Постанова

від 14.10.2014 по справі 816/3740/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року 14:51м. ПолтаваСправа № 816/3740/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - Попової Т.В.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-АУДІТ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-АУДІТ" /надалі - позивач, ТОВ "АВС-АУДІТ"/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16 вересня 2014 року № 0004312202/1757.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі висновків перевірки, про порушення позивачем п. 201.1, п.201.6 ст. 201, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 575 грн, в тому числі за лютий 2014 року. Позивач вважає такі висновки протиправними з огляду на те, що вони не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, а перевірка проведена без врахування всіх обставин та не досліджено у повному обсязі наданих під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. З приводу взаємовідносин зі спірним контрагентом позивач вказує, що твердження контролюючого органу про фіктивність та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності із даним контрагентом ґрунтуються на припущеннях, а відтак є непідтвердженими та такими, що не відповідають дійсності.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У письмових запереченнях в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначав, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.1, п.201.6 ст. 201, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI під час формування податкового кредиту з ПДВ за наслідками господарських взаємовідносин із ТОВ БК "Гранд Білдінг". Вказував, що надані позивачем в ході проведення перевірки документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій. Зазначав, що позивачем не було надано до перевірки будь-які документи, що підтверджують транспортування товару, також господарські операції позивача із контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, необхідного для здійснення своєї діяльності. А тому контролюючим органом правомірно констатовано заниження податку на додану вартість та донараховано позивачу відповідні податкові зобов'язання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-АУДІТ" зареєстроване як юридична особа Кременчуцьким міським управлінням юстиції Полтавської області 10 вересня 2013 року, ідентифікаційний код 38842790, номер запису 1 585 102 0000 008743, а також перебуває на податковому обліку у відповідача та зареєстрований платником ПДВ.

У період з 19 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року на підставі направлення від 19.08.2014 № 2267/16-03-22-02, виданого Кременчуцькою ОДПІ ГУ у Полтавській області, відповідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статей 82 та 85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, згідно наказу Кременчуцької ОДПІ ГУ у Полтавській області від 19.08.2014 № 2494 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "АВС-АУДІТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ БК "Гранд Білдінг" за період лютий 2014 року. За результатами даної перевірки складено акт від 02.09.2014 № 2/32/16-03-22-02-12/38842790, в якому відображено порушення позивачем п. 201.1, п.201.6 ст. 201, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 575 грн, в тому числі за лютий 2014 року (а.с. 14-26).

Не погодившись з вказаним актом перевірки, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Відповіддю від 15.09.2014 № 23056/10 на заперечення від 08.09.2014 вих. № 144 відповідачем зауважено про встановлення таким актом викладених останнім порушень та його відповідність діючому законодавству (а.с. 27-38).

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ ГУ у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.09.2014 № 0004312202/1757, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 718,75 грн, у тому числі за основним платежем - 575 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 143,75 грн (а.с.39-40).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 18.09.2014 № 0004312202/1757, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 718,75 грн, у тому числі за основним платежем - 575 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 143,75 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначенні у цій статті.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, протягом періоду, що перевірявся, між позивачем (по тексту договору - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Гранд Білдінг" (по тексту договору - Продавець, надалі - ТОВ БК "Гранд Білдінг") укладено договір поставки від 19.02.2014 № 19/02, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити Товар згідно Специфікації у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору. Товар передається по найменуваннях, в кількості, що описана у специфікації та видаткових накладних. Постачання Товару здійснюється на умовах доставки конструкцій на об'єкт Покупця. Завантаження, транспортування до м. Кременчук здійснюється за рахунок Продавця. Розвантаження в м. Кременчук здійснюється Покупцем. Підтвердженням виконання замовлення Продавцем є підписання видаткової накладної Покупцем під час приймання-передачі Товару. Покупець проводить оплату Товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Продавця (а.с. 41-43).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту стала податкова накладна від 26.02.2014 № 759 (а.с. 47).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: специфікація від 20 лютого 2014 року № 1 на поставку товарно-матеріальних цінностей, а саме: стіл офісний (1 шт.), крісло Кинг Люкс (1 шт.), вішак Кактус блек (1 шт.); рахунок на оплату від 25.02.2014 № 117; видаткова накладна від 26.02.2014 № 759 (а.с. 44-46).

Отриманий товар був оплачений ТОВ БК "Гранд Білдінг" згідно платіжного доручення від 14.03.2014 № 14 з відмітками банківської установи, належним чином завірену копію якого долучено до матеріалів справи (а.с. 48).

В подальшому, товар, отриманий від спірного контрагента, позивачем було використано у власній господарській діяльності, а саме введено в експлуатацію на підприємстві, що підтверджується належним чином завіреними копіями наступних документів: наказ від 26.02.2014 № АВС000001, картка рахунку 1122 за 26.02.2014 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 1122 за 26.02.2014 (а.с. 57-59).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача зі спірним контрагентом у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку посиланню відповідача як на підставу для висновку про безтоварність господарської операції позивача з ТОВ "БК "Гранд Білдінг" на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки, суд виходив з наступного.

Сукупність наданих представником позивача документів дають достатні підстави дійти висновку про фактичне виконання умов договору поставки із спірним контрагентом, окрім того, зі змісту первинних документів, долучених до матеріалів, в діяльності позивача та його контрагента наявні розумні економічні та організаційно-адміністративні причини для укладання договору, а також наявні чинники, з якими закон пов'язує можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, витрати позивача за цим договором повною мірою пов'язані з його господарською діяльністю.

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з придбання товарів, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Суд звертає увагу на те, висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства України ґрунтується головним чином на аналізі характеру господарської діяльності контрагента позивача, а саме на висновках акту щодо неможливості проведення зустрічної звірки по вищезазначеному спірному контрагенту.

Позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентом, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість, а саме побудовані на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагента позивача та на підставі Актів про неможливість проведення зустрічних звірок.

Згідно частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ №236).

Виходячи з положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, Порядку №1232 та Наказу №236, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій (затверджених Наказом №236) чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Однак, в акті від 03 липня 2014 року № 1738/16-03-22-02-12/38842785 міститься висновок про встановлення відсутності факту реального вчинення спірним контрагентом господарських операцій за перевіряємий період, який зроблений без перевірки первинних документів, якими оформлялись господарські відносини ТОВ "БК "Гранд Білдінг" з платниками податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2014 року, співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання не здійснювалось.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 575 грн до складу податкового кредиту за лютий 2014 року.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано та не на підставі закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-АУДІТ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 16 вересня 2014 року № 0004312202/1757.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-АУДІТ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський