Постанова

від 26.08.2014 по справі 910/4167/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р. Справа№ 910/4167/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Рябухи В.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Павловська Н.В. (довіреність №1265-06-1 від 31.12.2013 р.)

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р.

у справі №910/4167/14 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут безпеки життєдіяльності»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут безпеки життєдіяльності» про стягнення з відповідача 2910,00 грн. неустойки та 179100,00 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.05.2014 р. В задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати, позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 07.07.2014 р. та від 11.08.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Крім того, ухвалою від 11.08.2014 р. розгляд справи вже відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.08.2013 р. між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут безпеки життєдіяльності» (виконавець) було укладено договір № 32808-1, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язується у 2013 р. надати замовнику послуги професійні, технічні та комерційні, інші, н. в. і. у (74.90.2) (Проведення навчання з питань охорони праці відповідних спеціалістів з охорони праці виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами) (надалі послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування послуг, кількість, обсяг, строки надання тощо визначені Технічними вимогами (Додаток № 1), Навчально-тематичним планом (Додаток № 2), Календарним планом надання послуг (Додаток № 3) та Калькуляцією кошторисної вартості (Додаток № 4), які є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктами 3.1, 3.3 договору передбачено, що ціна цього договору згідно з розрахунком вартості послуг (Калькуляцією кошторисної вартості (Додаток № 4) до Договору встановлюється в національній валюті України та становить 17910000,00 гривень, в тому числі ПДВ 2985000,00 гривень.

Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди до даного Договору.

Згідно п.п. 5.1, 5.6 договору, послуги за Договором надаються по мірі формування груп відповідних спеціалістів з питань охорони праці відповідно до заявок позивача.

Приймання результатів наданих послуг здійснюється замовником протягом 15 робочих днів з моменту отримання документів, передбачених пунктами 5.3 - 5.5 цього Договору. За результатами приймання результатів послуг в межах терміну зазначеного в цьому пункті 5.6 замовник підписує акт приймання-передачі послуг та акт приймання-передачі документації, та надає його виконавцю або письмово повідомляє про перелік недоліків, які виконавець зобов'язується виправити за власний рахунок у визначений замовником термін, у випадку наявності зауважень щодо наданих виконавцем послуг чи наданих документів.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що за взаємною угодою сторони можуть вносити до договору належним чином оформлені зміни та доповнення. Внесені зміни та доповнення є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 4 Додатку № 1 до договору № 32808-1 від 28.08.2013 р. «Технічні вимоги», орієнтовна кількість слухачів - 34170 осіб - відповідних спеціалістів з питань охорони праці.

Умовами Додатку № 3 до договору № 32808-1 від 28.08.2013 р. «Календарний план» сторони визначили термін виконання зобов'язання відповідачем з вересня до 15 грудня 2013 р.; кількість слухачів - 34170 осіб; вартість послуг з ПДВ - 17910000,00 грн. (а.с.26).

Позивач стверджує, що передав відповідачу копії заявок управлінь виконавчої дирекції Фонду в АРК, областях, в містах Києві та Севастополі на проведення навчання за кошти Фонду для 15202 осіб - спеціалістів з питаннь охорони праці, проте відповідач в порушення умов Договору надав послуги з проведення навчання з питань охорони праці лише для 13220 осіб.

На підтвердження викладеного позивач долучив до матеріалів справи документ «Кількість відповідних спеціалістів з питань охорони праці, які пройшли навчання з питань охорони праці за кошти Фонду та за заявками робочих органів Фонду у 2013 році», засвідчений підписом керівника відповідача, а також печаткою підприємства відповідача. З вказаного документу вбачається, що всього заявлено осіб - 15202, протее навчання пройшли - 13220 осіб.

Відповідач у листі від 05.11.2013 р. № 174 зазначив, що кінцевий термін виконання робіт за договором згідно календарного плану ( додаток № 3 до Договору) - 15.12.2013 p., а для формування відповідних груп для проведення навчання потрібно не менше 1 місяця і тому просить з 07.11.2013 р. не надавати додаткові заявки на навчання та укласти додаткову угоду до вищезазначеного договору на послуги з проведення навчання на фактичну кількість слухачів за заявками позивача, які надані позивачем до 07.11.2013 р.

Таким чином, відповідач цим листом визнав, що він не в змозі виконати умови договору в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6.2.3 договору, замовник зобов'язаний зменшувати обсяг закупівлі послуг та загальну вартість цього Договору залежно від реального фінансування видатків.

Так враховуючи, лист відповідача від 05.11.2013 р. № 174 позивачем було підписано Додаткову угоду від 30.12.2013 р. № 2 щодо зменшення ціни договору та кількості слухачів.

З огляду на вкладене, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 2910,00 грн. неустойки та 179100,00 грн. штрафу.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що у разі прострочення надання послуг відповідно до кінцевої дати, зазначеної у Календарному плані або надання їх не в повному обсязі, заявленому замовником, виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З метою досудового врегулювання спору щодо порушення строків за договором, позивачем була направлена відповідачу претензія від 27.01.2014 р. №59-06-13 щодо сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання на суму 5550,00 грн. (сума неустойки нарахована за період з 16.12.2013 р. по 30.12.2013 р., оскільки календарним планом додатку №3 до договору термін виконання робіт передбачено - 15.12.2013 р.)

Листом від 11.02.2014 р. № 274 відповідач повідомив, що визнає зазначену претензію частково та сплатив 2640,00 грн. неустойки. Проте, залишок суми неустойки у розмірі 2910,00 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.3.3 договору, у разі ненадания послуг за договором з вини виконавця останній сплачує штраф у розмірі 1% суми договору. Сума штрафу розрахована позивачем у розмірі 179100,00 грн., з урахуванням того, що умовами Додатку № 3 до договору № 32808-1 від 28.08.2013 р. визначено вартість послуг з ПДВ у розмірі 17910000,00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором №32808-1 від 28.08.2013 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у наступному розмірі - 2910,00 грн. неустойки та 179100,00 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. у справі №910/4167/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Тому, апеляційний господарський суд вважає, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут безпеки життєдіяльності» підлягає до стягнення в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3640,20 грн. та апеляційної скарги у розмірі 1820,10 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. у справі №910/4167/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут безпеки життєдіяльності» (03115, м. Київ, вул. Г.Онискевича, 1, р/р 2600701301 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 38672554) на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 92/2, р/р 37173200013764 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, ЄДРПОУ 00013764) 2910 (дві тисячі дев'ятсот десять) грн. 00 коп. неустойки, 179100 (сто сімдесят дев'ять тисяч сто) грн. 00 коп. штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут безпеки життєдіяльності» (03115, м. Київ, вул. Г.Онискевича, 1, р/р 2600701301 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 38672554) в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3640,20 грн. та апеляційної скарги у розмірі 1820,10 грн.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/4167/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

В.І. Рябуха