Рішення

від 15.10.2014 по справі 927/1484/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

15 жовтня 2014 року справа № 927/1484/14

позивач: приватне підприємство "Полтававіа",

вул. Полюсна, 12, кв. 73, м. Полтава, 36008

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся",

вул. Щорса, 97, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300

предмет спору: про стягнення 8427 грн.89 коп.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Гадюченко Л.М., довіреність №01.08.14/1 від 01.08.2014 року, представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - приватним підприємством "Полтававіа" подано позов про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" 22680,00 грн. боргу; 4536,00 грн. 20% штрафу; 3211,49 грн. інфляційних нарахувань та 680,40 грн. 3% річних, за неналежне виконання умов договору №24 на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 від 07.09.2013 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 00581175 від 18.09.2014 року та № 00585820 від 03.10.2014 року, але повноважного представника в судові засідання 02.10.2014 року та 15.10.2014 року не направив, документів, витребуваних ухвалами суду від 17.09.2014 року та від 02.10.2014 року суду не надав.

В судовому засіданні 02.10.2014 року представником позивача було подано письмову заяву №30.09.14/1 про уточнення розміру позовних вимог з доданими до неї документами. В поданій заяві позивач зазначає про те, що відповідачем 26.09.2014 року сплачено суму основного боргу в розмірі 22680,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, у зв"язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 4536,00 грн. 20% штрафу; 3211,49 грн. інфляційних нарахувань та 680,40 грн. 3% річних, посилаючись на те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання, відповідно до ст. 551,625 Цивільного кодексу України.

Подану позивачем заяву суд розцінив як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 22680 грн. боргу та прийняв її, оскільки вона не протирічила діючому законодавству та не зачіпала нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також це є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

До початку судового засідання 15.10.2014 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без представника відповідача у зв»зку з неможливістю забезпечення участі представника відповідача в судовому засіданні. Крім того, в поданому клопотанні відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі у зв»зку з тим, що ним було здійснено оплату послуг в повному обсязі (в сумі 22680 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №359 від 26.09.2014 року, копія якого додається до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.10.2014 року представник позивача надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача не заперечував щодо клопотання відповідача про розгляд справи без його участі.

Суд задовольнив клопотання відповідача, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони.

Інших заяв та клопотань від сторін до початку розгляду справи по суті не надійшло.

В судовому засіданні 15.10.2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми боргу в розмірі 22680,00 грн.(у зв»зку з його оплатою відповідачем), яка прийнята судом, суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.09.2013 року між приватним підприємством "Полтававіа" та товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся" було укладено договір № 24 на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2.

Відповідно до п.п. 1.1. та 2.2.1 договору, замовник (ТОВ "Полісся") доручає, а виконавець ( ПП "Полтававіа") приймає на себе зобов»язання виконати авіаційно-хімічні роботи літаком АН-2. Замовник (відповідач) зобов»язаний провести розрахунок за виконання авіаційних робіт згідно умов цього договору.

Пунктом 3.2. договору №24 на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 від 07.09.2013 року визначена вартість робіт на паливі виконавця (позивач), яка складає 22680 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.п. 7.2., 7.3. договору №24 на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 від 07.09.2013 року, даний договір набуває чинності з часу підписання сторонами та діє до його повного виконання. Договір складено в двох примірниках , які мають рівну юридичну силу та діє до 31.12.2013 року.

Пунктом 4.1., 4.3. договору визначено, що здача-прийняття виконаних авіаційних робіт здійснюється на підставі Акту здачі-прийняття виконаних авіаційних робіт. Акт здачі-прийняття виконаних авіаційних робіт є невід»ємною частиною даного договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору №24 на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 від 07.09.2013 року, позивач (виконавець) одержав замовлення, виконав та здав, а замовник (відповідач) прийняв виконані роботи. Замовлення виконано в термін з 07.09.2013 року по 08.09.2013 року на суму 22680 грн. Претензій по виконанню авіаційно-хімічних робіт та роботи сільськогосподарської апаратури не було, що підтверджується завданням від 07.09.2013р. та актом здачі-прийняття виконаних авіаційних робіт від 08.09.2013 року на суму 22680 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, копії яких міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.5. договору №24 на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 від 07.09.2013 року, розрахунок за фактично виконані авіаційні роботи, згідно акту здачі-прийняття виконаних авіаційно-хімічних робіт, здійснюється на протязі 3-х банківських днів після закінчення авіаційних робіт

Пункт 3.6. договору визначає термін закінчення робіт - дата підпису сторонами Акту здачі-прийняття виконаних авіаційно-хімічних робіт.

Таким чином, по Акту здачі-прийняття виконаних авіаційно-хімічних робіт від 09.09.2013 року на суму 22680 грн. замовник (відповідач) зобов'язаний був розрахуватися в термін до 12.09.2013 року включно.

Також 05.12.2013р. позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 05.12.13/1 від 05.12.2013 р. з вимогою сплатити заборгованість, пеню, 3%річних та штраф в сумі 28061,05 грн., яка була отримана відповідачем 10.12.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати наданих послуг (виконаних авіаційно-хімічних робіт) на день подачі позову (16.09.2014 року) не виконав, претензію № 05.12.13/1 від 05.12.2013 р. залишив без виконання та задоволення. Заборгованість відповідача перед позивачем за надані авіаційно-хімічних роботи на день подачі позову (16.09.2014 року) становила 22680 грн.

Із наданої позивачем банківської виписки та наданого відповідачем копії платіжного доручення № 359 від 26.09.2014 р. слідує, що, відповідачем лише 26.09.2014 року було здійснено оплату в сумі 22680 грн. за виконані авіаційно-хімічні роботи згідно договору №24 на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 від 07.09.2013 року.

Таким чином в період з 13.09.2013 року по 26.09.2014 року (дати повного погашення заборгованості), відповідачем була допущена прострочка виконання взятих на себе зобов"язань щодо оплати наданих послуг (виконаних авіаційно-хімічних робіт), у строки зазначені в договорі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 680,40 грн. за період з 13.09.2013р. по 12.09.2014р. та інфляційних за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року на суму 3211,49 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані три проценти річних в сумі 680,40 грн. за період з 13.09.2013р. по 12.09.2014р. та інфляційних в сумі 3211,49 грн. за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 4536 грн. штрафу, які розраховані відповідно до п.5.6 договору №24 на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 від 07.09.2013 року.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов»язань, винна сторона сплачує другій стороні, за даним договором, штраф в розмірі 20 % вартості договору.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати авіаційно-хімічних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 4536 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повній сумі.

Оскільки відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за виконані авіаційно-хімічні роботи своєчасно в повній сумі не розрахувався та не надав обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу,інфляційних та трьох процентів річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 4536,00 грн. штрафу; 3211,49 грн. інфляційних втрат та 680,40 грн. 3% річних.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 549, 625, 626, 629, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193,230,231 Господарського кодексу України ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", вул. Щорса, 97, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300 (р/р 26003404076 «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30894071) на користь приватного підприємства "Полтававіа", вул. Полюсна, 12, кв. 73, м. Полтава, 36008 (р/р 260075457 в ПОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30406606) 4536,00 грн. штрафу; 3211,49 грн. інфляційних втрат; 680,40 грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 17.10.2014р.

Суддя Л.М. Лавриненко