Рішення

від 09.10.2014 по справі 910/13230/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13230/14 09.10.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Сай А.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич-Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна"

про стягнення 14 234,82 грн.

за участю представників:

від позивача :Йовенко С.М. - представник за довіреністю б/н від 01.06.2014 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Росич-Плюс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 14 234,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № К-464 від 14.03.2013 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" утворилась заборгованість в сумі 14 234,82 грн.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Росич-Плюс" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" заборгованість по оплаті поставленого товару у сумі 14 234,82 грн., яка складається з основного боргу - 14 044,36 грн. та пені - 190,46 грн. за період з 03.10.2013 р. по 05.11.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду не відома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

14.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росич-Плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" (покупець), був укладений договір поставки № К-464.

Згідно з п 1.1 вказаного договору постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, що є невідємними частинами даного.

Товари поставляються за цінами, вказаними в специфікаціях, які підписуються повноважними представниками сторін і є невід'ємними частинами договору.

Покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом семи календарних днів з дня реалізації поставленого товару споживачам (п.п. 4.2, 4.3 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 р. (п. 8.1 договору).

У подальшому до договору поставки було внесено зміни щодо умов надання маркетингових послуг шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 29.03.2013 р.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, поставив товар на загальну суму 72 273,96 грн., що підтверджується видатковими накладними № 45 від 18.04.2013 р., № 46 від 18.04.2013 р., № 47 від 18.04.2013 р., № 91 від 04.07.2013 р., № 92 від 04.07.2013 р., № 93 від 04.07.2013 р.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати поставленого товару виконав неналежним чином.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" частково повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Росич-Плюс" товар на суму 51 029,60 грн., що підтверджується накладними про повернення товару № 198 від 18.06.2013 р., № 381 від 18.06.2013 р., № 228 від 18.06.2013 р., № 262 від 16.08.2013 р., № 263 від 20.08.2013 р.

Крім того, 12.06.2013 р. сторонами було підписано протокол заліку взаємних вимог, зокрема, за договором поставки № К-464 від 14.03.2013 р., на суму 7 200,00 грн.

Таким чином, основна заборгованість ТОВ "Ділайт-Україна" перед позивачем за договором склала 14 044,36 грн., що підтверджується вимогами направленими на адресу відповідача № 41 від 25.09.2013 р., № 3 від 21.01.2014 р. та поясненнями представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 14 044,36 грн. основного боргу за договором поставки № К-464 від 14.03.2013 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором поставки у розмірі 190,46 грн. за період з 03.10.2013 р. по 05.11.2013 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.4 договору поставки передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент не виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України (яку позивач визначив невірно у своєму розрахунку) та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором поставки у сумі 170,07 грн. за період з 03.10.2013 р. по 05.11.2013 р., тобто у меншій сумі ніж було заявлено позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич-Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 14 234,82 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 12, ідентифікаційний код 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич-Плюс" (22200, Вінницька обл., м. Погребище, вул. Базарна, буд. 8, ідентифікаційний код 35322924) 14 044 (чотирнадцять тисяч сорок чотири) грн. 36 коп основної заборгованості, пені у сумі 170 (сто сімдесят) грн. 07 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 12, ідентифікаційний код 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич-Плюс" (22200, Вінницька обл., м. Погребище, вул. Базарна, буд. 8, ідентифікаційний код 35322924) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 38 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 09 жовтня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 14 жовтня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна