. та 22.01.2007р.          

Матеріалами справи встановлено:

           20.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс»в особі філії «Інфоксводоканал»та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посейдон»

було підписано договір № 4069\1 на послуги водопостачання та водовідведення.

           Вказаний договір був підписаний з  протоколом розбіжностей.

           18.09.2006р. та 30.11.2006р. сторони узгоджували розбіжності із складенням відповідних протоколів узгодження розбіжностей до договору №4069\1 від 20.08.2006р.

           Станом на час вирішення спору неузгодженими залишились пункти 2.1., 2.2.1 2.4.8., 2.4.10, 2.5.2., 3.3., 4.1. та 4.2., які позивач просить включити в договір в редакції ТОВ «Інфокс».

              Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

              У відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України майново -господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Крім того, частинами 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

               Згідно частини 1 стаття 626 Цивільного кодексу України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України,   інших   актів   цивільного   законодавства,   звичаїв  ділового   обороту,   вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти) визначені на розсуд сторін  і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

     Між сторонами виникли розбіжності щодо умов пункту 2.1. договору, а саме –відповідач вважає, що в нього має бути включено положення про те, що при виконання цього договору сторони керуються «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою КМ України №630 від 21.07.2005р.

      Із змісту вказаного нормативного акту вбачається, що ним регулюються правовідносини між виконавцем послуг та споживачем.

    Наказом Держжитлокомунгоспу  України від 25.04.2005 № 60 затверджено                             «Порядок визначення виконавця житлово-комунальних   послуг у житловому фонді»

(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р.  за № 541/10821), пунктом 4 якого встановлено порядок визначення виконавця послуг з централізованого           опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення, зокрема:

    «4.1. Виконавцем    послуг    з   централізованого   опалення, централізованого   постачання   холодної    та    гарячої    води, централізованого  водовідведення  (далі - комунальні послуги) може бути виробник зазначених послуг,  виконавець послуг  з  управління будинком,   спорудою   або   групою   будинків  чи  інший  суб'єкт

господарювання,  з яким  дійшли  домовленості  про  надання  таких послуг.

    4.2. Якщо органом місцевого самоврядування комунальні послуги не  включено  до  переліку  послуг,  право  на   здійснення   яких виборюється  на конкурсних засадах,  виконавець комунальних послуг може бути визначений  виконавцем  послуг  з  управління  будинком, спорудою  або  групою  будинків  згідно  з  умовами  договору  без проведення  конкурсу,  за  згодою  суб'єкта  господарювання,  який відповідає   вимогам  пункту  1.3  Порядку,  або  за  результатами конкурсу,  проведеного відповідно до статей 27,  28 Закону України "Про  житлово-комунальні  послуги"  за згодою власників  житлових будинків.

    Якщо виконавець  послуг  з управління будинком,  спорудою або групою будинків не  може  визначити  відповідного  виконавця,  він надає послуги власними силами.

    4.3. З  виконавцем комунальних послуг укладається відповідний договір про надання комунальних послуг згідно  з  вимогами  статей 21, 25, 26, 28, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

    4.4. Виконавці комунальних послуг можуть укладати субпідрядні договори без проведення додаткових конкурсів у разі якщо укладання таких договорів  передбачено  відповідним  договором  про  надання комунальних   послуг.  У  разі  укладання  субпідрядних  договорів виконавець комунальних послуг є відповідальним за  якість  наданих послуг».

     Тобто, за таких умов, виробник послуг може бути їх виконавцем лише у певному випадку, а саме: по відношенню до споживачів, що є власниками будинків присадибного типу. Це положення закріплено в Законі України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Правилах користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України", затверджених наказом Держжитлокомгоспом України від 01.07.1994 р. №65.

     Крім того,  виконавець послуг може бути визначений виконавцем послуг з управління будинком за згодою суб'єкта господарювання, який відповідає вимогам..."

      У даному випадку виконавець послуг з управління будинком ( ОСББ "Посейдон"), не звертався до позивача  з пропозицією про те,  щоби ТОВ «Інфокс»в особбі філії Інфокс-водоканал»був виконавцем послуг водопостачання та водовідведення, а позивач на це згоди не давав.

        Для того  щоб ТОВ «Інфокс»був виконавцем послуг по відношенню до ОСББ «Посейдон»необхідно передати на баланс позивачу всі внутрішні мережі Відповідача для їхньої подальшої експлуатації. Це обумовлено п.2 ст.21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", п.31 Правил №630, згідно яких виконавець послуг зобов"язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, забезпечувати взяття на абонентський облік квартирні засоби обліку тощо.

     Умовами договору не передбачається можливості передачі передачі відповідачем на баланс позивача внутрішньобудинкових мереж.

      Як зазначалось вище, згідно пункту 4 "Порядку визначення виконавця житлово-коммунальних послуг" - якщо виконавець послуг з управління будинком не може визначити відповідного виконавця, він надає послуги власними силами. Отже, саме Відповідач є виконавцем послуг водопостачання та водовідведення.

        За таких обставин, суд вважає, що до пункту 2.1. спірного договору не може бути включено, запропоноване відповідачем положення про те, що при виконанні договору сторони керуються «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою КМ України №630 від 21.07.2005р.

       Тому, пункт 2.1. договору має бути викладено в наступній редакції:

        «2.1. Сторони зобов`язуються керуватися діючими: - Законом України «Про питну воду та питне водопостачання»; «Правилами користування системами  комунального водопостачання та водовідведення  у містах та селищах України», затвердженими Наказом Держжитлокомгоспу України  від 01.07.1994р. № 65 (далі –Правилами водокористування); Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення, затвердженими Наказом   Держжитлокомгоспу України  від 05.07.1995р. № 30; Правилами прийому виробничих  стічних вод підприємств, установ та організацій до системи каналізації м.Одеси, затверджених розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 09.02.1998 року №87\А-98 від 09.02.1998р.; Законом України «Про житлово-комунальні послуги», існуючими ГОСТ, іншими нормативними актами, прийнятими у встановлдкеному чинним законодавством порядку.».     

             Пункт 2.2.1. в редакції позивача було викладено наступним чином:

«Водоканал зобов`язується подавати Абоненту воду та приймати стоки у відповідності із станом мереж і споруд».

              По протоколу узгодження розбіжностей від 30.10.2006р. –відповідач вважає, що зазначений пункт слід викласти в наступній редакції:

               «Водоканал зобов`язується подавати Абоненту воду, забезпечуючи в точках розбору, розташованих в будівлях, витрат не менше ніж 03 л\сек та з тиском води на верхньому поверсі будівля (у верхній точці розбору) на менше ніж 0,6кг с\см (60кПа) та приймати стоки».

               Ухвалою 17.11.2006р. суд зобов`язав позивача надати довідку про результати замірів мінімального тиску води на вході в будинок, необхідного для водозабезпечення всіх поверхів цього будинку.

               10.01.2007р. позивач надав відповідну довідку з якої вбачається, що за результатами замірів тиск на вводі в будинок з 06.00 до 24.00 становить 3,7кгс\см, а з 24.00 до 6.00  – 4,0-4,3кгс\см..

                Таким чином мінімальний тиск становить 3,7кгс\см.

                За таких обставин, суд вважає, що пункт 2.2.1 слід викласти в наступній редакції:

                 «2.2.1. Водоканал зобов`язується подавати Абоненту воду, забезпечуючи не вводі в житловий будинок мінімальний тиск не менше ніж 3,7кг\кв.см».

                Пунктом 2.4.8. в редакції позивача передбачено відшкодування витрат Водоканала абонентом по поновленню водопостачання в разі його припинення у зв`язку з порушенням Абонентом умов договору та правил водокористування.

                Відповідач вважає, що вказаний пункт не підлягає включенню в договір, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості припинення водопостачання.

                Розділом 13  Правил користуванння системами коммунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Державного комітету України  по житлово-комунальному господарству  від 1 липня 1994 р. N 65 (зареєстрований

в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. за N 165/374)  встановлені умови  припинення подачі води. У тому числі Водоканал має право тимчасово припинити  або  обмежити подачу води абонентам або в окремі райони населених  пунктів  без попередження у разі …. «13.1.  г) аварій на зовнішніх мережах водопроводу й каналізації,  а також інженерних комунікаціях будівель та споруд; д) пошкоджень або несправностей дворової, внутрішньобудинкової мережі, які призводять до витоку води, що перебуває на балансі абонента.

