Рішення

від 16.10.2014 по справі 925/1747/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 925/1747/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом приватного підприємства «Комерційно-виробнича фірма «БАЙС», Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 4

до відділу комунального майна Уманської міської ради, Черкаська область, м. Умань, Площа Леніна, 1

та до товариства з обмеженою відповідальністю «БРАВЕКС», м. Харків, вул. Котлова, 210

про визнання недійсним договору,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат - за ордером,

Косиневський М.А. - арбітражний керуючий - за посадою - ухвала господарського суду;

від відповідача (відділ): Коломієць Н.В. - начальник відділу - за посадою;

від відповідача (ТОВ): участі не брав.

Приватне підприємство «Комерційно-виробнича фірма «БАЙС» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Відділу комунального майна Уманської міської ради та до товариства з обмеженою відповідальністю «БРАВЕКС» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19.05.2014р., що укладений між відповідачами, та відшкодування судових витрат. У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Арбітражний керуючий Косиневський М.А. заперечив повноваження представника - адвоката ОСОБА_1 з мотивів відсторонення керівника підприємства від посади. Суд не приймає дані заперечення до уваги, оскільки представник ОСОБА_1 діє як адвокат на підставі ордеру на надання правової допомоги підприємству. Ордер надано в справу.

В судовому засіданні арбітражним керуючим Косиневським М.А. подано заяву про відмову від позову з мотивів вчинення дій на стягнення коштів на користь кредиторів. Суд не приймає вказану заяву та відхиляє її в судовому засіданні для продовження розгляду справи по суті, оскільки є порушення цивільного інтересу ПП «КВФ «БАЙС» внаслідок укладення оспореного договору від 19.05.2014р. та приведення позивача до банкрутства. Суд також враховує заперечення представника позивача адвоката ОСОБА_1 про зловживання арбітражним керуючим Косиневським М.А. цивільним правом, що є неприпустимим.

Представник відповідача (Відділ комунального майна) просить відмовити в задоволенні вимог, оскільки Відділ діяв в межах своїх повноважень з метою отримання коштів в бюджет за рішенням суду. Відзиву не подано. У вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Другий відповідач (ТОВ), належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, доказів виконання оспореного договору не надав. Суд вважає, що відповідач (ТОВ) належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, представник ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії всіх документів, про що є розписка на клопотанні від 06.10.2014р. У відповідача (ТОВ) було достатньо часу для надання мотивованих заперечень суду та учасникам процесу по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно положень ст. 75 ГПК України.

Судом встановлені такі взаємовідносини сторін:

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. у справі №05/2908 присуджено до стягнення з приватного підприємства КВФ «БАЙС» на користь Відділу комунального майна Уманської міської ради 386518,54 грн. неустойки, та судових витрат.

На виконання судового рішення викладно наказ від 19.04.2010р., відкрито виконавче провадження. Наказ не було виконано з-за відсутності у боржника майна, на яке могло бути звернуто стягнення.

19.05.2014р. між відповідачами укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ «БРАВЕКС» набуло права вимоги щодо стягнення з позивача на свою користь усього присудженого до стягнення боргу - на підставі судового рішення та наказу.

При цьому ні заміна сторони правонаступником, ні заміна кредитора у зобов'язанні відповідно положень ГПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» не проводились.

Порушення прав та господарського інтересу позивача стало підставою звернення його до суду для захисту від незаконних вимог відповідача ТОВ «БРАВЕКС».

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення та обгрунтування представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони спору є самостійними юридичними особами за законом, а Відділ комунального майна є органом місцевого самоврядування в Україні. Їх діяльність врегульована та регламентована нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а діяльність Відділу комунального майна регламентована також положеннями ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» і підзаконними нормативними актами.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи влади можуть діяти лише в спосіб, визначений законодавством України.

Предметом спору є визнання недійсним укладеного 19.05.2014р. між відповідачами двостороннього письмового оплатного строкового консенсуального договору про відступлення права вимоги.

