Рішення

від 17.10.2014 по справі 904/6272/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.14р. Справа № 904/6272/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» (м. Суми)

до приватного підприємства «Алексс» (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар судового засідання Білан О.В.

Представники:

від позивача: Рижов С.Є., дог. №1110-р/14 від 07.08.2014

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» звернулось з позовом до приватного підприємства «Алексс» про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення вимог) 76315,80грн - основного боргу, 9386,84грн - інфляційних втрат, 1756,31грн - трьох процентів річних.

Також, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу в сумі 14132грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №23/7 від 23.07.2012 щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт. З урахуванням заліку зустрічних однорідних вимог сума основного боргу відповідача складає 76315,80грн, інфляційних втрат за період з січня по серпень 2014 року - 9386,84грн, три проценти річних за період з 01.01.2014 по 07.10.2014 - 1756,31грн.

Відповідач вказав, що борг в розмірі 76315,80грн виник перед позивачем у зв'язку з наявністю заборгованості ТОВ «Рубікон-Трейдінг» перед ПП «Алексс» за іншим договором. Сума витрат на правову допомогу є завищеною.

Крім того, відповідач звернувся із заявою про відстрочення виконання рішення суду на три місяці.

Відповідач не забезпечив явку представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 07.10.2014 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

встановив:

23.07.2012 між ПП «Алексс» (замовник) і ТОВ «Спецбуд» (підрядник) було укладено договір №23/7.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується провести своїми силами і засобами роботи по влаштуванню зовнішніх мереж водопроводу на об'єкті Торгово-розважальний центр по вул. Харківській, 2 у м. Суми.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість робіт визначена у договірній ціні і складає 607730,95грн. в т.ч. ПДВ - 101288,49грн., що є невід'ємною частиною договору (Додаток №1)

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений договір підряду №23/7 від 23.07.2012.

На виконання умов вказаного договору позивачем були виконані роботи.

В матеріалах справи містяться копії підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт: №5 від 27.12.2012 на суму 8965,85грн, № 6 від 31.05.2013 - 45919,13грн і № 7 від 31.05.2013 - 21541,34грн.

Згідно з актом зарахування взаємних вимог № 1/13 від 30.12.2013 ПП «Алексс» (сторона - 1) та ТОВ «Спецбуд» (сторона - 2) визначили:

1. По договору №23/7 від 23.07.2012 сторона 1 має заборгованість перед стороною 2 в сумі 95103грн.

2. По договору №23-1/7 від 23.07.2012 сторона 2 має заборгованість перед стороною 1 в сумі 18787,20грн.

3. Керуючись ст. 601 ЦК України сторони погодились провести взаємозалік за вказаними договорами в сумі 18787,20грн.

4. Не зарахована сума боргу по договору №23/7 від 23.07.2012 - 76315,80грн перераховується стороною 1 на розрахунковий рахунок сторони 2.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3 договору оплата вартості робіт здійснюється не пізніше 10 банківських днів після закінчення виконання робіт.

Пунктом 3.4 договору визначено, що оплата вартості робіт, виконаних по даному договору, здійснюється з моменту підписання актів здавання-приймання виконаних робіт.

Однак, відповідачем не виконані належним чином умови договору та було не була сплачена вартість виконаних робіт в повному обсязі.

Станом на 08.09.2014 сума основного боргу становить 76315,80грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат за період з січня по серпень 2014 року складає 9386,84грн, 3% річних за період з 01.01.2014 по 07.10.2014 - 1756,31грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 14132грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження наданих послуг позивачем надано договір №1110-р/14 про надання правової допомоги від 07.08.2014, акт прийому-передачі послуг від 06.09.2014 на суму 14132грн., копії квитанцій до прибуткових касових ордерів: №60 від 12.08.2014, №75 від 22.09.2014, №80 від 06.10.2014 на загальну суму 14132грн. та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №2412 від 29.12.2006.

На думку суду, заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на правову допомогу є завищеною.

Відповідно до пункту 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, суд вважає, що вказані витрати є явно завищеними.

З огляду на розумну необхідність витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката для даної справи, суд вважає за необхідне обмежити розмір цих витрат та стягнути на користь позивача витрати в сумі 5000грн.

Заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Слід зазначити, що надання відстрочки виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках в разі наявності обставин, що ускладнюють таке виконання або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи,

Зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не доведена наявність обставин, що є достатніми підставами для надання відстрочення виконання рішення суду.

Даний спір виник з вини відповідача, спірна сума заборгованості не погашалась ним протягом значного періоду часу. Наявність заборгованості інших осіб перед відповідачем не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду.

До того ж відповідач звернувся із заявою про надання відстрочки на підставі ст. 121 ГПК України. Однак, вказана стаття регулює питання надання відстрочення виконання рішення суду, яке набрало законної сили і пред'явлене до виконання.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Алексс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, буд. 14А, кв. 7, ідентифікаційний код 35863577) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» (40007, м. Суми, вул. Кіровоградська, 8, ідентифікаційний код 32023825) 76315,80грн. - основного боргу, 9386,84грн. - інфляційних втрат, 1756,31грн. - 3% річних, 1827грн. - витрат по сплаті судового збору, 5000грн. - витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити задоволенні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» про стягнення з приватного підприємства «Алексс» витрат на правову допомогу у розмірі 9132грн.

Відмовити в задоволенні заяви приватного підприємства «Алексс» про відстрочення виконання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 13.10.2014.

Суддя Татарчук В.О.