Ухвала

від 16.10.2014 по справі 826/9150/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9150/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Сорочко Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Обелиск" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Приватне підприємство «Обелиск», звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними (нечинними) та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2014 року №0000122204, яким до ПП «Обелиск» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 16 818,90 грн.; та №0000112204, яким до ПП «Обелиск» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 487,00 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 року №0000122204.

Не погоджуючись з прийнятою постановою частині задоволенні позовних вимог, представник Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці «ресторан» за адресою м. Київ, вул. Лугова, 12 суб'єкта господарювання ПП «Обелиск» код за ЄДРПОУ 32916683, за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки від 30.01.2014 року (надалі - акт перевірки).

Під час вказаної вище перевірки встановлено порушення п.п. 267.6.1-267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (зі змінами та доповненнями).

В обґрунтування вищезазначених висновків контролюючим органом в акті перевірки вказано, що на момент перевірки ПП «Обеликс» за адресою м. Київ, вул. Лугова, 12 здійснювало реалізацію алкогольних напоїв на розлив. На момент перевірки встановлено порушення порядку використання торгового патенту, а саме: оригінал торгового патенту не був відкритий та доступний для огляду (знаходився в папці з документами), на доступному для огляду місці знаходилась копія торгового патенту, яка нотаріально не завірена. В ході перевірки встановлений факт несвоєчасного оприбуткування готівки в касі підприємства 23.01.2014 року в сумі 3 363,78 грн. в зв'язку з тим, що готівка, яка проведена через РРО з фіскальним №2655022480 в сумі 399,96 грн., РРО з фіскальним №2655022481 в сумі 734,80 грн., РРО з фіскальним №2655024276 в сумі 923,00 грн., РРО з фіскальним №2655015399 в сумі 818,01 грн., РРО з фіскальним №2655015398 в сумі 7088,01 грн. і у відповід6них КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак, у день одержання готівкових коштів (23.01.2014 року) не проведена по касовій книзі.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 року:

- №0000112204, яким до ПП «Обелиск» за порушення п.п 267.6.1-267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 487,00 грн.;

- №0000122204, яким до ПП «Обелиск» за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (зі змінами та доповненнями), застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 16 818,90 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, на підставі яких винесено вищезазначені податкові повідомлення-рішення, позивачем подано скарги на останні, за результатами розгляду яких Головним управлінням Міндоходів у м. Києві та Міністерством доходів і зборів України рішеннями від 07.05.2014 року №4107/10/26-15-10-09-25 та від 05.06.2014 року №10090/6/99-99-1001-0615 податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 року №0000112204 та №0000122204 залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Судом апеляційної інстанції в даному випадку переглядається постанова суду першої інстанції лише в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2014 року №0000122204, так як відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а в даному випадку апелянтом оскаржується рішення лише в цій частині.

Задовольняючи в цій частині позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 25.02.2014 року №0000122204, оскільки, воно ґрунтується на висновках контролюючого органу про несвоєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства, проведеної через реєстратори розрахункових операцій, які фактично, як вбачається зі змісту акту перевірки, не були надані до перевірки, а деякі з них перебувають на обліку за іншою адресою, аніж та, за якою безпосередньо здійснювалася перевірка.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, нормативно-правовим актом, що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, є Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (надалі - Положення №637).

У відповідності до п. 1.2 Положення №637, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

При цьому, приписами 2.6 Положення №637, про порушення яких ПП «Обелиск» йде мова в акті перевірки, визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Так, згідно п. 2.2.14 акту перевірки «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки», перевіряючими вказано, що в ході перевірки встановлений факт несвоєчасного оприбуткування готівки в касі підприємства 23.01.2014 року в сумі 3 363,78 грн. в зв'язку з тим, що готівка, яка проведена через РРО з фіскальним №2655022480 в сумі 399,96 грн., РРО з фіскальним №2655022481 в сумі 734,80 грн., РРО з фіскальним №2655024276 в сумі 923,00 грн., РРО з фіскальним №2655015399 в сумі 818,01 грн., РРО з фіскальним №2655015398 в сумі 7088,01 грн. і у відповід6них КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак, у день одержання готівкових коштів (23.01.2014 року) не проведена по касовій книзі.

Тобто, судом першої інстанції обгрунтовано зауважено, що перевіряючим до перевірки надано реєстраційне посвідчення №2655023225 від 31.10.2012 року, видане ДПІ у Печерському районі на реєстратор розрахункових операцій 2655023225, заводський номер ВЖ 7402015910, фіскальний №2655023223, версія внутрішнього програмного забезпечення Н301710Н, поставлено на облік 01.11.2012 року, за адресою м. Київ, вул. Лугова, 12. З огляду на викладене вбачається, що під час перевірки ПП «Обелиск», було перевірено інші реєстратори розрахункових операцій, які не виступали об'єктом перевірки, аніж вищевказаний реєстратор розрахункових операцій з фіскальним №2655023225.

Разом з тим, про порушення несвоєчасного оприбуткування позивачем готівки в касі підприємства, яка проведена через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним № 2655023225, який і був наданий до перевірки, контролюючим органом в акті перевірки не вказано.

Однак, суд першої інстанції обгрунтовано зазначає, що з наявних у матеріалах справи копій реєстраційних посвідчень та довідок про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій вбачається, що, реєстратори розрахункових операцій, про які йде мова в акті перевірки, а саме: з фіскальними №2655024276, №2655015399 та №2655015398 взято на облік за іншою адресою, яка не відповідає фактичному місцю проведення перевірки позивача, оскільки, як зазначено в акті перевірки, перевірка здійснювалася за адресою м. Київ, вул. Лугова, 12, а вказані реєстратори взято на облік у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, із зазначенням адреси господарської одиниці: м. Дніпропетровськ, б-р. Європейський, 1-Д; у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, із зазначенням адреси господарської одиниці: м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д та ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, із зазначенням адреси господарської одиниці: м. Київ, просп. Г. Сталінграда, 12-Г відповідно.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 25.02.2014 року №0000122204, оскільки, останнє ґрунтується на висновках контролюючого органу про несвоєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства, проведеної через реєстратори розрахункових операцій, які фактично, як вбачається зі змісту акту перевірки, не були надані до перевірки, а деякі з них перебувають на обліку за іншою адресою, аніж та, за якою безпосередньо здійснювалася перевірка, що підтверджено реєстраційними посвідченнями про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій та довідками, копії, належними чином завірені, яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів на спростування зазначних вище обставин та правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 25.02.2014 року №0000122204.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Сорочко Є.О.