Постанова

від 07.10.2014 по справі 826/15214/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/384

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2014 року 16:30 № 826/15214/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус - 888" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,

за участі представників сторін:

представника позивача Старощука С.В.,

представника відповідача Кухарської Ю.М.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.10.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві або позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус-888" (далі ТОВ "Максімус-888" або відповідач).

Крім того, в судовому засіданні 07.10.2014 позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог подання, яка була прийнята судом, та в якій вимоги викладені наступним чином: визнати обґрунтованим адміністративний арешт майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Максімус-888", накладеного відповідно до рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 02.10.2014.

Подання мотивоване тим, що на адресу ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві надійшов лист Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації з якого вбачається про надходження подання Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві від 31.07.2014 № 51/4069 щодо продажу особам, які не досягли 18-ти років: пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в кафе «Ананас». Працівниками відділу торгівлі, споживчого ринку та підприємництва, в межах наданих повноважень, проведено обстеження кафе «Ананас», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кричевського, 5 та встановлено, що здійснюється реалізація алкогольних напоїв на розлив, проте, суб'єкта господарювання не встановлено, як і жодних дозвільних документів, які дають право займатись господарською діяльністю, зокрема, ліцензію на продаж алкогольних напоїв не надано. За таких обставин, на підставі наказу від 02.10.2014 № 1738 та направлень від 02.10.2014 № 1738/26-57-17-01ф, № 1737/26-57-17-01ф, № 1739/26-57-17-01ф інспекторами ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було здійснено виїзд з метою проведення перевірки ТОВ "Максімус-888", а саме: тимчасової споруди кафе «Ананас», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кричевського, 5, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства. Однак, продавець (ОСОБА_4) повідомила, що директора та бухгалтера на місці, начебто, не має, та з посиланнями на керівництво, відмовила від допуску до проведення перевірки, обстеження приміщення, від отримання наказу та підпису направлення на перевірку. У зв'язку з чим, в приміщенні кафе «Ананас» було складено акт про відмову від допуску до проведення перевірки від 02.10.2014 № 64 (т. 1, а.с. 9) та акт про відмову у підписанні направлення на проведення перевірки від 02.10.2014 № 65 (т. 1, а.с. 17).

З урахуванням зазначеного, в.о. начальника ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на підставі звернення, керуючись пп. 94.2.3, 94.2.4. п 94.2, п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України до ТОВ "Максімус-888" (код ЄДРПОУ 39356150) рішенням від 02 жовтня 2014 року о 17:30 год. застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 ст. 94 ПК України) та відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством (пп. 94.2.4 ст. 94 ПК України).

У відповідності до вимог п. 94.6, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Тому заявник звернувся до суду із поданням відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року відкрито провадження за поданням та призначено справу до судового розгляду на 06 жовтня 2014 року о 13.00 год., яке відкладалося до 07 жовтня 2014 року.

У судовому засіданні 07.10.2014 представник позивача підтримав подання та просив його задовольнити

Представник відповідача заперечувала проти його задоволення та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 62.1.3 п.6.2.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

Як вбачається з матеріалів справи, до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві надійшов лист Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 02.09.2014 № 107-5150/26 (т. 1, а.с. 10) з проханням доручити працівникам ДПІ вжити відповідних заходів реагування відповідно до чинного законодавства України.

У зв'язку з чим, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було прийнято наказ про проведення фактичної перевірки тимчасової споруди (кафе «Ананас»), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Кричевського, 5 (т. 1, а.с. 18).

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що з метою проведення фактичної перевірки тимчасової споруди (кафе «Ананас») ТОВ "Максімус-888" (код ЄДРПОУ 39356150) перевіряючі особи здійснили вихід за місцезнаходженням товариства: м. Київ, вул. Кричевського, 5, пред'явивши продавцю: ОСОБА_4 копію наказу на проведення перевірки платника з підстав, зазначених у ньому, а також направлення на проведення перевірки, однак, дана особа відмовилася від підпису у направленні на перевірку та не допустила перевіряючих до проведення перевірки, обстеження приміщення, у зв'язку з відсутністю директора та бухгалтера на місці.

У зв'язку з чим, відповідно до вимог абз. 4 п.81.1, п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, в приміщенні кафе «Ананас» було складено акт про відмову від допуску до проведення перевірки від 02.10.2014 № 64 (т. 1, а.с. 9) та акт про відмову у підписанні направлення на проведення перевірки від 02.10.2014 № 65 (т. 1, а.с. 17).

На підставі звернення в.о. завідувача сектору контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів від 02 жовтня 2014 року до в.о. начальника ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про застосування адміністративного арешту майна платника податків, керуючись пп. 94.2.3, 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 ПК України (т. 1, а.с. 15), рішенням в.о. начальника ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 02 жовтня 2014 року о 17:30 год. до ТОВ "Максімус-888" (код ЄДРПОУ 39356150) застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Перевіряючи обґрунтованість застосованого податковим органом умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ "Максімус-888" (код ЄДРПОУ 39356150), та задовольняючи подання заявника, суд виходив з такого.

Загальна процедура застосування адміністративного арешту майна платника податків визначена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568 "Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371 (далі - Порядок № 586).

Згідно 3.1 Порядку № 586, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу доходів і зборів;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі доходів і зборів, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

За наявності однієї з наведених обставин керівник органу доходів і зборів (його заступник) приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (п. 3.2 Порядку № 586).

Відповідно до п. 94. 2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п. 94.2.3) та відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством (94.2.4).

Згідно п. 94.4 ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.5 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 5.3 Порядку № 586, опис майна платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також понятих.

У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його майна здійснюється у присутності понятих.

Для проведення опису майна у разі потреби залучається оцінювач.

Згідно п. 5.6 Порядку № 586, за результатами проведення опису майна платника податків складається протокол про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 3), який містить опис та перелік майна, що арештовується, із зазначенням назви, кількості, мір ваги, індивідуальних ознак, вартості, визначеної оцінювачем (у разі його присутності).

Як підтверджується матеріалами справи, протокол від 02.10.2014 № 1 про застосування адміністративного арешту майна платника податків (т. 1, а.с. 5-8) було складено за участі понятих: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Статтею 16 ПК України визначено обов'язки платника податків, до яких, зокрема належать не перешкоджання законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконування законної вимоги такої посадової особи; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допуск посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Як підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві діяла в межах чинного законодавства під час призначення фактичної перевірки відповідача та застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, оскільки, відповідач відмовився від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, податковим органом було правомірно прийнято рішення про накладення адміністративного арешту на майно ТОВ "Максімус-888", як це передбачено приписами пп. 94.2.3, 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Відтак, рішення в.о. начальника ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, прийняте 02 жовтня 2014 року о 17 год. 30 хв. про застосування до ТОВ "Максімус-888" (код ЄДРПОУ 39356150) умовного адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 23.07.2012 № К/9991/43822/12 (колегія суддів:Нечитайло О.М., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.).

Крім цього, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2014 № 826/15213/14 зупинено видаткові операції товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус-888" (код ЄДРПОУ 39356150) шляхом накладення адміністративного арешту на кошти платника, які знаходяться на рахунках платника.

Частиною восьмою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 183 3 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

2. Визнати обґрунтованим адміністративний арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус-888" (код ЄДРПОУ 39356150), накладеного рішенням в.о. начальника ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві О.Є. Кучеренко про застосування адміністративного арешту від 02.10.2014 р.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена у встановленому порядку ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України із врахуванням вимог ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, із врахуванням вимог ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 жовтня 2014 року.