Рішення

від 13.10.2014 по справі 911/4131/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" жовтня 2014 р. Справа № 911/4131/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНГК», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіденс», м. Вишневе

про визнання права власності

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Лісничий А. А. - директор ТОВ «ТНГК»;

відповідач - Бруль А. С. - представник, довіреність б/н від 06.10.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНГК» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіденс» (відповідач) про визнання права власності на нематеріальний актив «Право користування свердловинами № 51, № 53, № 54, №55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року» та «Право користування свердловиною №5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не визнає його право власності на нематеріальні активи, оскільки вважає, що договори купівлі-продажу №УГВ6564/20/2-12 від 09.11.2012р. та № УГВ8327/20/1-14 від 22.01.2014р., на підставі яких позивач отримав у власність дані нематеріальні активи, є недійсними, так як укладені без погодження з Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт», а вищевказані нематеріальні активи не є майном, що може бути об'єктом власності згідно з чинним законодавством України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2014р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2014р.

Через канцелярію суду 10.10.2014р. відповідачем було подано відзив, у якому він заперечує проти позову та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначений відзив прийнятий судом до розгляду та залучений до матеріалів справи.

Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статі 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 13.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНГК» на підставі укладених договорів купівлі-продажу № УГВ6564/20/2-12 від 09.11.2012р. (далі - договір № 6564/20/2-12) та №УГВ8327/20/1-14 від 22.01.2014р. (далі - договір № 8327/20/1-14) придбало право власності на нематеріальні активи «Право користування свердловинами № 51, № 53, № 54, № 55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року» та «Право користування свердловиною № 5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року» відповідно.

Згідно з п. 1.1 договору № 6564/20/2-12, продавець передає у власність покупця товар, визначений в п. 2.1 договору № 6564/20/2-12, а покупець приймає товар та зобов'язаний оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.1 договору № 8327/20/1-14, продавець передає у власність покупця товар, визначений в п. 2.1 договору № 8327/20/1-14, а покупець приймає товар та зобов'язаний оплатити його на умовах цього договору.

В п. 2.1 договору № 6564/20/2-12 зазначено найменування товару: Нематеріальний актив «Право користування свердловинами № 51, № 53, № 54, № 55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року». Комплектність об'єктів наведена в додатку № 1 до даного договору.

В п. 2.1 договору № 8327/20/1-14 вказано найменування товару: Нематеріальний актив «Право користування свердловиною № 5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року». Комплектність об'єктів наведена в додатку № 1 до даного договору.

В пунктах 2.1 цих договорів передбачено, що ціна товару визначена на підставі проведеної оцінки та складає по договору № 6564/20/2-12 - 941 000,00 грн., крім того ПДВ - 188 200,00 грн., загальна сума договору №6564/20/2-12 складає 1 129 200,00 грн.; по договору №8327/20/1-14 - 530 000,00 грн., крім того ПДВ - 106 000,00 грн., загальна сума договору №8327/20/1-14 складає 636 000,00 грн.

В якості доказів підтвердження вартості вищезазначених нематеріальних активів позивачем до позову додані звіти про оцінку майна незалежних оцінювачів ПП «Нерухомість» та ПП «Сант-2000».

В п.п. 3.2, 3.3 обох договорів продавець зобов'язався передати позивачу товар: до 30.11.2012р. (по договору №6564/20/2-12) та до 31.03.2014 р. (по договору №8327/20/1-14). Передача товару здійснюється на підставі актів прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Датою передачі товару вважається дата актів прийому-передачі товару, підписаних сторонами та скріплених їх печатками.

Перехід права власності на товар до позивача відбувається після підписання сторонами та скріплення печатками актів прийому-передачі товару. Датою переходу права власності на товар є дата підписаних сторонами та скріплених печатками сторін актів приймання-передачі товару (п. 3.4 договорів).

Оплата за товар здійснюється позивачем протягом 30 днів (по договору №6564/20/2-12) та 90 днів (по договору №8327/20/1-14) з дня підписання акту прийому-передачі товару на підставі рахунку-фактури, виставленого продавцем. Платежі за поставлений товар здійснюються в безготівковій формі (п.п. 4.2, 4.3 договорів).

Згідно з актом прийому-передачі від 19.11.2012р. до договору №6564/20/2-12 від 09.11.2012р. продавець передав, а позивач прийняв згідно з п. 3.3 договору №6564/20/2-12 товар, а саме: нематеріальний актив «Право користування свердловинами №№ 51, 53, 54, 55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року».

За актом прийому-передачі від 19.02.2014р. до договору №8327/20/1-14 від 22.01.2014р. продавець передав, а позивач прийняв згідно з п. 3.3 договору №8327/20/1-14 товар, а саме: нематеріальний актив «Право користування свердловиною № 5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року».

Позивачем за платіжними дорученнями № 16 від 14.12.2012р. та № 132 від 26.02.2014р. сплачено продавцю 1 129 200,00 грн. та 636 000,00 грн. відповідно.

В актах прийому-передачі від 17.12.2012р. та від 27.02.2014р. сторони підтвердили передання товару та вказали, що оплата за товар, за договорами №6564/20/2-12 та №8327/20/1-14 вартістю 1 129 200,00 грн. та 636 000,00 грн. відповідно здійснена в повному обсязі.

Згідно зі ст. 134 ГК України, суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

В ст. 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

В ст. 190 ЦК України вказано, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

В ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зазначено, що у цьому Законі:

майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;

майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Проаналізувавши наведені вище нормативні акти, суд прийшов до висновку, що нематеріальні активи, в тому числі нематеріальний актив «Право користування свердловинами № 51, № 53, № 54, № 55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року» та нематеріальний актив «Право користування свердловиною № 5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року», є майном та об'єктами господарських та цивільних прав.

Згідно зі ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В ст. 319 ЦК України вказано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивач набув за договорами №6564/20/2-12 від 09.11.2012р. та №8327/20/1-14 від 22.01.2014р. право власності на нематеріальний актив «Право користування свердловинами № 51, № 53, № 54, № 55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року» та нематеріальний актив «Право користування свердловиною № 5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року» відповідно.

Відповідач, в свою чергу, не визнає право власності позивача на нематеріальні активи «Право користування свердловинами № 51, № 53, № 54, № 55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року» та нематеріального активу «Право користування свердловиною № 5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року», у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись з позовом до суду про визнання його права власності на вказані нематеріальні активи.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач стверджує, що договори купівлі-продажу цих нематеріальних активів є недійсними.

Однак, суд не погоджується з такими твердженням відповідача, оскільки відповідачем, згідно зі ст. 33 ГПК України, не надано доказів визнання цих договорів в судовому порядку недійсними.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В ст. 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, варто зазначити наступне.

Частинами 6, 7 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» передбачено, що відчуження основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації, передача їх з балансу на баланс, у концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, до статутного фонду інших юридичних осіб, вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі цих підприємств, а також основних фондів та акцій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», дочірніх та заснованих нею підприємств, забороняється, крім випадків, коли результатом таких дій є: передача основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі таких підприємств виключно бюджетній установі, державному підприємству або акціонерному товариству, 100 відсотків акцій якого перебуває в державній власності України; створення державних підприємств або акціонерних товариств, 100 відсотків акцій та часток у статутному капіталі яких перебуває в державній власності України. Дія частини шостої цієї статті не поширюється на відчуження основних фондів державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», її дочірніх та заснованих нею підприємств, що не використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, яке здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Отже заборона відчуження та необхідність погодження Кабінетом Міністрів України стосується основних фондів та акцій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», її дочірніх та заснованих нею підприємств.

Частинами 2, 3 ст. 139 ГК України передбачено, що залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

В Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» визначено, що нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.

Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби», основні засоби - це матеріальні об'єкти, що їх:

а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242, нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. N 92, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

Отже, нематеріальні активи, які є об'єктами господарських та цивільних прав не віднесені чинним законодавством України до основних фондів, у зв'язку з чим їх відчуження продавцем не суперечить та не порушує вимоги ст.7 Закону України «Про трубопровідний транспорт».

Враховуючи викладене, судом встановлено, що продавець спірних нематеріальних активів та позивач не зобов'язані погоджувати з Кабінетом Міністрів України укладання вищевказаних договорів купівлі-продажу нематеріальних активів.

Таким чином, договори №6564/20/2-12 від 09.11.2012р. та №8327/20/1-14 від 22.01.2014р. не суперечить чинному законодавству, а позивач належним чином набув у власність та є належним власником нематеріального активу «Право користування свердловинами № 51, № 53, № 54, № 55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року» та нематеріального активу «Право користування свердловиною № 5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНГК» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19; код ЄДРПОУ 38319720) на нематеріальний актив «Право користування свердловинами № 51, № 53, № 54, № 55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року».

3. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНГК» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19; код ЄДРПОУ 38319720) на нематеріальний актив «Право користування свердловиною № 5 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіденс» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова 5, код ЄДРПОУ 33144429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНГК» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19; код ЄДРПОУ 38319720) судовий збір у розмірі 35 304 (тридцять п'ять тисяч триста чотири) грн. 00 коп.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 16.10.2014р.

Суддя Щоткін О.В.