Постанова

від 13.10.2014 по справі 823/2712/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року справа № 823/2712/14

м. Черкаси

16 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Дизайн сервіс центр" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,

встановив:

08 вересня 2014 року до суду з позовною заявою звернулася державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Дизайн сервіс центр" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету податковий борг у сумі 233109 грн 24 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 170501 грн 61 коп. та по податку на прибуток у сумі 62607 грн 63 коп. Оскільки зобов'язання добровільно не сплачені, тому для примусового стягнення коштів позивач просить стягнути ці суми у судовому порядку.

Представник заявника надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою з 05.07.2010, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на податковому обліку у Дзержинському районі м. Харкова з 06.07.2010 за №64843, що підтверджується довідкою про реєстрацію платника податків у Державній податковій інспекції Дзержинського району м. Харкова ГУ Міндоходів Харківської області. Відповідно до статті 67 Конституції України, статті 44 Господарського кодексу України, статті 16 Податкового кодексу України суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати податки і збори, своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах.

Податковою інспекцією встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок та не погасив у встановлені законом терміни борг зі сплати податку на додану вартість та по податку на прибуток.

Згідно пункту 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) однією з основних засад податкового законодавства України є загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання з ПДВ згідно з наступними документами:

- податкової декларації з податку на додану вартість №9011680065 від 06.03.2014 на суму 6199 грн 00 коп. (з урахуванням переплати 4566,00 грн);

- податкового повідомлення-рішення №0002452210 від 10.07.2013 на суму 42328,75 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0000742201 від 10.09.2013 на суму 114498,00 грн;

Таким чином загальна сума боргу по податку на додану вартість становить 170501 грн 61 коп. (4566,00 грн (нарахування згідно ПД №9011680065) + 42328, 75 грн (нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №0002452210 від 10.07.2013) + 114498, 00 грн (нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №0000742201 від 10.09.2013) + 9108, 86 грн. (пеня) = 170501,61 грн).

Податковий борг з податку на прибуток складає 62607, 63 грн та підтверджується наступними документами:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9091181176 від 03.03.2014 на суму 10772 грн 00 коп. (з урахуванням переплати 8627,00 грн);

- податкового повідомлення-рішення №0002442210 від 10.07.2013 на суму 51523,75 грн.

Таким чином загальна сума боргу по податку на прибуток становить 62607 грн 63 коп. (8627,00 грн (нарахування згідно ПД №9091181176 від 03.03.2014) + 51523,75 грн (нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №0002442210 від 10.07.2013) + 2456, 88 грн (пеня) = 62607,63 грн).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними документами є податковим боргом відповідача.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 21.03.2014 №616-25 на загальну суму 8627, 00 грн. Вказана вимога направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення однак повернута поштою.

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Беручи до уваги пункт 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, повернуті податкова вимога вважається врученою.

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання з ПДВ не сплатив, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 95.2. статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено пунктом 20.1.34 статті 20.1 ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Дизайн сервіс центр" (ідентифікаційний код 37091439) з рахунків № 26005052340676, 26054052312421 в ГРУ ПАТ "Приватбанк", м. Харків, МФО 351533, 26006707211720, 26044712814420, 26049714298920 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Києва, МФО 380805, на користь Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податковий борг в розмірі 233109 (двісті тридцять три тисячі сто дев'ять) грн 24 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 17 жовтня 2014 року