Ухвала

від 08.10.2014 по справі 2а-1970/4258/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 р. Справа № 876/4818/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря Бєлкіної Н.І.

представника відповідача Прокоп’юк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.01.2013 р. у справі №2а-1970/4258/12 за позовом спільного малого підприємства «Сателіт» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.01.2013 р. у справі №2а-1970/4258/12 за позовом спільного малого підприємства «Сателіт» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2012 року №0000722210, позов було задоволено, постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби №0000722210 від 22 серпня 2012 року, яким спільному малому підприємству «Сателіт» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 11544,75 грн.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована неврахуванням того факту, що контрагент позивача відсутній за адресою реєстрації, у податкових накладних містяться недоліки оформлення, зокрема, в частині зазначення коду УКТ ЗЕД.

В судових засіданнях представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.

Представник відповідача в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказував на те, що ними подано усі докази реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», а відтак, правомірним є нарахування (відшкодування) ПДВ та визначено об'єкт оподаткування за липень-вересень 2011 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку спільного малого підприємства «Сателіт» (код за ЄДРПОУ 14028829) щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентом, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку особи та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» (код ЄДРПОУ 35023063), за результатами якої складено акт №2778/22-10/14028829 від 07.08.2012 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ПК України, по взаємовідносинах з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», чим завищено суму податкового кредиту і, як наслідок, занижено податок на додану вартість за липень - вересень 2011 року на суму 9240 грн. На підставі представлених документів, відображених у акті перевірки скаржник дійшов висновку про те, що спільним малим підприємством «Сателіт» завищено податковий кредит по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та занижено суму податку на 9240 грн., в т.ч.: за липень 2011року в сумі 2376 грн., за серпень 2011 року в сумі 4167,00 грн. та за вересень 2011 року в сумі 2697 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі акту перевірки №2778/22-10/14028829 від 07.08.2012 року, Тернопільською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000722210 від 22 серпня 2012 року, в якому позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 11544,75 грн., з яких: 9240 грн. - основний платіж та 2304,75 грн. - штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, між постачальником - ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», та покупцем - спільне мале підприємство «Сателіт», був укладений договір №1/41 від 16.11.2010 року поставки торгово - технічного обладнання для підприємств торгівлі та громадського харчування. На виконання вимог договору №1/41 від 16.11.2010 року, для підтвердження факту взаємовідносин між суб'єктами для перевірки надано видаткові накладні від 30.08.11р. за №РН-0000700 та 27.07.11р. за №РН-0000612, де ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» - постачальник (місцезнаходження - м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84, оф. 10), а СМП «Сателіт» - одержувач, товар - «Машина посудомоечная GS 50 DDE - 1шт.; Смягчитель воды DVA 8 - 1 шт.; Печь конвекционная A8/4U - 1 шт.; Овощерезка CL 03 - 1 шт.; Шкаф холодильный S1400 (с агр.;) - 1 шт.», загальна сума операції - 55439,44 грн. (в т.ч. ПДВ 9239,91 грн.).

На виконання вимог договору №1/41 від 16.11.2010 року, для підтвердження факту транспортування для перевірки надано копії товаротранспортних накладних, а саме: до видаткової накладної від 30.08.2011р. за №700 надано товаротранспортну накладну №б/н від 30.08.2011 р.; до видаткової накладної від 27.07.2011р. за №612 надано товаротранспортну накладну №б/н від 27.07.2011р. Оскільки дані документи не оформлені належним чином, а саме: не зазначені реквізити: «автопідприємство», «зданий вантаж за справною пломбою, тарою та пакуванням, для перевезення здав, прийняв водій - експедитор», «довіреність № від», «рух пального літрів», «час прибуття (вибуття)», «кількість годин», «найменування вантажу, кількість їздок з вантажем, відстань, перевести тонн» та інше, скаржником був зроблений висновок про безтоварність даної операції.

На підставі податкових накладних: 1) від 17.07.2011 року № 69 на загальну суму 14258 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ - 2376 грн. 41 коп., виписаної ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року суму ПДВ - 2376 грн. 41 коп.; 2) від 10.08.2011 року №48 на загальну суму 25000 грн., в т.ч. ПДВ - 4166,66 грн. - включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року суму ПДВ - 4166,66 грн.; 3) від 30.08.2011 року №74 на загальну суму 16180 грн. 96 коп., в т.ч. ПДВ - 2696,83 грн. - включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року суму ПДВ - 2696,83 грн.

Суд першої інстанції дійшов підставного висновку про безпідставність посилань скаржника на невідповідність первинної документації вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені документи відповідають вимогам ст. 9 вказаного закону. При цьому, нормативний акт, який регулює відносини щодо оформлення товарно-транспортних накладних не був зареєстрований у встановленому порядку, а перехід права власності на товар не обумовлений законодавством фактом його фізичного переміщення. Посилання на невідповідність змісту податкових накладних вимогам закону носить формальний характер, при тому, що такі податкові накладні недійсними у встановленому порядку не визнавались. Товар фактично оплачений позивачем, перевезений власним транспортом позивачем та був використаний в подальшому у власній господарській діяльності, а саме: для реалізації ТОВ «Санаторій «Барвінок» та ПрАТ «Тернопільський молокозавод», що підтверджується видатковими накладними та копіями довіреностей на отримання товару.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. На момент здійснення господарських операцій та складення податкової накладної, ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.01.2013 р. у справі №2а-1970/4258/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.

Повний текст ухвали складений 13.10.2014 року.