Рішення

від 15.10.2014 по справі 910/16550/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16550/14 15.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД КЕПІТАЛ ГРУП»

до Республіканського вищого училища фізичної культури

про стягнення 71 639,34 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача: Жувака А.О. - представник за довіреністю № 1 від 01.08.14

від відповідача: Шевчук В.І. - представник за довіреністю № 1 від 08.08.14

В судовому засіданні 15.10.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД КЕПІТАЛ ГРУП» про стягнення з Республіканського вищого училища фізичної культури 71 639,34 грн за поставлений товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2013 року між сторонами було укладено договір № 09-5/09 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до якого позивач як продавець зобов'язався поставити товар та передати у власність відповідача як замовника одяг робочий чоловічий (14.12.1), одяг робочий жіночий (14.12.2), одяг верхній, інший, чоловічий (14.12.3), взуття з текстильним верхом (15.20.14), взуття спортивне інше (15.2029), в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікаціях, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар. За доводами позивача, останнім належним чином виконано умови договору та поставлено товар відповідачу на суму 58 073,82 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 09.09.2013 р. Відповідачем в свою чергу порушено умови договору та не оплачено грошові кошти за отриманий товар. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу у розмірі 58 073,82 грн, неустойку у розмірі 3 764,41 грн, 3% річних у розмірі 1 728,85 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 072,26 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2014 порушено провадження у справі № 910/16550/14 за даною позовною заявою та призначено її до слухання у судовому засіданні на 24.09.2014 р.

19.09.2014 позив через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду

У судове засідання 24.09.2014 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача не заперечував факт наявності боргу, зазначивши про відсутність бюджетного фінансування, а також просив надати час для можливого врегулювання спору сторонами.

Ухвалою суду від 24.09.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів у справі № 910/16550/14 та оголошено перерву до 15.10.2014.

14 жовтня 2014 року позивач через загальний відділ діловодства подав клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача основну суму боргу у розмірі 58 073,82 грн, 3% річних у розмірі 2 164,66 грн та інфляційні втрати у розмірі 10 511,36 грн.

У судове засідання 15.10.2014 з'явилися представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, з у рахуванням заяви про зменшення.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Дослідивши вказану заяву суд встанови, що позивачем дотримано вимоги ст.. 22 ГПК України, а тому заява приймається до розгляду судом.

Відтак, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що борг відповідачем не визнається.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

09 вересня 2013 року між Республіканським вищим училищем фізичної культури (надалі - відповідач, замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД КЕПІТАЛ ГРУП» (надалі - позивач, продавець) було укладено договір № 09-5/09 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору покупець зобов'язується у 2013 році поставити та передати у власність замовника: одяг робочий чоловічий (14.12.1), одяг робочий жіночий (14.12.2), одяг верхній, інший, чоловічий (14.12.3), взуття з текстильним верхом (15.20.14), взуття спортивне інше (15.2029) (надалі - товар), в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікаціях (Додаток № 1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а замовник - прийняти та оплатити товар.

Товар, вказаний у специфікації цього договору, поставляється замовнику партією (2.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору сума цього договору становить 58 073,82 коп. без ПДВ.

У п. 3.3. договору сторони визначили, що розрахунки за поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку згідно видаткових накладних.

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником, після пред'явлення продавцем, оформлених належним чином (підписи, печатки тощо) рахунка на оплату товару та видаткової накладної (далі - рахунок). До рахунка обов'язково додаються видаткові накладні (п.4.2. договору).

Згідно з п. 4.3. договору сума товару, що вказана в рахунку, який надається продавцем замовнику, повинен відповідати специфікації та п. 3.1. договору.

Відповідно до п. 4.4. договору оплата за товар здійснюється впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати підписання рахунку та за умови, що продавець виконав умови п. 4.3. договору.

Як свідчать матеріали справи, сторонами затверджено специфікацію до договору (додаток № 1) на суму 58 073,82 грн.

За доводами позивача, ТОВ «ТРЕЙД КЕПІТАЛ ГРУП» належним чином виконано умови договору та поставлено товар відповідачу на суму 58 073,82 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 09.09.2013 р. Відповідачем в свою чергу порушено умови договору та не оплачено грошові кошти за отриманий товар, у зв'язку з чим виник борг у розмірі 58 073,82 грн, що підтверджується актом звіряння розрахунків, підписаного уповноваженими представниками сторін й скріпленого печаткам, та гарантійним листом від 22.08.2014 р. № 382.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.4. договору оплата за товар здійснюється впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати підписання рахунку та за умови, що продавець виконав умови п. 4.3. договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58 073,82 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 09.09.2013 р. Відповідачем в свою чергу порушено умови договору та не оплачено грошові кошти за отриманий товар, у зв'язку з чим виник борг у розмірі 58 073,82 грн, що підтверджується актом звіряння розрахунків, підписаного уповноваженими представниками сторін й скріпленого печаткам, та гарантійним листом від 22.08.2014 р. № 382 (завірені копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.4. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за договором на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами, копія якої містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 58 073,82 грн.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 58 073,82 грн.

Відповідно до приписів статті 617 ЦК України та частини другої статті 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Така правова позиція відповідає статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод та рішенням Європейського суду з прав людини зі справи «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та зі справи «Бакалов проти України» від 30.11.04.

Аналогічної правової позиції Вищий господарський суд України висловлює у своєму інформаційному листі від 13.07.12. № 01-06/908/2012.

Крім іншого, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 164,66 грн та інфляційні втрати у розмірі 10 511,36 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати за отриманий товар, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 164,66 грн та інфляційні втрати у розмірі 10 511,36 грн. за розрахунком позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Республіканського вищого училища фізичної культури (02156, м. Київ, вул.. Матеюка, буд. 4, ідентифікаційний код 02125315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД КЕПІТАЛ ГРУП» (03110, м. Київ, вул.. Волгоградська, буд. 16, кв. 73, ідентифікаційний код 38890451) основну суму заборгованості у розмірі 58 073 (п'ятдесят вісім тисяч сімдесят три) грн 82 коп.; 3% річних у розмірі 2 164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн 66 коп.; інфляційні втрати у розмірі 10 511 (десять тисяч п'ятсот одинадцять) грн 36 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2014 р.

Суддя Л.Г.Пукшин