               Згідно пункту 13.3. Водоканал має право,  завчасно  попередивши  абонента,

припинити йому подачу води у разі:

    а) незадовільного технічного стану водопровідних та  каналізаційних мереж, пристроїв і споруд, які  перебувають  на  балансі абонента, невиконання абонентом вимог  Водоканалу  щодо  усунення порушень технічної експлуатації, виявлених Водоканалом…;

    в) відмови абонента у приєднанні до водопровідних і  каналізаційних мереж та пристроїв, які перебувають на  балансі  субабонентів, що мають дозвіл Водоканалу на приєднання;

    г) невиконання абонентом умов договору;

    д) несвоєчасного внесення плати за воду,  при  цьому  подача води припиняється по закінченні двох тижнів  від  моменту  подачі рахунку або платіжного документа;

    є) недопуску абонентом представника  Водоканалу  до  водолічильника й водопровідних пристроїв, споруджень локального очищення виробничих стічних вод, а також неподачі відомостей, потрібних для розрахунку води, що витрачається (кількість мешканців,  орен-

дарів, наявність свійських тварин, худоби тощо). При цьому подача води припиняється по закінченні тижневого строку  після  попередження Водоканалу;

    ж) самовільного приєднання до комунальної водопровідної  мережі або мережі водовідведення…;

    м) самовільного вмикання резервних вводів, опломбованих  Водоканалом, без попередження Водоканалу, за винятком  потреби  гасіння пожежі;

      Таким чином, можливість припинення подачі води через порушення абонентом правил водопостачання та водокористування  передбачена чинним законодавством.

       Крім того, статтею  47 Закону України про питну воду та питне водопостачання встановлено, що  підприємствам питного водопостачання,  яким  заподіяна  шкода юридичними  чи  фізичними  особами внаслідок порушення ними правил користування системами  питного  водопостачання,  пошкодження  цих систем,   а   також  внаслідок  створення  перешкод  у  проведенні аварійно-відновлювальних   робіт,   у   забезпеченні    нормальної експлуатації   систем   питного  водопостачання  або  забруднення, засмічення чи виснаження  джерел  питного  водопостачання,  збитки відшкодовуються відповідно до законів України.

         Нормами Цивільного та Господарського кодексів України передбачено можливість відшкодування збитків, під якими у тому числі визнаються збитки у вигляді здійснених стороною витрат.

         За таких обставин, суд вважає, що пункт 2.4.8. спірного договору слід викласти в редакції позивача, а саме:

         «2.4.8.  При зупиненні (припиненні) водопостачання у зв`язку з порушенням Абонентом умов договору, Правил водокористування, Абонент здійснює відшкодування витрат Водоканала по поновленню водопостачання (підключення до системи водопостачання) у відповідності з калькуляцією (кошторисом) на виконані роботи».

         Розбіжності по пункту 2.4.10. полягають  у  періодичності оформлення актів бухгалтерських звірок по розрахункам за одержані послуги.  Позивач вважає, що такі акти повинні оформлюватись щомісячно, а відповідач –щоквартально.  

        Відповідно до узгодженого сторонами  пункту 3.2.договору передбачено, що оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

         При цьому, за умов договору відповідач надає позивачу щомісячно звіти щодо водопостачання.

          За таких обставин, суд не вбачає підстав для щомісячного оформлення між сторонами актів звірок.

          Виходячи з розумності умов договору, та виключення зайвого витрачання часу на оформлення цих актів, суд вважає за доцільне здійснювати щоквартальне оформлення актів звірок до 12-го числа поточного місяця з розмежуванням в ньому щомісячних розрахунків за одержані послуги.

          Таким чином, пункт 2.4.10. слід викласти в такій редакції:

           «2.4.10. Щоквартально до 12-го числа поточного місяця оформлювати акт бухгалтерської звірки по розрахункам за одержані послуги з відображенням в ньому таких розрахунків помісячно.».                

           Стосовно розбіжностей в пункті 2.5.2.  та другої частини пункту 3.3. договору, то  відповідно до статті 7 Закону України „Про житлово - комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово - комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово -комунальні послуги відповідно до закону, затвердження норм споживання та якості житлово - комунальних послуг, контроль за їх дотриманням.

           Статтею 13 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" та статтею 28 Закону України „Про місцеве самоврядування" до повноважень органів місцевого самоврядування також відноситься встановлення цін/тарифів щодо оплати побутових, комунальних послуг та контроль за їх дотриманням.

             За таких обставин, вимоги відповідача про включення до пункту договору зобов"язань позивача по наданню інформації щодо структури тарифу, порядку надання послуг та їх споживчих властивостях, суд вважає недоцільним, оскільки ці питання не відносяться до компетенції позивача, а  до компетенції  відповідних органів місцевого самоврядування.

          Також слід відмітити, що обов'язок, порядок та строки оприлюднення нормативних актів прийнятих органами місцевого самоврядування, набрання ними чинності, у тому числі і стосовно встановлення тарифів на комунально-побутові послуги чітко встановлені статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування".

          Крім того, відповідно до протоколу погодження розбіжностей, між сторонами по справі була узгоджена перша частина пункту 3.3 договору.

          Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що пункт 2.5.2 слід викласти в наступній редакції:

         „2.5.2. За письмовою заявою Абонент має право, в встановленому законодавством порядку, отримувати від Водоканалу інформацію щодо переліку послуг які надаються Водоканалом, якісних показників води, розміру тарифу та норм споживання води".

           Пункт 3.3 договору слід викласти в наступній редакції:

          „3.3. Оплата проводиться за тарифом затвердженим в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладення договору діють наступні тарифи: водопостачання –0,67 грн. за 1 м3; водовідведення - 0,49 грн. за 1м3.

            У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг проводиться за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості щодо зміни тарифів Абонент отримує через місцеві офіційні засоби масової інформації".

                Що стосується розбіжностей по пункту 4.1. договору, то в редакції позивача за прострочення по платежам за одержані послуги встановлюється пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, а за прострочення більше ніж на 30 днів –додатково штраф 3% від несплаченої суми.

                 За умов відповідача –розмір пені має бути обмежений розміром подвійної облікової ставки НБУ.

                 Законом України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов`язань»встановлено, що розмір пені яка підлягає стягненню за порушення строків виконання грошових зобов`язань визначається договором, але не може бути більше розміру подвійної облікової ставки. Сплата ж 3% штрафу не передбачена чинним законодавством.

Статтею 625 ЦК України, на яку посилається позивач в письмових запереченнях на відзив відповідача, встановлено розмір сплати 3% річних за кожен день прострочення за порушення грошового зобов`язання, а не разовий штраф від несплаченої суми платежу, як це передбачається  пунктом 4.1. в редакції позивача.

                    До того ж відповідно до статті 625 ЦК України обов`язок сплати 3% річних за порушення грошового зобов`язання виникає незалежно від того чи включено це зобов`язання до умов договоору.  

               Таким чином, суд вважає з урахуванням неузгодженої частини  пункту 4.1. викласти цей пункт в редакції відповідача, а саме:

                «4.1. На несвоєчасно сплачені населенням платежі за послуги водопостачання і водовідведення до скасування заборони на нарахування пені населенню пеня не нараховується. З моменту скасування заборони на нарахування пені населенню у випадку несвоєчасного перерахування платежів Абонент сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення».

                Щодо розбіжностей по пункту 4.2. договору, то відповідач вважає, що цей пункт, яким передбачено, що позивач не несе відповідальності за водозабезпечення субабонентів в разі відключення відповідача від мереж міського водопостачання за заборгованість, невиконання умов договору чи порушення правил водокористування, - має бути виключено.

                Як зазначалось вище, чинним законодавством передбачено випадки коли Водоканал має право зупинити чи припинити водопостачання Абоненту, у тому числі –за порушення останнім  правил водопостачання та водокористування.

               При цьому, суд вважає, що за наявності у Абонента суб`абонентів, Водоканал не може нести відповідальності перед ними, оскільки правовідносини між цими суб`абонентами та Абонентом не стосуються правовідносин Абонента з Водоканалом..  Тим більше, в разі зупинення або припиненння водопостачання з підстав порушень правил водокористування Абонентом.

               Таким чином, пункт 4.2. договору слід викласти в наступній редакції :

                «4.2.  Водоканал не несе відповідальності за водозабезпечення суб`абонентів в разі зупинення чи припинення Водоканалом, у встановлених чинним законодавством випадках, водопостачання у зв`язку з порушенням Абонентом умов договору або Правил водокористування.».

               Приймаючи до уваги, що водопостачання та водовідведення відповідача позивачем здійснювалось з дати підписання договору і розрахунки за надані послуги мають здійснюватись, виходячи з тарифів, вказаних в цьому договорі, суд вважає, що в разі набрання цим судовим рішенням законної сили, договір № 4069\1 від 20.08.2006р. на послуги водопостачання та водовідведення, в частині встановлення тарифів (пункт 3.3)  слід вважати укладеним з дати його підписання, тобто –з 20.08.2006р.      

                В частині решти пунктів, які були предметом переддоговірного спору, договір слід вважати укладеним з дати набрання судовим рішенням законної сили.

               Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з покладенням судових витрат на позивача та відповідача, згідно ст..ст.44., 49 ГПК України.  

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.          Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс»в особі філії «Інфоксводоканал»(м.Одеса, вул..Басейна, 5, код 26472133) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посейдон»(м.Одеса, вул..Левітана, 110, код 33722165) укласти Договір № 4069\1 від 20.08.2006р. на послуги водопостачання та водовідведення з викладенням окремих його пунктів в наступній редакції:

-    «2.1. Сторони зобов`язуються керуватися діючими: - Законом України «Про

питну воду та питне водопостачання»; «Правилами користування системами  комунального водопостачання та водовідведення  у містах та селищах України», затвердженими Наказом Держжитлокомгоспу України  від 01.07.1994р. № 65 (далі –Правилами водокористування); Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення, затвердженими Наказом   Держжитлокомгоспу України  від 05.07.1995р. № 30; Правилами прийому виробничих  стічних вод підприємств, установ та організацій до системи каналізації м.Одеси, затверджених розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 09.02.1998 року №87\А-98 від 09.02.1998р.; Законом України «Про житлово-комунальні послуги», існуючими ГОСТ, іншими нормативними актами, прийнятими у встановлдкеному чинним законодавством порядку.»;

                 -  «2.2.1. Водоканал зобов`язується подавати Абоненту воду, забезпечуючи не вводі в житловий будинок мінімальний тиск не менше ніж 3,7кг\кв.см»;

-          «2.4.8.  При зупиненні (припиненні) водопостачання у зв`язку з порушенням

Абонентом умов договору, Правил водокористування, Абонент здійснює відшкодування витрат Водоканала по поновленню водопостачання (підключення до системи водопостачання) у відповідності з калькуляцією (кошторисом) на виконані роботи»;

-          «2.4.10. Щоквартально до 12-го числа поточного місяця оформлювати акт

бухгалтерської звірки по розрахункам за одержані послуги з відображенням в ньому таких розрахунків помісячно.»;

                     -     «2.5.2. За письмовою заявою Абонент має право, в встановленому законодавством порядку, отримувати від Водоканалу інформацію щодо переліку послуг які надаються Водоканалом, якісних показників води, розміру тарифу та норм споживання води»;

                       -    «3.3. Оплата проводиться за тарифом затвердженим в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладення договору діють наступні тарифи: водопостачання –0,67 грн. за 1 м3; водовідведення - 0,49 грн. за 1м3.

            У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг проводиться за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості щодо зміни тарифів Абонент отримує через місцеві офіційні засоби масової інформації»;

                    -  «4.1. На несвоєчасно сплачені населенням платежі за послуги водопостачання і водовідведення до скасування заборони на нарахування пені населенню пеня не нараховується. З моменту скасування заборони на нарахування пені населенню у випадку несвоєчасного перерахування платежів Абонент сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення»;

                     - «4.2..  Водоканал не несе відповідальності за водозабезпечення суб`абонентів в разі зупинення чи припинення Водоканалом, у встановлених чинним законодавством випадках, водопостачання у зв`язку з порушенням Абонентом умов договору або Правил водокористування.».

               3. Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посейдон»(65114, м.Одеса, вул..Левітана, 110, код 33722165) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»в особі філії «Інфоксводоканал»(65039, м.Одеса, вул..Басейна, 5 код 26472133) виртат по сплаті держмита 42гривні 50коп. та витрат на оплату послуг на ІТЗ судового процесу 59гривень.

              4. Пункт 3.3. договору № 4069\1 від 20.08.2006р. на послуги водопостачання та водовідведення, в частині встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення вважати укладеним з дати його підписання, тобто –з 20.08.2006р.      

                В частині решти пунктів, які були предметом переддоговірного спору (2.1., 2.2.1., 2.4.8., 2.4.10, 2.5.2., 4.1., 4.2.), договір  вважати укладеним з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його підписання.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.