Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/17569/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17569/14 29.09.14

За позовом Державного підприємства

«Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБАУ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Лихошва В.І. (за довіреністю від 08.01.2014);

Іващенко В.В. (за довіреністю від 08.01.2014);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 29 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

20 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов позов № 255-1797 від 19.08.2014 року від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБАУ» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 11/04/13/2720 від 11.04.2014 року на створення і передачу науково-технічної продукції в сумі 42 474,36 грн., з них, 36 794,40 грн. - основного боргу, 4 384,67 грн. - інфляційних нарахувань та 1 295,29 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на створення і передачу науково-технічної продукції № 11/04/13/2720 від 11.04.2014 року, зокрема, не сплатив в повному обсязі грошових коштів за надані йому позивачем, як Виконавцем, роботи, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року прийнято позов до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.09.2014 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2013 року між Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБАУ» укладено договір № 11/04/13/2720 від 11.04.2014 року на створення і передачу науково-технічної продукції (копія в справі, далі - Договір) за темою: «Випробування зразків будівельних матеріалів», згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, оплачує витрати і приймає виконану роботу, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково-технічної продукції за темою: «Випробування зразків будівельних матеріалів», а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити її.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець виконав роботи на суму 48 578,40 грн. і передав їх відповідачу за актами здавання-приймання (копії яких долучені до матеріалів справи):

№ 321 від 27.05.2013 року на суму 2 160,00 грн (у т.ч. ПДВ - 360,00 грн);

№ 322 від 27.05.2013 року на суму 720,00 грн (у т.ч. ПДВ - 120,00 грн);

№ 323 від 27.05.2013 року на суму 3 240,00 грн (у т.ч. ПДВ - 540,00 грн);

№ 324 від 27.05.2013 року на суму 9 794,40 грн (у т.ч. ПДВ - 1 632,00 грн);

№ 325 від 27.05.2013 року на суму 8 904,00 грн (у т.ч. ПДВ - 1484,00 грн);

№ 326 від 27.05.2013 року на суму 2 160,00 грн (у т.ч. ПДВ - 360,00 грн);

№ 327 від 27.05.2013 року на суму 2 160,00 грн (у т.ч. ПДВ - 360,00 грн);

№ 328 від 27.05.2013 року на суму 2 160,00 грн (у т.ч. ПДВ - 360,00 грн);

№ 329 від 27.05.2013 року на суму 1 080,00 грн (у т.ч. ПДВ - 180,00 грн);

№ 330 від 27.05.2013 року на суму 1 080,00 грн (у т.ч. ПДВ - 180,00 грн);

№ 331 від 27.05.2013 року на суму 1 080,00 грн (у т.ч. ПДВ - 180,00 грн);

№ 332 від 27.05.2013 року на суму 1 080,00 грн (у т.ч. ПДВ - 180,00 грн);

№ 333 від 27.13.2013 року на суму 1 080,00 грн (у т.ч. ПДВ - 180,00 грн);

№ 334 від 27.05.2013 року на суму 1 080,00 грн (у т.ч. ПДВ - 180,00 грн);

№ 335 від 27.05.2013 року на суму 1 080,00 грн (у т.ч. ПДВ - 180,00 грн);

№ 349 від 31.05.2013 року на суму 1 080,00 грн (у т.ч. ПДВ - 180,00 грн);

№ 350 від 31.05.2013 року на суму 720,00 грн (у т.ч. ПДВ - 120,00 грн);

№ 351 від 31.05.2013 року на суму 1 440,00 грн (у т.ч. ПДВ - 240,00 грн);

№ 26/468 від 17.07.2013 року на суму 1 440,00 грн (у т.ч. ПДВ - 240,00 грн);

№ 469 від 17.07.2013 року на суму 1 440,00 грн (у т.ч. ПДВ - 240,00 грн);

№ 24/470 від 17.07.2013 року на суму 2 160,00 грн (у т.ч. ПДВ - 360,00 грн);

№ 25/471 від 17.07.2013 року на суму 1 440,00 грн (у т.ч. ПДВ - 240,00 грн).

25 квітня 2013 року, відповідач платіжним дорученням № 32 перерахував на рахунок позивача передоплату вартості робіт у сумі 11 784,00 грн.

Однак, в порушення п. 4.2. Договору, решта отриманої замовником науково-технічної продукції на суму 36 794,40 грн., станом на 18.08.2014 року, залишається не оплаченою.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати робіт.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського кодексу України, за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Як вже було встановлено судом, 11 квітня 2013 року між Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБАУ» укладено договір № 11/04/13/2720 від 11.04.2014 року на створення і передачу науково-технічної продукції за темою: «Випробування зразків будівельних матеріалів», згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, оплачує витрати і приймає виконану роботу, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково-технічної продукції за темою: «Випробування зразків будівельних матеріалів», а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити її.

З матеріалів справи вбачаться, що Виконавець надав Замовнику послуги за Договором на суму 48 578,40 грн., що підтверджується складеними між сторонами актами здачі-прийняття робіт (копії актів в справі).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.2. Договору Замовник протягом 5 днів з дня одержання акта здавання-приймання та звітних матеріалів, зазначених календарним планом договору, зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здавання-приймання і оплатити його протягом 10 днів.

З матеріалів слідує, що в оплату послуг за Договором відповідач перерахував на користь позивача суму коштів в розмірі 11 784,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 25 квітня 2013 року (міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014р. сторони було зобов'язано провести взаєморозрахунок щодо всієї стягуваної суми.

На виконання вказаної ухвали, 23.09.2014 року позивачем через канцелярію було подано до суду супровідний лист № 255-2024 від 22.09.2014 року разом із актом взаємних розрахунків на 22.09.2014 року між позивачем і відповідачем, затверджений їх представниками, з якого вбачається заборгованість відповідача в сумі 36 794,40 грн. (долучено до матеріалів справи).

Неналежне виконання зобов'язань відповідача за Договором також підтверджується довідкою з Публічного акціонерного банку «Укрсоцбанк» № 06.301-186/9232 від 16 вересня 2014 року, згідно з якою в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, клієнту ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ЄДРПОУ 02495431) відкрито рахунок 26009000041443, на який коштів від ТОВ «Інтербау» (ЄДРПОУ 33747703) за період з 07.06.2013 року по 16.09.2014 року зараховано не було (долучено до матеріалів справи).

З матеріалів випливає, що внаслідок несплати відповідачем в повному обсязі суми отриманих робіт, 21.02.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 255-421 про оплату заборгованості в суму 36 794,40 грн. Факт надсилання позивачем претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 03037 0514107 2 (на адресу: 03680, м. Київ, вул. М. Ушакова, 8) та фіскальним чеком № 3470 від 21.02.2014р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 03037 0514106 4 та фіскальним чеком № 3469 від 21.02.2014р. (на адресу: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, буд. 9, оф. 1) (документи містяться в матеріалах справи).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційної складової боргу, з урахуванням умов Договору, прострочення відповідачем грошового зобов'язання, дат внесення проплат та визначеного порядку розрахунку, господарський суд приймає розрахунок, інфляційних нарахувань та 3% річних, наданий позивачем та вважає його обґрунтованим, у зв'язку із чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 384,67 грн. - інфляційних нарахувань та 1 295,29 грн. - 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору в сумі 1 827 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБАУ» (ідентифікаційний код 33747703, адреса: 03179, м. Київ, Святошинський район, вул. Миколи Ушакова, будинок 8, п/р 2600400013884 в ПАТ Банк "Контакт", МФО 322465), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ідентифікаційний код 02495431, адреса: 0380, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Івана Клименка, будинок 5/2, п/р 26009000041443 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 36 794,40 грн. (тридцять шість тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 40 копійок), інфляційних нарахувань - 4 384,67 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 67 копійок), 3% річних - 1 295,29 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто п'ять гривень 29 копійок) та судові витрати - 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/17569/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.10.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало