Рішення

від 13.10.2014 по справі 910/13292/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13292/14 13.10.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії доСпільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Українська машинобудівна компанія» простягнення 5 736, 64 грн. Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Крупка Н.М., довіреність №565 від 11.12.2013; від відповідачане з'явилися

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Українська машинобудівна компанія» про стягнення 5736,64 грн., з яких: 5314,94 грн. - основний борг, 154,21 грн. - пеня, 65,23 грн. - 3 % річних та 202,26 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів № 2531160 від 14.06.2006 та від 19.02.2007 в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5314, 94 грн., що зумовило нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2014 порушено провадження у справі №910/13292/14 та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.08.2014 справу №910/13292/14 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/13292/14 прийнято до провадження суддею Босий В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.09.2014 справу №910/13292/14 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., в зв'язку з виходом судді з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/13292/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 13.10.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання 13.10.2014 не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, відзив на позов, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (нова назва Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу послуг КМД (підприємство зв'язку) та Спільним українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю «Українська машинобудівна компанія» (споживач) укладено договір №2531160 про надання послуг електрозв'язку (далі -договір), відповідно до умов якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані у додатку № 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2, а споживач в свою чергу зобов'язується своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п.п.1, 3.2.8 договору).

Даний договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років (п. 7.1). Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п.7.2).

Крім цього, 19.02.2007 між позивачем (Укртелеком) та відповідачем укладено договір №2531160 про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ, відповідно до умов якого Укртелеком надає споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР-адреси.

Даний договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2007 (п. 8.1). Якщо одна зі сторін не заявить письмово про припинення дії договору за 20 днів до закінчення терміну його дії, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на цих самих умовах (п.8.2).

Під час розгляду справи доказів припинення дії договорів про надання телекомунікаційних послуг та про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ сторонами не надано, отже договори № 2531160 від 14.06.2006 та №2531160 від 19.02.2007 є чинними на момент розгляду даної справи.

На підставі договору № 2531160 від 14.06.2006, позивач надав відповідачу послуги зв'язку за період з червня по вересень 2013 року включно на загальну суму 5314, 94 грн., що підтверджується виставленими позивачем рахунками та розшифровками по телефонних з'єднаннях відповідача за спірний період та на виконання умов договору №2531160 від 19.02.2007 здійснено підключення відповідача до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР-адреси, про що свідчать виставлені позивачем рахунки, які направлялись відповідачу, що підтверджено доданими до матеріалів справи реєстрами відправлених листів за спірний період.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.5 договору від 14.06.2006 послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством і розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, а оплату за надану послугу підключення до мережі Інтернет споживач у відповідності до п. 5.2 договору № 2531160 від 19.02.2007 проводить щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

За умовами ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Проте, відповідач в порушення умов договорів взяті на себе грошові зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з червня по вересень 2013 за ним утворилась заборгованість по оплаті наданих послуг в загальній сумі 5314, 94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладені між сторонами договори є договорами про надання послуг, а згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевказаного, враховуючи, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов`язань в частині надання послуг електрозв'язку та доступу до мережі Інтернет та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг, строк оплати яких настав підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за надані послуги в заявленій сумі.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Приписами пункту 5.8 договору № 2531160 від 14.06.2006 сторони визначили, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством, а умовами п. 6.9 договору № 2531160 від 19.02.2007 сторони встановили, що в разі затримки оплати споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, ст. 3 вказаного Закону закріплює, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, за приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. (Аналогічна позиція викладена у п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".)

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за надані йому послуги, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов договорів, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 154, 21 грн., за період з 21.07.2013 по 31.03.2014, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення оплати наданих послуг 3% річних в сумі 65, 23 грн. та інфляційні втрати в розмірі 202, 26 грн. за період з 21.07.2013 по 31.03.2014.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Українська машинобудівна компанія» (04050, Київ, вул. Глибочицька, буд. 29-31; ідентифікаційний код 30783859) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул.Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910) 5 314 (п'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 94 коп. - основного боргу, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 21 коп. - пені, 65 (шістдесят п'ять) грн. 23 коп. - 3 % річних, 202 (двісті дві) грн. 26 коп. - інфляційних втрат та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.2014.

Суддя Т.В.Васильченко