Постанова

від 22.01.2007 по справі 22/418-06-12045а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/418-06-12045А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" січня 2007 р. Справа  № 22/418-06-12045А

о 12 год. 15 хв.

господарський суд Одеської області у складі судді Торчинської Л.О.

при секретарі судового засідання Келіній М.Ю.,

за участю представників від позивача: Кругленко Т.В. - за довіреністю № 9/10-018 від 10.01.2006р.;

від відповідачів: не з'явились;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 22/418-06-12045А за позовом Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Атлас" та Приватного підприємства "Фарсан" про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення 100000грн.

Представник позивача Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області в судове засідання з'явився та надав уточнення позовних вимог, в яких просив суд визнати недійсним договір № 7/06 від 07.06.2004р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Атлас" та приватним підприємством "Фарсан", та стягнути з ТОВ фірми "Атлас" в доход держави, кошти отримані по договору в розмірі 100000грн., посилаючись на те, що 07 червня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Атлас" та Приватним підприємством "Фарсан" було укладено договір №7/06. Зазначений договір був в повному обсязі виконаний сторонами, про що свідчать печатки та підписи посадових осіб сторін по договору на податкових накладних, що свідчить про передачу та отримання вищевказаного товару. Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Одеської області вважає, що вищевказана угода була укладена між ПП "Будтранс" та ТОВ "Алекс" з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, не надали письмові заперечення проти позову, своє право на захист не використали, тому справа розглядається у порядку п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі наявних доказів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні доводи представника позивача та розглянувши наявні матеріали у справі, суд встановив:

07 червня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Атлас" та Приватним підприємством "Фарсан" укладено договір №7/06. Згідно умов даного договору ТОВ фірма „Атлас” - продавець зобов'язався поставити ПП "Фарсан" –покупцю до 30.07.2004р. один каналізаційний насос вартістю 100000 грн.

Поряд з цим, згідно рішення місцевого суду Суворовського району м. Одеси від 19.11.2004 року по цивільній справі №2-8577/2004, порушеній за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах Державної податкової адміністрації в Одеській області до громадянина Іванцова Олега Івановича та ПП „Фарсан”, про визнання установчих документів ПП "Фарсан", а саме: статуту та свідоцтва платника податків, які були зареєстровані 08.12.2003р. –недійсними.

Ці обставини існували на час укладання оскаржуваного договору між відповідачами і у суду відсутні правові підстави для сумніву щодо наміру таких засновників не дотримуватися приписів законодавства.

Згідно ст.35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 26 ЦК УРСР (чинного на час укладення та виконання оскаржуваного договору) юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Згідно п.4 ст.5 Закону України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р. (із змінами та доп.) (чинного на час укладення та виконання оскаржуваного договору) підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації. Відповідно до ст. 6 названого закону підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво".

Тобто, всі угоди які були укладені від імені ПП "Фарсан" з моменту його державної реєстрації укладались від імені не встановлених осіб, які не мали жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП "Фарсан".

Отже, дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні докази, що мають значення для справи, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР (чинного на час укладення та виконання оскаржуваної угоди) якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Крім того, відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 даного Закону. А беручи до уваги рішення місцевого суду Суворовського району м. Одеси від 19.11.2004р., ПП "Фарсан" не мало правових підстав для складання та видачі податкових накладних ТОВ фірми "Атлас", так як, відповідно до вказаного рішення суду свідоцтво платника ПДВ ПП "Фарсан" визнано недійсним з моменту видачі.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Також п.п.3 п.1 ст.174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районною поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій належить: подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду №3 від 28.04.1978р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами та доповненнями) визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - повернути його вартість у грошах.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовільнити в повному обсязі.

2.          Визнати недійсним договір №7/06 від 07.06.2004р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Атлас" та Приватним підприємством "Фарсан".

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Атлас" (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Дзержипського, 72, р/р 26004227132001 ЮГРУ Приватбанк, МФО 328704, ОКПО 24529538) в доход держави (р/р 31111115600360 інші надходження код 24060300, УДК в Овідіопольському районі  22508650 ГУДКУ Одеської області, МФО 828011) кошти отримані по договору в розмірі 100000 грн. /сто тисяч грн./

Виконавчій лист видати в порядку ст. 258 КАС України.

Сторонам надано право ст.185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду Одеської області протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі.

Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п. 3 ст. 186 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 27.01.2007 р.

Суддя                                                                                            Торчинська Л.О.