Рішення

від 13.10.2014 по справі 906/1158/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" жовтня 2014 р. Справа № 906/1158/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника позивача: Глазунов І.Ю.- дов. від 17.02.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "АвтоМАЗ-Україна" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (м.Житомир)

про стягнення 12273,02 грн.

Позивач пред'явив позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12273,02грн., з яких 8559,70грн. основного боргу, 613,18грн.пені, 1711,94грн. штрафу, 301,11грн. 3% річних та 1087,09грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.08.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.09.2014р.

Ухвалою суду від 29.09.2014р. розгляд справи відкладено на 13.10.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав довідку про заборгованість відповідача станом на 13.10.2014р., яка складає 8559,70грн. та розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних (а.с. 53-54).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

09.10.2014р. на адресу суду повернулась ухвала суду від 29.09.2014р., яка направлялась на адресу відповідача, з відміткою на поштовому конверті про неможливість вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою (а.с.43-44), суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаних обставин, враховуючи надані позивачем докази, відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.01.2011р. між Дочірнім підприємством "АвтоМАЗ-Україна" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 28/8 (а.с. 10-11).

За п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - відповідачу товар (товари), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки є запчастини до вантажних автомобілів (п.1.3).

Сторони пунктом 2.1 Договору погодили, що поставка товарів здійснюється на умовах EXW, місце поставки-склад "Постачальника".

Згідно п. 2.3 Договору, право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатково-прибутковою накладною.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються рахунком-фактурою та видатковою накладною (п. 3.1 договру).

Відповідно до п. 4.3 Договору, асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії поставки товарів визначається сторонами і уточнюється в момент вибірки покупцем товарів на складі постачальника. Передачу товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатково- прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

За приписами п. 6.2 Договору, ціна товару, який входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару.

Пунктом 7.1 сторони узгодили, що покупець повинен сплатити продавцеві попередню оплату за товар.

Відповідно до п.п. 4.1, 10.1 Договору, договір поставки вступає в дію з дати його укладення і діє до того часу, поки одна із сторін не заявить про його розірвання, повідомивши про це іншу сторону за 15 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.02.2014р. та 14.05.2013р. відпустив відповідачу товар на загальну суму 9148,70грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, видатковими накладними № ОР8-000069 та № ОР8-000294( а.с 13,16) та довіреностями від 06.02.2013р. та № 66 від 14.05.2013р. (а.с. 14,17).

28.02.2014р. відповідачу була пред'явлена претензія (а.с. 19) про сплату протягом семи днів з моменту отримання претензії боргу в сумі 1055970 грн., пені в сумі 1120,59грн та штрафу в розмірі 2111,94грн.(а.с. 19).

Згідно матеріалів справи, відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 589,00грн., що підтверджується банківською випискою від 03.03.2014 р. (а.с. 31).

Оскільки відповідач вимоги претензії від 28.02.2014 р. виконав не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 8559,70грн.

Згідно п. 8.4 Договору, у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом усього часу прострочення, а також крім пені, у випадку прострочення платежу на строк понад 30 календарних днів штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

В порядку вищезазначеного пункту договору позивачем заявлено до стягнення з позивача 613,18грн. пені за період з 07.02.2013р. по 07.08.2013р. та 1711,94грн. штрафу.

Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні на суму 1087,09 грн. та 3% річних на суму 301,11грн.

Відповідач доказів погашення боргу не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 28/8 від 01.01.2011р.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 7.1 договору сторони визначили, що відповідач здійснює оплату за товар на умовах 100% передоплати.

За приписами ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як зазначає позивач, відповідачем не було здійснено попередньої оплати за товар.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України.

Частиною 1 ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4 ст. 538 ЦК України).

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджується факт поставки товару, що вказує на належне виконання зобов'язання з боку позивача. Відповідач факт отримання товару на суму 9148,70 грн. не оспорив.

Згідно матеріалів справи, відповідач провів часткову оплату вартості отриманого товару. Остання оплата покупцем була здійснена 03.03.2014р.р. в сумі 2000,00грн., з яких, за поясненнями представника позивача, 1411,00грн. зараховано в рахунок погашення раніше виниклої заборгованості, а 589,00грн. в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № ОР8-000069 від 06.02.2013р.

В результаті неналежного виконання покупцем свого обов'язку, має місце заборгованість в сумі 8559,70грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, яка є спеціальною нормою, яка регулює порядок проведення розрахунків при виникненні між суб'єктами господарювання правовідносин купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як наголошувалось вище факт поставки товару на склад покупця має місце, отже виходячи з норм ст. 692 ЦК України, відповідач повинен провести оплату отриманого товару на наступний день після отримання, тобто 07.02.2013р. та 15.05.2013р. відповідно.

Таким чином, з 07.02.2013 р. має місце прострочка в оплаті отриманого товару за видатковою накладною № ОР8-000069 та з 15.05.2013р. за видатковою накладною № ОР8-000294.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 8559,70грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення пені в розмірі 613,18 грн. господарський суд враховує наступне.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Як вбачається з розрахунку, пеню заявлено:

- по видатковій накладній № ОР8-000069 від 06.02.2013р. за період з 07.02.2013р. по 07.08.2013 на суму заборгованості 3690,00грн., яка складає 270,03грн.

- по видатковій накладній № ОР8-000294 від 14.05.2013р. за період з 15.05.2013р. по 12.11.2013р. на суму заборгованості 4869,70грн., яка складає 343,15грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що вказаний розрахунок є правомірним, арифметично вірним, а тому заявлена до стягнення пеня в розмірі 613,18грн. підлягає задоволенню.

Крім того, в порядку п. 8.4 Договору позивачем заявлено до стягнення штраф в розмірі 1711,94грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що штраф нараховано на суму простроченої понад 30 днів заборгованості в розмірі 8559,70грн., що відповідає умовам договору, який склав 1711,94грн.

За таких обставин вимога про стягнення штрафу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 1087,09грн. інфляційних та 301,11грн. річних, суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача вбачається, що нарахування 3% річних здійснено за період з 07.06.2013р. по 08.08.2014р. на суму заборгованості 8559,70грн., які складають 301,11грн.

Перевіривши нарахування 3% річних, суд вважає їх правомірними та арифметично вірними, тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню.

Перевіривши, здійснений позивачем, розрахунок інфляційних, господарський суд дійшов до висновку, що зазначена вимога також є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 12273,02 грн., з яких: 8559,70 грн. - основний борг; 613,18 грн. -пеня; 1711,94 грн. - штраф; 301,11 грн. - 3 % річних; 1087,00 грн. -інфляційні нарахування.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (10002, м.Житомир, вул. Льва Толстого,1-А, ідентифікаційний код 34520825)

на користь Дочірнього підприємства "АвтоМаз-Україна" (02660, м.Київ, вул. Колекторна,42-А, ідентифікаційний код 32376626)

- 8559,70грн. основного боргу;

- 613,18грн. пені;

- 1711,94грн.- штрафу;

- 301,11грн.- 3% річних;

- 1087,09грн.- інфляційних нарахувань;

- 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.10.14

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повід.)