Рішення

від 10.10.2014 по справі 915/1171/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року Справа № 915/1171/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дольової А.О.,

представника позивача: Щукіної В.Б. - дов. №1 від 17.06.2014,

представника відповідача: Корж Г.В. - дов. №51 від 19.08.2014,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАГРУПМАРКЕТ»

(54020, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 3)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №13» (55214, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Кам'янаномостівська, 41)

про: стягнення 63233,71 грн., -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №03/11 від 29.11.2013 у сумі 47451,48 грн., 4053,30 грн. пені, 744,18 грн. - 3% річних, 5676,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 5308,05 грн. збитків від інфляції.

10.10.2014 від позивача до суду надійшла заява №5 від 10.10.2014 про зменшення позовних вимог, в якій викладені остаточні позовні вимоги, згідно яких позивач просить стягнути 34451,48 грн. основного боргу, 4053,30 грн. пені, 744,18 грн. - 3% річних, 5676,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 5308,05 грн. збитків від інфляції.

Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача №5 від 10.10.2014.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків по оплаті поставленого йому товару. Станом на час подання позову залишок заборгованість відповідача становив 47451,48 грн., яка в подальшому була ним частково оплачена, у зв'язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог, по сумі основного боргу, до 34451,48 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору №03/11 від 29.11.2013, позивачем нараховані пеня, збитки від інфляції та 3% річних.

Відповідач у відзиві (а.с.54,55) наявність заборгованості визнав, однак вказав на систематичне вжиття заходів для її погашення., у тому числі і після порушення провадження у справі. Несвоєчасне виконання грошового зобов'язання пояснює складним фінансовим станом та просить суд зменшити розмір стягуваних штрафних санкцій.

У судовому засіданні 24.09.2014 судом оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 10.10.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

29.11.2013 між сторонами було укладено договір №03/11 (надалі - Договір №03/11) (а.с.15-17), згідно якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити покупцю (відповідач у справі) труби поліетиленові та фасоні вироби у кількості, асортименті та за цінами узгодженими у рахунках-фактурах або специфікаціях, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах визначених договором.

Строк договору сторони визначили з дати підписання до 31.12.2013.

Пунктом 4.1 Договору №03/11 сторони визначили порядок узгодження умов постачання продукції, згідно яких покупець направляє продавцю письмове замовлення, із зазначенням асортименту та кількості партії продукції. Замовлення покупця є пропозицією по поставці товару та його згодою із цінами постачальника, які діяли на момент замовлення продукції. Постачальник на протязі нормально необхідного часу направляє покупцю по факсу рахунок-фактуру із зазначенням вартості вказаної у замовленні продукції, строку її поставки та оплати. Рахунок фактура є підтвердженням постачальника замовлення покупця. Відповідно до п.3 ст.205 ЦК України, умови щодо строків постави і оплати партії продукції та інші умови , визначені рахунок-фактурою, вважаються узгодженими покупцем, якщо на протязі двох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від нього не надійде зауважень. Достатнім підтвердженням всіх умов поставки зазначених у супровідних документах є здійснення передплати. Поставка здійснюється на протязі 10 банківських днів з моменту передплати.

Позивачем було направлено відповідачу рахунок на оплату товару №8 від 29.11.2013 на загальну суму 99858,68 грн. (а.с.20).

Платіжним дорученням №599 від 03.12.2013 відповідач здійснив передплату за товар у сумі 38407,20 грн. (а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов Договору №03/11 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 99858,68 грн., який було прийнято останнім, що підтверджується видатковою накладною №00011 від 12.1.2013 та довіреністю на отримання товару від 09.12.2013 (а.с.18,19), підписаними уповноваженими представниками сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.п.5.1 Договору №03/11, остаточна оплата товару мала бути виконана покупцем до 31.12.2013.

Відповідачем, у визначений Договором №03/11 термін залишок заборгованості за поставлений товар не сплатив.

Платіжними дорученнями №124 від 12.03.2014 та №338 від 23.06.2013 відповідачем було перераховано позивачу в оплату вартості товару 14000,0 грн. (а.с.22,23).

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви, не оплаченим залишився поставлений позивачем товар на загальну суму 47451,48 грн.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після порушення провадження у справі відповідачем було перераховано позивачу ще 13000,0 по платіжних дорученнях №549 від 17.09.2014 та №609 від 09.10.2014 (а.с.58,70).

Станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано розмір заборгованості та не надано суду доказів оплати залишку заборгованості за поставлений товар у сумі 34451,48 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 34451,48 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 744,18 грн. - 3% річних та 5308,05 грн. збитків від інфляції за період з 01.02.2014 по 24.07.2014.

Відповідачем розрахунки не заперечені.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 744,18 грн. та 5308,05 грн. збитків від інфляції такими, що підлягають задоволенню.

На підставі п.11.5 Договору №03/11 та у відповідності до приписів ст.232 ГК України, ст.536 ЦК України, п.5 ст.694 ЦК України позивачем нараховані 5676,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 12.12.2013 по 24.07.2014.

Відповідачем розрахунок не заперечений.

Перевіривши розрахунок, суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення 5676,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначає одним із правових наслідків порушення зобов'язання сплату неустойки.

Позивачем нарахована відповідачу пеня на підставі з п.8.3 Договору №03/11 та у відповідності до приписів ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), за період з 01.02.2014 по 24.07.2014 у сумі 4053,30 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Під час розгляду справи відповідачем подано до суду заяву, якою він просить суд зменшити розмір пені нарахованої позивачем, посилаючись на те, що порушення договірних зобов'язань сталося внаслідок скрутного фінансового становища підприємства, в підтвердження чого суду надані довідка про стан дебіторської заборгованості, яка станом на 09.10.2014 становить 5475190,43 грн.; довідку ПАТ «Укрсоцбанк», яка свідчіть про відсутність грошових коштів на рахунку відповідача; фінансовий звіт підприємства станом на 30.06.2014, який свідчить про значене зменшення прибутковості підприємства у порівняні з попереднім періодом (а.с.72-75).

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Судом взято до уваги, що значна частина заборгованість за поставлений позивачем товар, станом на час подання позову, погашена відповідачем, тобто відповідачем в добровільному порядку намагається усунути порушення грошового зобов'язання.

Суд вважає, що нарахування та стягнення з відповідача збитків від інфляції, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами у певній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов'язані з порушенням відповідачем умов Договору №03/11.

Стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір належної до сплати пені до 40,0 грн.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 82 1 , п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №13», 55214, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Кам'янаномостівська, 41 (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄРДПОУ 19292502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАГРУПМАРКЕТ», 54020, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 3 (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄРДПОУ 34706961) 34451,48 грн. основного боргу, 40,0 грн. пені, 744,18 грн. - 3% річних, 5676,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 5308,05 грн. збитків від інфляції та 1827,0 грн. судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 15 жовтня 2013 року.