В даному випадку спірний договір від 19.05.2014р. між відповідачами протирічить нормам матеріального та процесуального права України, оскільки правовідносини між позивачем та Відділом комунального майна після прийняття рішення господарським судом у справі №05/2908 не є добровільним волевиявленням сторін, а мають розцінюватись як примус з боку держави на примусове виконання судового рішення та примусове стягнення боргу з відповідача на користь позивача. У боржника є обов'язок погасити заборгованість на підставі рішення господарського суду та його наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 523 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином.

За умовами спірного договору від 19.05.2014р. ТОВ «БРАВЕКС» за плату надано право вимагати від боржника виконання рішення господарського суду. При цьому суд вважає, що ТОВ «БРАВЕКС» не може розцінюватися як новий кредитор і така заміна ні в господарському процесі, ні у виконавчому провадженні не відбулась.

Заміна сторони у виконавчому провадженні може відбуватись тільки в рамках положень ГПК України (ст. 25) та ЗУ «Про виконавче провадження» (ст.8).

Суд дійшов висновку, що при укладанні спірного договору уступки права вимоги від 19.05.2014р. відповідачі, не змінюючи кредитора в зобов'язанні в установленому порядку новим кредитором, фактично замінили стягувача на стадії виконання рішення суду, без дотримання і належного виконання процесуальних норм виконавчого провадження.

Суд вважає, що такі дії відповідачів по укладенню та виконанню спірного договору від 19.05.2014р. є намаганням Відділу комунального майна ревізувати сталі цивільні відносини в суспільстві, підмінити стадію виконання судового рішення у виконавчому провадженні, що призводить до порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, ставить під сумнів правову певність в суспільстві, що є неприпустимим.

Суд враховує, що Відділ комунального майна не підтримав свій договір і не заперечив вимоги позивача. В даному випадку наявне зловживання правом, що є неприпустимим - положення п. 5 ст. 13 ЦК України.

Відповідач, як орган влади, не надав доказів, що він діяв в правових межах і зміст оспореного правочину від 19.05.2014р. відповідає нормам ЦК та ГК України та іншим актам цивільного законодавства. Уступка права стягувача за рішеннями суду шляхом укладення цивільного правочину чи іншої угоди не передбачена чинним законодавством і не дозволяє стверджувати про свободу та належне волевиявлення учасників правочину. Недодержання цієї вимоги є підставою недійсності правочину - положення ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Аналогічні правові позиції викладені у висновках Верховного суду України у постанові від 19.08.2014р. у справі №923/945/13 (справа за позовом ТОВ «Камбіо» до ТОВ «Кредо-Інвест-Строй»). Суд зобов'язаний у своїх рішеннях враховувати висновки Верховного суду України (ч. 3 ст. 82, п. 1 ст. 111-16 ГПК України).

Суд також враховує, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами - в розумінні положень ст.ст. 33-34 ЦК України - правомірності вчинення договору.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права чи інтересу відповідно до положень ст.ст. 15-16 ЦК України, тому позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідачів порівну та стягнути на користь Позивача по 609,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги від 19.05.2014р., що укладений між Відділом комунального майна Уманської міської ради, Черкаська область, м. Умань, Площа Леніна, 1, код ЄДРПОУ 34772070,

та товариством з обмеженою відповідальністю «БРАВЕКС», м. Харків, вул. Котлова, 210, код ЄДРПОУ 30654234.

Стягнути з відповідача - Відділу комунального майна Уманської міської ради, Черкаська область, м. Умань, Площа Леніна, 1, код ЄДРПОУ 34772070, рахунок №354190014667 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018

на користь позивача - приватного підприємства «Комерційно-виробнича фірма «БАЙС», Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 4, код ЄДРПОУ 14213797, номер рахунку в банку невідомий

609,00 грн. судового збору.

Стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «БРАВЕКС», м. Харків, вул. Котлова, 210, код ЄДРПОУ 30654234, рахунок №26005052317527 в ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Харків, МФО 351533

на користь позивача - приватного підприємства «Комерційно-виробнича фірма «БАЙС», Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 4, код ЄДРПОУ 14213797, номер рахунку в банку невідомий

609,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 16.10.2014р.

Суддя Г.М. Скиба