ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.10.14р. Справа № 904/5932/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМЕКО", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР", м. Дніпропетровськ
про стягнення 34 498,56 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Кондрашов С.В., довіреність № 15 від 20.08.2014 року, представник;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКОМЕКО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР" заборгованості у сумі 34 498,56 грн., з яких: 28526,72 грн. - основна заборгованість, 1 711,60 грн. - 3% річних, 4 260,24 грн. - пеня. Судовий збір у сумі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 0106 від 01.06.2011 року на вивезення та утилізацію негабаритного сміття, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 28 526,72 грн., на яку позивач нарахував пеню у сумі 4 260,24 грн., 3% річних у сумі 1 711,60 грн.
У зв'язку зі сплатою відповідачем після подання позову до суду 10 000,00 грн. у рахунок часткового погашення основного боргу позивач подав 14.10.2014 року заяву від 13.10.2014 року про зменшення розміру позовних вимог до 24 498,56 грн., з яких: 18526,72 грн. - основна заборгованість, 1 711,60 грн. - 3% річних, 4 260,24 грн. - пеня.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з наведених у ньому підстав.
Відзиву на позов відповідач суду не надав, повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 30 - 32 том 1).
Направлена господарським судом на адресу відповідача ухвала про призначення розгляду справи на 09.09.2014 року повернулася з відміткою підприємства поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 37-38 том 1).
Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Направлена господарським судом на адресу відповідача ухвала про призначення розгляду справи на 14.10.2014 року отримана представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними доказами.
Розгляд справи призначався на 09.09.2014 року та 14.10.2014 року.
За клопотання позивача ухвалою господарського суду від 09.09.2014 року строк розгляду спору продовжено на 15 днів до 23.10.2014 року.
У судовому засіданні 14.10.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.06.2011 року між Приватним підприємством "Соната-Трейд" (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР" (далі - Замовник, Відповідач) було укладено договір № 0106 від 01.06.2011 року на вивезення та утилізацію негабаритного сміття (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з вивезення та утилізації негабаритного сміття з території міста Дніпропетровська, а також надання послуг подрібнювачем, автовишкою та іншою спецтехнікою та механізмами.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року.
У разі відсутності заяв сторін щодо припинення або зміни договору протягом місяця до закінчення строку його дії він вважається продовженим на наступний рік на тих самих умовах (пункти 7.1, 7,4. договору).
На виконання зобов'язань за договором відповідачу за його замовленнями були надані послуги на загальну суму 117 451,84 грн., що підтверджується наступними актами здачі - приймання робіт:
- № ОУ-0000067 від 31.07.2011 року на суму 23 345,92 грн.;
- № ОУ-0000075 від 31.08.2011 року на суму 43 228,80 грн.;
- № ОУ-0000094 від 30.09.2011 року на суму 17 836,80 грн.;
- № ОУ-0000131 від 31.11.2011 року на суму 2 342,40 грн.;
- № ОУ-0000031 від 30.03.2012 року на суму 25 297,92 грн.;
- № ОУ-0000044 від 30.04.2012 року на суму 5 400,00 грн. (а.с. 13 - 18 том 1).
Відповідачу були виставлені для оплати наступні рахунки-фактури:
- № СФ-0000140 від 31.07.2011 року на суму 23 345,92 грн.;
- № СФ-0000151 від 31.08.2011 року на суму 43 228,80 грн.;
- № СФ-0000169 від 30.09.2011 року на суму 17 836,80 грн.;
- № СФ-0000032 від 30.03.2012 року на суму 25 297,92 грн.;
- № СФ-0000045 від 30.04.2012 року на суму 5 400,00 грн. (а.с. 19-24 том 1).
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у загальній сумі 98 925,12 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- № 135 від 29.08.2011 року на суму 20 000,00 грн.;
- № 142 від 12.09.2011 року на суму 3 000,00 грн.;
- № 150 від 14.09.2011 року на суму 20 000,00 грн.;
- № 3 від 28.09.2011 року на суму 20 345,92 грн.;
- № 52 від 06.03.2012 року на суму 17 836,80 грн.;
- № 53 від 06.03.2012 року на суму 2 342,40 грн.;
- № 53 від 05.07.2012 року на суму 5 400,00 грн.;
- № 90 від 11.08.2014 року на суму 5 000,00 грн.;
- № 107 від 19.09.2014 року на суму - 5 000,00 грн.
Таким чином, станом на день подачі позову - 08.08.2014 року заборгованість відповідача за виконані на його користь послуги становить 28 526,72 грн. (117451,84 - 88925,12 = 28526,72), що окрім зазначеного підтверджується також двостороннім актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року, підписаним та скріпленим печатками сторін за договором (а.с. 12 том 1).
Під час розгляду справи відповідачем було здійснено погашення заборгованості у сумі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 90 від 11.08.2014 року на суму 5 000,00 грн. та № 107 від 19.09.2014 року на суму 5 000,00 грн. у зв'язку з чим заборгованість відповідача зменшилась з 28 526,72 грн. до 18 526,72 грн. (28526,72 - 10000,00 = 18526,72).
За змістом пункту 3.5. договору виконавець може передати право вимоги до замовника третій особі.
30.06.2014 між Приватним підприємством "Соната Трейд" (далі - Цедент, Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомеко" (далі - Цесіонарій, Новий кредитор, Позивач) був укладений договір відступлення права вимоги № 3006/4 (далі - Договір відступлення).
За пунктому 1 договору відступлення цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, цедентом цесіонарієві права вимоги, належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором за договором № 0106 від 01.06.2011 року між цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр".
За змістом статей 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 2 договору відступлення за цим договором до цесіонарія переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: погашення заборгованості у розмірі 28 526,72 грн., а також штрафних санкцій за договором № 0106 від 01.06.2011 року.
До цесіонарія переходить право вимоги цедента за договором, визначеним у пункті 1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (пункт 3 договору відступлення).
Пунктом 5 цього договору передбачено, що цедент зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити боржника про відступлення права вимоги.
Цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (пункт 10 договору відступлення).
Згідно з частиною другою статті 516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
На виконання умов договору Приватне підприємство "Соната-Трейд" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальність "Центр" повідомлення про відступлення права вимоги від 30.06.2014 року, яке відповідно до відмітки на цьому повідомленні було отримане того ж дня директором Масюк А.Д. (а.с. 10 том 1)
За частиною першою статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Несплачена відповідачем частина виконаних на його користь послуг становить 18526,72 грн., що і є причиною виникнення спору.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 3.2. договору оплата послуг здійснюється протягом десяти днів місяця, наступного за місяцем надання послуг відповідно до підписаного сторонами акту виконаних робіт.
За умовами пункту 3.2. договору оплата за виконанні роботи мала бути здійснена:
- № ОУ-0000067 від 31.07.2011 року на суму 23 345,92 грн. - до 11.08.2011 року;
- № ОУ-0000075 від 31.08.2011 року на суму 43 228,80 грн. - до 13.09.2011 року;
- № ОУ-0000094 від 31.09.2011 року на суму 17 836,80 грн. - до 11.10.2011 року;
- № ОУ-0000131 від 31.11.2011 року на суму 2 342,40 грн. - до 13.12.2011 року;
- № ОУ-0000031 від 30.03.2012 року на суму 25 297,92 грн. - до 11.04.2012 року;
- № ОУ-0000044 від 30.04.2012 року на суму 5 400,00 грн. - до 11.05.2012 року.
За викладеного та відповідно до умов договору строк оплати залишку заборгованості у сумі 18 526,72 грн. за виконані на користь відповідача послуги є таким, що настав.
Наявність заборгованості відповідача у сумі 18 526,72 грн. підтверджується належними та допустимими доказами.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за надані послуги є такими, що підлягають задоволенню повністю у сумі 18 526,72 грн.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6.3. договору за несвоєчасну оплату послуг виконавця замовник несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання.
Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 4 260,24 грн. розрахована за період з 01.08.2013 року по 01.08.2014 року із суми заборгованості 28 526,72 грн.
Перевіркою розрахунку пені встановлено, що вона здійснена з порушенням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, з урахуванням обставин справи, приймаючи до уваги двосторонній акт звірки розрахунків (а.с. 12 том 1), заборгованість відповідача у сумі 28 526,72 грн. виникла 05.07.2012 року після здійснення відповідачем чергового платежу у сумі 5 400,00 грн. (платіжне доручення № 53), з яких 2 171,20 грн. було віднесено у рахунок погашення боргу за актом № ОУ-0000031 від 30.03.2012 року на суму 25 297,92 грн., внаслідок чого залишок боргу за цим актом у сумі 23 126,72 грн. (25297,92 - 2171,20 = 23126,72) разом із несплаченими послугами у сумі 5 400,00 грн. за актом № ОУ-0000044 від 30.04.2012 року і склали заборгованість у сумі 28 526,72 грн. (23126,72 + 5400,00 = 28526,72).
Враховуючи визначені пунктом 3.2. договору строки оплати наданих послуг: за актом № ОУ-0000031 від 30.03.2012 року на суму 25 297,92 грн. - до 11.04.2012 року, за актом №ОУ-0000044 від 30.04.2012 року на суму 5400,00 грн. - до 11.05.2012 року, шестимісячний термін нарахування пені охоплюється періодом:
за актом № ОУ-0000031 від 30.03.2012 року із заборгованості на суму 25 297,92 грн. - з 11.04.2012 року по 11.10.2012 року, а із заборгованості на суму 23126,72 грн. - з 05.07.2012 року по 11.10.2012 року
за актом № ОУ-0000044 від 30.04.2012 року на суму 5400,00 грн. - з 11.05.2012 року по 11.11.2012 року.
Таким чином, нарахування пені на загальну суму заборгованості 28526,72 грн. можливе за період з 11.05.2012 року по 11.11.2012 року. Нарахування позивачем пені за період з 01.08.2013 року по 01.08.2014 року є неправомірним.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 4 260,24 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 1 711,60 грн. розраховані за період з 01.08.2012 року по 01.08.2014 року із суми заборгованості 28 526,72 грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що 3% річних за вказаний період будуть складати 1 712,97 грн. (з урахуванням 366 днів у 2012 році та 365 днів у 2013 - 2014 р.р.).
Однак, за змістом статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Позивачем не подавалось відповідного клопотання, а отже 3% річних підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем - 1 711,60 грн.
За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 20 238,32 грн., з яких: 18 256,72 грн. - основний борг, 1 711,60 грн. - 3% річних.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 509,29 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, буд. 22, ідентифікаційний код 24447616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМЕКО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Наримська, буд. 106, кв. 2, ідентифікаційний код 39126101) основний борг у сумі 18 526,72 грн., 3% річних у сумі 1 711,60 грн., судовий збір у сумі 1 509,29 грн.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.10.2014 року.
Суддя І.І. Колісник
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2014 |
Оприлюднено | 21.10.2014 |
Номер документу | 40931929 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Колісник Іван Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні