Постанова
від 15.10.2014 по справі 910/776/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року Справа № 910/776/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю

"Артімаш" та товариства з обмеженою

відповідальністю "Нуфарм Україна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 24.07.2014 року

у справі № 910/776/14 Господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Нуфарм України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш"

про розірвання договору

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш"

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Нуфарм України"

про розірвання договору, виселення та стягнення коштів

за участю представників сторін:

позивача - Гаджук П.П. дов. від 20.01.2014 р.,

відповідача - Жовнеренко Г.К. дов. від 03.02.2014 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. (суддя - Ярмак О.М.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" про розірвання договору відмовлено повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" задоволено частково. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш" 33 886 грн. 61 коп. орендної плати, 3 400 грн. 65 коп. річних, 337 грн. 71 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати орендної плати, 3 437 грн. 52 коп. компенсаційних витрат, 273 грн. 80 коп. річних, 31 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 1907 грн. 45 коп. пені, 25 233 грн.96 коп. штрафу, 1370 грн. 18 коп. судового збору. В решті зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 р. (судді - Куксов В.В., Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л.) рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артімаш" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять їх скасувати, мотивуючи скарги доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2014 року позивач звернувся з позовом про розірвання з 22 листопада 2013 року договору оренди, укладеного 30 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем. Позивач посилався на те, що згідно договору орендодавець надав орендареві право користування приміщенням протягом терміну оренди виключно для проживання працівника орендаря. Позивач листом від 21.08.13 в порядку ст. 825 ЦК України відмовився від договору, тому просив розірвати договір з 22.11.2013.

Відповідачем було подано зустрічний позов до позивача про: 1) розірвання договору оренди від 30.09.2011р. (із змінами та доповненнями); 2) виселення ТОВ "Нуфарм Україна" з квартири, без надання ТОВ "Нуфарм Україна" та іншим особам, які проживали у помешканні, іншого житла; стягнення 123 146,63 грн. заборгованості за договором оренди від 30.09.2011 р., з яких: 25233,96 грн. штрафу за невиконання не грошових обов'язків, 75 701, 88 грн. орендної плати за вересень 2013 р. - лютий 2014 р., 4 907,55 грн. 25 % річних, 691,45 грн. індексу інфляції; 4911,41 грн. компенсаційних платежів за період липень 2013 р. - січень 2014 р. 278,09 грн. 25% річних на компенсаційні платежі; 31,95 грн. індексу інфляції, 2690,34 грн. пені, 8 700 грн. компенсації витрат на юридичні послуги.

Судами встановлено, що 30.09.2011 року між ТОВ "Нуфарм Україна" (орендар) та ТОВ "Артімаш" (орендодавець) був укладений договір оренди.

Згідно умов договору, орендодавець передає орендареві в оплатне строкове користування приміщення, надає право користування приміщенням протягом терміну оренди виключно для проживання працівника орендаря.

В статті 1 договору сторонами визначено, що приміщенням є квартира № АДРЕСА_1 (розташована на сьомому поверсі будинку загальною площею 85 кв.м, яка включає дві жилі кімнати, кухню, ванну кімнату, туалетну кімнату та коридор, а також всі меблі, пристрої та обладнання, що знаходяться в ній на момент підписання акту приймання-передачі ("устаткування"). Будинок у якому знаходиться приміщення, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Термін оренди був визначений з 01 жовтня 2011 р. до 30 вересня 2012 р. 31.05.2013 р. між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору оренди від 30.09.2011 р., відповідно до п.1 якого, сторони дійшли згоди внести зміни якими продовжено дію договору до 31 серпня 2014 р.

21.08.2013 р. орендар звернувся до орендодавця з листом № 3254, в якому запропонував за взаємною згодою сторін розірвати договір шляхом укладення договору про внесення змін до договору оренди від 30.09.2011 р. про припинення його дії з 31 серпня 2013 р., вказану пропозицію орендодавець не прийняв, листом № 1 від 21.08.2013 повідомив, що договір припиняє свою дію тільки 31 серпня 2014 р.

Судами визначено, що за своєю правовою природою спірний договір, укладений сторонами, є змішаним, та містить в собі як елементи договору оренди так і елементи договору найму житла.

Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 2 договору, орендодавець передав орендареві в оплатне строкове користування приміщення протягом терміну оренди виключно для проживання працівника орендаря, про що сторонами підписано акт приймання - передачі.

Згідно ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (ст. 813 ЦК України).

Договором про внесення змін та доповнень до договору оренди від 30.09.2011р. сторони визначили дату закінчення терміну оренди "31 серпня 2014 року", тобто продовжили дію договору до 31 серпня 2014 р. включно.

В орендованій позивачем квартирі був зареєстрований та проживав менеджер з адміністративної діяльності та управління ТОВ "Нуфарм Україна" ОСОБА_3.

Згідно ч. 1 ст. 825 ЦК України, наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.

21.08.2013 р. позивач звернувся до орендодавця з листом № 3254, в якому повідомив про відмову від договору та заявив про його припинення, запропонував підписати договір про внесення змін до договору оренди від 30.09.2011р. щодо його припинення, а також просив у зручний час 31.08.2013 р. прибути за адресою: АДРЕСА_1 для отримання квартири з оренди. 18.09.2013 позивач повторно звернувся до відповідача з повідомленням (пропозицією) про дострокове розірвання договору оренди від 30.09.2011р., в якому зазначив, що квартира, відповідно до п.2.2. договору, надана орендареві, виключно для проживання його працівників, послався на ст. 825 ЦК України, та зазначив, що зважаючи на те, що орендар письмово попередив орендодавця про відмову від договору 21 серпня 2013 р., повідомив, що укладений договір оренди від 30.09.2011 р. в силу приписів ст. 825 ЦК України вважатиметься розірваним починаючи з 22 листопада 2013 р.

Судом встановлено, що вказану пропозицію (повідомлення) позивачем було направлено цінним листом з описом вкладення 20.09.2013 р., як зазначено в п. 11.4 договору, на адресу відповідача наведену у статті 12 договору, докази направлення наявні в матеріалах справи.

Згідно п. 11.4 договору, будь-яке повідомлення, необхідне або дозволене за цим договором, має надаватись в письмовій формі. Такі повідомлення вважатимуться наданими, якщо (1) вони вручені особисто, (2) через двадцять чотири години після їх передачі факсимільним зв'язком або (3) через два дні після їх надіслання кур'єрською авіапоштою або іншою поштою. Повідомлення мають надсилатися сторонам за адресами та номерами, що наведені у статті 12, якщо інше не передбачене умовами цього договору.

Однак, відповідач на вказаний лист не відповів, лист повернутий поштовим відділенням за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами вірно визначено, що відмова від договору є правом наймача, про реалізацію цього права наймач повинен повідомити наймодавця за три місяці, а наймодавець має право вимагати від наймача плату за користування житлом за ці три місяці, якщо доведе , що він не міг укласти договір найму на тих самих умовах з іншою особою.

Отже, позивач, як наймач приміщення, відповідно до чинного законодавства використав своє право на відмову від договору, передбачене ч. 1 ст. 825 ЦК України, направивши відповідачу (наймодавцю) листи. За таких обставин, договір оренди від 30.09.2011 р. (зі змінами і доповненнями) припинив свою дію з 22.11.2013 р. (через три місяці після попередження) у відповідності до ч.1 ст. 825 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні вимог за первісним та зустрічним позовами про розірвання договору оренди.

Також суд на підставі наявних в матеріалах доказів правомірно відмовив в задоволенні зустрічного позову про виселення ТОВ "Нуфарм Україна" з квартири АДРЕСА_1, без надання ТОВ "Нуфарм Україна" та іншим особам, які проживали у помешканні.

Враховуючи положення ст. 820, ч. 1 ст. 825 ЦК України та факту припинення договору з 22.11.2013 р. заявлені в зустрічному позові вимоги щодо стягнення орендної плати в сумі 108 211,74 грн. за вересень 2013 р. - квітень 2014 р. обґрунтовано задоволені частково, а саме за період з вересня 2013 р. по 21 листопада 2013 року в сумі 33 886,61 грн. Заявлені відповідачем вимоги про стягнення 25% річних та інфляційних втрат, на підставі п. 6.8 договору та ст. 625 ЦК України, на орендну плату також задоволенні частково на орендну плату за вересень, жовтень та листопад (21 день) 2013 р. в сумі 3 400,65 грн. річних та 337,71 грн. інфляційних втрат.

В частині вимог про стягнення орендної плати за період з 22.11.2013 р. по квітень 2014 р. в сумі 74 325,13 грн. судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Відповідачем заявлено про стягнення 4911,41 грн. компенсаційних платежів за період липень 2013 р. - січень 2014 р. , 278,09 грн. 25% річних; 31,95 грн. індексу інфляції на компенсаційні платежі, а також збільшено на 704,35 грн. за лютий 2014 р., всього 5615,76 грн. Вказані вимоги задоволенні частково в сумі 3437,52 грн. компенсаційних платежів за липень 2013 р. - листопад 2013.; 273,30 грн. - 25% річних, 31,95 грн. інфляційних втрат.

В зустрічному позові відповідачем заявлені вимоги про стягнення 2 690,34 грн. пені, нарахованої згідно пункту 6.8. договору на орендну плату та компенсаційні витрати також задоволенні частково в сумі 1 907,45 грн. Крім того, в зустрічний позовній заяві відповідачем були заявлені вимоги про стягнення 25 233,96 грн. штрафу за невиконання не грошових обов'язків, передбачених п. 6.7 договору, а саме: за нездійснення страхування приміщення (п. 6.3.1. договору) в сумі 12 616, 98 грн. та нездійснення страхування цивільної відповідальності за збитки (шкоду) завдані третім особам в сумі 12 616,98 грн. відповідно до п. 6.3. спірного договору оренди. Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимоги щодо стягнення 25 233,96 грн. штрафу за невиконання не грошових обов'язків.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у справі № 910/776/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Мачульський Г.М.

Дата ухвалення рішення15.10.2014
Оприлюднено21.10.2014

Судовий реєстр по справі —910/776/14

Постанова від 15.10.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Полянський А.Г.

Ухвала від 08.10.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Полянський А.Г.

Ухвала від 03.09.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Постанова від 24.07.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Ухвала від 05.06.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Рішення від 10.04.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 18.02.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні