Вирок

від 09.07.2014 по справі 755/14299/14-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14299/14-к

В И Р О К

іменем України

"09" липня 2014 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22013111110000121 від 15.10.2013 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Молниця, Герцаївського рн., Чернівецької обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту, 15.02.2014 року в м. Києві до ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_7 із проханням допомогти оформити тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні ОСОБА_8 для перетину ним державного кордону та відвідування України. ОСОБА_6 погодився на дану пропозицію.

Наступного дня ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_7 у невстановленому слідством місці у м. Київ та не ставлячи його до відома про свої злочинні наміри щодо пособництва у підробленні тимчасової посвідки на проживання та сприяння в незаконному переплавленні особи через державний кордон України, повідомив ОСОБА_7 про те, що він зможе оформити таку посвідку та вартість виготовлення такої посвідки складає 1500 доларів США або ж 12000 гривень, на що ОСОБА_7 відповів згодою.

Після цього, наступного дня, ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_6 та за попередньою домовленістю передав ОСОБА_6 6000 грн., дві фотокартки ОСОБА_8 та ксерокопію паспорту даної особи, на 1-му аркуші. Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 домовились, що ОСОБА_6 зробить посвідку на тимчасове проживання в Україні для особи, ксерокопію паспорта якого йому надав ОСОБА_7 , а коли буде її віддавати останньому то має отримати ще 6000 грн.

Після цього, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на підроблення офіційного документу, ОСОБА_6 зустрівся у м. Києві у невстановленому досудовим слідством місці з ОСОБА_4 та запропонував йому за грошову винагороду у розмірі 12000 грн. підробити тимчасову посвідку на постійне місце проживання ОСОБА_8 , на що останній погодився.

Так, 17.02.2014 року ОСОБА_4 , на виконання вищевказаної домовленості із ОСОБА_6 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій та передбачаючи можливі наслідки у вигляді підроблення та збуту підробленого документу, зустрівся з ОСОБА_6 поблизу магазину Ельдорадо, біля станції метро Лівобережна (м. Київ, вул. Р.Окіпної, 3) та отримав від останнього необхідні для підроблення тимчасової посвідки документи: дві фотокартки, ксерокопію паспорту ОСОБА_8 , на 1-му аркуші та 6000 грн., у якості грошової винагороди за виготовлення та збут підробленого документу.

Отримавши вказані документи та фотокартки, ОСОБА_4 , за місцем свого проживання ( АДРЕСА_2 ), за допомогою власної компютеної техніки, а саме ПЕОМ марки Рhilips Вravo чорного кольору s/n НОМЕР_1 , фотопринтера марки ЕРSON Stylus Photo РХ660 s/n НОМЕР_2 та підроблених печаток Міністерства внутрішніх справ України, виготовив підроблену тимчасову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 від 26.11.2012 року на імя ОСОБА_8 та проставив у ній підроблені відтиски печаток Міністерства внутрішніх справ України.

19.02.2014 року ОСОБА_4 знов зустрівся з ОСОБА_6 , під час чого передав останньому виготовлену підроблену тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні для ОСОБА_8 , яку ОСОБА_6 мав в подальшому збути ОСОБА_7 за грошову винагороду.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він своїми умисними діями, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , вчинив підроблення офіційного документу з метою збуту та збут підробленого документу, а саме тимчасової посвідки на постійне проживання, яка видається Державною міграційною службою України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Надалі, 28.05.2014 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22013111110000121 від 15.10.2013 року, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358 КК України. Також, сторонами погоджене покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В даній угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

В судовому засіданні обвинувачений цілком визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, тобто вчинив підроблення офіційного документу з метою збуту та збут підробленого документу, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4. ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 21.03.2014 року, звернути на користь державми.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 21.03.2014 року, підлягають поверненню власнику.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 12.03.2014 року, підлягають знищенню, як знаряддя злочину.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 12.03.2014 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 12.03.2014 року, повернути власнику.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 05.05.2014 року, підлягають знищенню як знаряддя злочину.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати.

Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 28.05.2014 року між прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватсті.

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично з`являтися в ці органи на реєстрацію.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралася.

Речові докази по справі, а саме: зразок спеціальної хімічної речовини, тампони зі змивами з рук ОСОБА_6 , ПЕОМ марки «Рhilips Вravo» чорного кольору s/n НОМЕР_1 , фотопринтера марки «ЕРSON Stylus Photo РХ660» s/n НОМЕР_2 - підлягає знищенню як знаряддя злочину.

Речові докази по справі, а саме: грошові кошти у розмірі 6000 грн. звернути на користь державми.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа» медель 6233 серійний № НОМЕР_4 повернути ОСОБА_4 .

Речові докази по справі, а саме: довідку про доходи № 004/14 від 04.03.2014 року, видану на імя ОСОБА_10 , бланк посвідки на проживання серії ДН б/н, виконаний на аркуші паперу білого кольору, ксерокопія тимчасової посвідки на проживання в Україні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , печатка округлої форми, пластикова, чорного кольору із написом «Для довідок Державна податкова адміністрація України Державна податкова адміністрація у м. Києві»; печатка округлої форми, пластикова, чорного кольору із написом « Україна Товариство з обмеженою відповідальністю м. Київ «ВЕКТОР-Ч» ідентифікаційний код 32552279»; подушки для печаток у кількості шість штук підлягають знищенню як знаряддя злочину.

Речові докази по справі, а саме: тимчасову посвідку серії НОМЕР_3 на постійне проживання в Україні громадянина Грузії ОСОБА_8 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3994 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні 90 копійок витрат на проведення комплексної судово-криміналістичної ІСТЕ СБ експертизи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя