Рішення

від 01.02.2007 по справі 17/350-06-12262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/350-06-12262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2007 р.Справа  № 17/350-06-12262

За позовом:        Товариства з обмеженою відповідальністю „Товариство трудового

                             колективу Центра екологічних технологій”

до  відповідача: Малого приватного підприємства „Фазан”

про виселення та стягнення  заборгованості за договором в сумі  5028,28 грн.

Суддя  Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача:      Комендитов Г.Г. –директор;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача звільнити приміщення , підписати акт здавання-приймання та стягнути з останнього 977,80 грн. –збитків, 4050,48 грн. –неустойки.

Відповідач в засідання суду не з'явився, хоча судом на його адресу неодноразово направлялися ухвали суду з зазначенням дати та часу місця судового засідання, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається на наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.   

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01 листопада 2002 року між Державним підприємством науково-дослідний технологічний інститут «ТЕМП»та Відповідачем був укладений договір №43/002 оренди державного нерухомого майна. Відповідно до умов Договору оренди державне підприємство науково-дослідний технологічний інститут «ТЕМП»виступає Орендодавцем, а Відповідач виступає Орендарем.

Згідно п. 1.1. Договору оренди Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне господарське використання нежитлове приміщення, а саме приміщення загальною площею 13 кв.м., розташоване, за адресою: м. Одеса, вул.Радісна 2/4 (9 поверх). Згідно п. 10.1. Договору оренди, строк дії договору складає 3 (три) роки з 01 листопада 2002 року до 01 листопада 2005 року.

25 квітня 2005 року на виконання наказу Міністерства Промислової політики України №651 від 03.12.2004 року була підписана додаткова угода до Договору оренди,  відповідно до якої Орендодавцем виступає Державне підприємство «Науково-дослідний комплекс «Центр екологічних технологій».

01 липня 2005 року між Державним підприємством «Науково-дослідний комплекс «Центр екологічних технологій» та Відповідачем була підписана додаткова утода№3 до Договору оренди відповідно до якої строк дії Договору оренди подовжувався до 31 грудня 2005 року.

09 вересня 2005 року був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Науково-дослідний комплекс «Центр екологічних технологій»відповідно до умов якого Позивач виступає правонаступником всіх прав та обов'язків державного підприємства «Науково-дослідний комплекс «Центр екологічних технологій», у тому числі відносно Договору оренди, про що Відповідач був повідомлений 15 грудня 2005 року.

15 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода №4 до Договору оренди, відповідно до якої строк дії Договору оренди продовжується до 01 березня 2006 року, відповідно до умов додаткової угоди №4 строк дії Договору оренди діє не пізніше 01.03.2006р.

15 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг суборендарю (далі - «Балансовий договір»).

Відповідно до умов договору позивач надає послуги по обслуговування та експлуатації будівлі. Балансовий договір має похідний характер від Договору оренди, у випадку якщо Договір оренди припиняє свою дію, або визнається недійсним, Балансовий договір автоматично припиняє дію. Балансовий договір був укладений до 01 березня 2006 року.

10 лютого 2006 року на адресу Відповідача був направлений лист №27, в якому позивач нагадав відповідачу про закінчення строку дії договору №43/002 та вимагав звільнити приміщення та здати його відповідно до Акту здавання-приймання. Однак відповіді на надісланий лист позивач не отримав, вимоги викладені в ньому виконані не були.

Зазначений Договір оренди припинив свою дію з 01.03.2006р., а відповідач продовжує займати та використовувати об'єкт оренди, у зв'язку з чим позивачем йому була нарахована неустойка за час прострочення користування річчю, яка станом на час звернення позивача до суду складає 4050,48 грн.

Крім цього відповідачем не сплачена заборгованість за користування приміщенням (оренда) включаючи заборгованість по сплаті комунальних послуг у тому числі послуги водопостачання та водовідведення що в загалом складає суму у розмірі 977 ,65 грн.

Зазначені обставини спонукали позивача звернутися до господарського суду Одеської області з позовом (від 22.11.2006р. вхід.№15067) про виселення відповідача з нежитлового приміщення та відшкодування заборгованості за договором 5028,28 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2006р. порушено провадження у справі №17/350-06-12262 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Товариство трудового колективу Центра екологічних технологій” до малого приватного підприємства „Фазан” про виселення із нежилого приміщення та відшкодування за договором 5028,28 грн.

У ході розгляду справи у суді, а саме 01.02.2007р. позивач звернувся до суду з заявою про  уточнення позовних, в  яких останній просить суд стягнути з відповідача 977,65 грн. - збитків, 3107,28 грн. - неустойки за користування не житловими  приміщенням  після закінчення терміну договору.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК   України передбачає, що особа здійснює свої  цивільні  права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договір укладений між сторонами по справі, як  цивільно-правовий   правочин  є правомірним  на час розгляду справи, оскільки  його недійсність прямо не встановлена законом, та  він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором  мають  виконуватися належним чином.

Згідно п. 3.1 укладеного договору, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, пунктом 3.5 зазначеного договору встановлено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та орендодавцеві у співвідношенні 30% та 70% відповідно до вимог діючого законодавства щомісячно не пізніше 15 числа, місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, визначеного органами держаної статистики.

Розглядом  матеріалів справи  встановлено, що відповідач не звільнив приміщення та не передав його орендодавцю.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 5 ст. 762, п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до ст. 785 ЦК України   у  разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.  

Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами п.2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розглядом матеріалів справи встановлено, 15 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода № 4 до Договору оренди, відповідно до якої строк дії Договору оренди продовжується до 01 березня 2006 року, а  відповідно до умов додаткової угоди №4 строк дії Договору оренди сторони погодили таким, що діє не пізніше 01.03.2006р., що було однією із істотних умов  укладання цієї додаткової угоди.

10 лютого 2006 року на адресу Відповідача був направлений лист №27, в якому позивач нагадав відповідачу про закінчення строку дії договору №43/002 та вимагав звільнити приміщення та здати його відповідно до Акту здавання-приймання. Однак відповіді на надісланий лист позивач не отримав, вимоги викладені в ньому виконані не були та приміщення не було звільнено  та передано позивачеві.

Таким чином, керуючись вимогами п.2 ст. 785 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу неустойку за час прострочення користування приміщенням, яка відповідно до представленого розрахунку суми позовних вимог складає   3107,28 грн., з урахуванням того, що  прострочка  терміну  повернення приміщення склала 214 днів, з урахуванням того, що зазначений договір оренди припинив свою дію з 01.03.2006р.

Крім цього, відповідачем не було сплачено заборгованість по сплаті комунальних послуг у тому числі послуги водопостачання та водовідведення, яка згідно до представлено розрахунку суми позовних вимог становить 977,65 грн. та підтверджується  наявними в матеріалах справи документами.

З огляду на викладене та враховуючи на той факт, що між сторонами по справі не укладався інший договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса,  вул. Радісна2/4, а також інші цівільно-правові угоди,  суд дійшов висновку, що відповідач незаконно, без відповідних правових підстав займає приміщення, яке знаходиться у власності позивача.

Право володіти майном здобувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з угод. Незаконним є володіння чужим майном без законних підстав.

У відповідності до вимог ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст.ст.48, 50 Закону України «Про власність», власник майна має право вимагати усунення яких-небудь порушень його права, вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння; захист права власності здійснюється судом, господарським судом

Відповідно до вимог ст. 321 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про власність»гарантують рівність прав усіх суб'єктів права власності, так само гарантують права власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що йому належить. Право власності є абсолютним правом.

На підставі ст. 48 Закону України “Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права розпоряджатись об'єктом права власності.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України, сторони повинні  довести суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які у відповідності до законодавства  повинні бути підтверджені   певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки представник малого приватного підприємства „Фазан” в судове засідання не з'явився та не надав суду докази  передачі орендованого приміщення за актом здавання-приймання станом з 01.03.2006р по час розгляду справи у суді, суд дійшов висновку що останній не виконав покладених договором на нього  обов'язків  та вимог ст.ст. 33,34 ГПК України.  

Враховуючи вищевикладене,  керуючись ст.ст.11, 12, 204, 321, 525, 526, 530, 614, 762,785 Цивільного кодексу України, 2, 48, 50 Закону України „Про власність” позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Товариство трудового колективу Центра екологічних технологій” підлягає задоволенню, з урахуванням наданих уточнень.

Судові витрати по держмиту витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Зобов'язати мале приватне підприємство „Фазан” /65063, м. Одеса, вул. М.Говорова, 2, р/р26008001270001 ВАТ КБ „Надра” м. Одеса, МФО 328975, МФО 328975/ звільнити нежитлове приміщення загальною площею 13 кв.м., розташоване, за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, 2/4 (9 поверх) та  підписати  відповідний  акт приймання-передачі цього приміщення.

(Стягувач –товариство з обмеженою відповідальністю „Товариство трудового колективу Центра екологічних технологій /65076, м. Одеса, вул. Радісна,2/4, р/р26006311114701, МФО 328209 АБ „Південний” м. Одеса, код ЄДРПОУ 33311973/)

Наказ видати.

3. Стягнути з малого приватного підприємства „Фазан” /65063, м. Одеса, вул.М.Говорова, 2, р/р26008001270001 ВАТ КБ „Надра” м. Одеса, МФО 328975, МФО 328975/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Товариство трудового колективу Центра екологічних технологій /65076, м. Одеса, вул. Радісна,2/4, р/р26006311114701, МФО 328209 АБ „Південний” м. Одеса, код ЄДРПОУ 33311973/ 3107 грн. 28 коп. /три тисячі сто сім грн. 28 коп./ - неустойки за прострочення користування приміщення; 977 грн. 65 коп. /дев'ятсот сімдесят сім грн. 65 коп./ - заборгованості за комунальні послуги; 187 грн. 00 коп. /сто вісімдесят сім грн. 00 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп. / - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.  

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

Рішення підписано 07.02.2007р.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.