Рішення

від 07.10.2014 по справі 909/1067/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 р. Справа № 909/1067/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.

секретар судового засідання Ковальчук Р.О.

за участю:

прокурора - Аверкової Н.О.,

представника КП "Полігон" - Перегона О.М.,

представника відповідача - Савчака В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи за позовом: заступника прокурора м.Івано-Франківська (вул.Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76018) в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21 м.Івано-Франківськ, 76018) в особі комунального підприємства "Полігон ТПВ" (вул. Військових ветеранів,10А,м. Івано-Франківськ,76019, код 33645903) до відповідача: дочірнього підприємства "Автоколона-2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" (вул. Степана Бандери, 60, м.Івано-Франківськ, 76014 код 30475732) про стягнення 88 109,30 грн. заборгованості

встановив, що заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради в особі комунального підприємства "Полігон ТПВ" звернувся до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства "Автоколона-2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" про стягнення 73 109,30грн. заборгованості.

Заявою від 07.10.2014 позивач зменшив позовні вимоги, просить суд стягнути 73 109,30 грн. заборгованості, в обґрунтуванні посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати за прийняття та захоронення побутових відходів.

Враховуючи положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2014 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає що позов слід задоволити виходячи з наступного:

01.03.2014 між комунальним підприємством "Полігон-ТПВ" (позивач) та дочірнім підприємством "Автоколона-2222" (відповідач) укладено договір № 42 про прийом та захоронення побутових відходів (далі - договір). Відповідно до умов якого позивач зобов'язався за завданням відповідача протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з прийому та захороненню побутових відходів в лісовому масиві в районі с. Рибне, а відповідач зобов'язався оплачувати надані послуги.

п. 3.1. договору визначено, що вартість захоронення побутових відходів згідно введеного тарифу з 01.04.2014 затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 18.02.2014 № 77 становить за 1 куб.м.: для населення - 4,53 грн. в т.ч. ПДВ; для бюджетних організацій - 4,86 грн. в т.ч. ПДВ; для інших споживачів - 6,22 грн. в т.ч. ПДВ; для споживачів, які вивозять тверді побутові відходи на подігон в с. Рибне з-за меж території Івано-Франківської міської ради - 9,47 грн. в т.ч. ПДВ.

Розрахунки за надані послуги проводяться на підставі актів прийманні-передачі робіт підтвердженими товаро-транспортними накладними, протягом п'яти банківських днів з дня їх підписання.

На виконання умов договору позивачем здійснено прийом та захоронення побутових відходів відповідача на суму 88 109,30 грн., що підтверджується актами задачі -прийняття робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.12-14) та актом звірки взаємних розрахунків від 05.09.2014 скріпленого підписами та печатками обох сторін, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідачем проведено часткову оплату заборгованості в сумі 15 000,00 грн. (банківська виписка № БВ-0000177 )

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 73 109,30 грн.

Відповідно до статей 174, 181 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, а тому суд вважає позовну вимогу про стягнення 73 109,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 174, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Автоколона-2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" (вул. Степана Бандери, 60, м.Івано-Франківськ, 76014 код 30475732) на користь комунального підприємства "Полігон ТПВ" (вул. Військових ветеранів, 10а, м. Івано-Франківськ, 76019, код 33645903) - 73 109,30 грн. заборгованості.

Стягнути з дочірнього підприємства "Автоколона-2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" (вул. Степана Бандери, 60, м.Івано-Франківськ, 76014 код 30475732) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014) - 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.14

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"