Ухвала

від 14.10.2014 по справі 826/9970/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9970/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства «БМ Банк» до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, Державної виконавчої служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (далі - Позивач, ПАТ «БМ Банк») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі - Відповідач-1), Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Пекарської О.В. (далі - Відповідач-2), Державної виконавчої служби України (далі - Відповідач-3), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» (далі - Третя особа), про: визнання протиправною бездіяльності Відповідача-2 щодо вжиття заходів зі зняття арешту з земельної ділянки площею 4,6550 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, Лучистівська сільська рада, село Семидвір'я, мікрорайон "Казка", 5 (далі - земельна ділянка), у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; визнання протиправною бездіяльності Відповідача-1 щодо вжиття заходів зі зняття арешту із земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язання Відповідача-3 вжити заходів щодо зняття арешту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом направлення відповідної заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі про припинення обтяження, накладеного постановою підрозділу примусового виконання рішень Відповідача-1 від 28.09.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Протокольною ухвалою від 24.07.2014 року замінено первинних Відповідача-1 та Відповідача-2 на належного відповідача - Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі - УДВС ГУЮ в АРК, Відповідач-1).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року позовну заяву залишено без розгляду. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник Позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач-3 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити ухвалу від 14.08.2014 року без змін.

Відповідач-1, Відповідач-2 та Третя особа, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим написом № 3100 запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна, укладеного 28.03.2008 року між Позивачем та Третьою особою.

Старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим 17.09.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3100.

На підставі договору іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про заборону на нерухоме майно - земельну ділянку.

Постановою від 25.06.2012 року виконавчий напис № 3100 повернуто стягувачеві (Позивачу), а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

ПАТ «БМ Банк» 03.12.2013 року направлено на адресу начальника УДВС ГУЮ в АРК клопотання № 1439-05/2, в якому Позивач просив Відповідача-1, зокрема, здійснити заходи зі зняття арешту з земельної ділянки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про пропущення ПАТ «БМ Банк» процесуального строку звернення до адміністративного суду, оскільки Позивач дізнався про порушення його прав не пізніше 03.12.2013 року, тоді як звернувся до суду з даним позовом лише 11.07.2014 року.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 181 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, враховуючи те, що Позивач, будучи учасником виконавчого провадження, звернувся до адміністративного суду із позовною заявою про оскарження бездіяльності державного виконавця, то до даних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми ст. 181 КАС України, якими встановлено десятиденний строк на подання позову до суду з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, 25.06.2012 року державним виконавцем припинено чинність арешту майна боржника, проте не вжито заходів щодо зняття даного арешту у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Враховуючи те, що 03.12.2013 року ПАТ «БМ Банк» подано до Відповідача-1 клопотання про вчинення державним виконавцем дій зі зняття арешту, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов обґрунтованого висновку про те, що Позивач дізнався про порушення його прав не пізніше 03.12.2013 року.

За таких обставин, оскільки ПАТ «БМ Банк» подано позов 11.07.2014 року, тобто через більш ніж 7 місяців з дня, коли особа дізналася про порушення її прав, то Позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Виходячи з аналізу вищезазначених положень, колегія суддів дійшла висновку, що даними нормами не закріплено обов'язку державного виконавця щодо вчинення дій зі зняття арешту, накладеного на майно боржника, у разі прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Відтак, твердження Апелянта про існування триваючого правопорушення з боку Відповідача є безпідставними.

Крім того, колегією суддів критично оцінюються доводи Апелянта про те, що невчинення державним виконавцем дій щодо зняття арешту у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є триваючим правопорушенням, а тому строк звернення до суду може бути обчислено з будь-якого моменту існування даного правопорушення, з огляду на наступне.

Державний виконавець є посадовою особою державного органу та повинен діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин, учасники виконавчого провадження повинні очікувати виконання державним виконавцем своїх обов'язків у розумний строк.

Згідно положень ч. 5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Отже, Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність державного виконавця, повинен був звернутися із відповідним позовом до суду у встановлений приписами КАС України строк, проте, як вірно зауважено судом першої інстанції, даної вимоги ТОВ «БМ Банк» дотримано не було.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року у справі № 826/2494/14, від 25.02.2014 року у справі № 826/16425/13-а та від 22.01.2014 року у справі № 826/14717/13-а.

Поряд з цим, необхідно зауважити, що встановлення законодавцем строків звернення до суду за захистом особою своїх прав та законних інтересів спрямовано на досягнення упорядкованості та дисциплінованості осіб з метою добросовісного використання останніми наданих їм прав та забезпечення сталості правовідносин.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість вимог Апелянта та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99-100, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БМ Банк» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства «БМ Банк» до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, Державної виконавчої служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.