Рішення

від 16.10.2014 по справі 909/833/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 р. Справа № 909/833/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління освіти і науки виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради,

вул. С.Бандери, 10-а, м. Івано-Франківськ,76004

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про стягнення 3770 грн. 25 коп. заборгованості.

за участю представників сторін:

Від позивача: Яремин Інна Іванівна - представник, (довіреність № 02-5/2392 від 03.09.14)

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 3 770 грн. 25 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.08.2014 року. Ухвалою суду від 14.08.2014 року відкладено розгляд справи на 23.09.2014 року. Ухвалою суду від 23.09.2014 року відкладено розгляд справи на 30.09.2014 року. Ухвалою суду від 30.09.2014 року продовжено строк вирішення спору до 16.10.2014 року та відкладено розгляд справи на 09.10.2014 року. Ухвалою суду від 09.10.2014 року відкладено розгляд справи на 16.10.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Представник відповідача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини такої неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив, що 01.01.2013 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та управлінням освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п.2.2.3 вказаного договору орендар (відповідач) зобов'язується вносити плату на рахунок балансоутримувача (позивача) за санітарне обслуговування прибудинкових територій та допоміжних приміщень, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги не пізніше 20 числа поточного місяця.

Однак, як стверджує позивач, приватний підприємець ОСОБА_2 не сплачувала рахунки за спожиті комунальні послуги в орендованому приміщенні з лютого по червень 2014 року включно.

Для врегулювання спору в позасудовому порядку позивачем була надіслана претензія від 26.06.2014 року за №02-5/1910 на адресу відповідача, в якій повідомили відповідача про необхідність повернути позивачу заборгованість в сумі 3 384, 15 грн. до 01.07.2014 року. Проте, за словами позивача, претензія залишена без відповіді, а вимоги без задоволення.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на оплату земельного податку від 25.01.2012 року, згідно з п.2.2.1 якого орендар (відповідач) зобов'язався відшкодувати балансоутримувачу витрати на оплату земельного податку в частині орендованої площі приміщень. Позивач стверджує, що всупереч взятим зобов'язанням відповідач заборгував управлінню освіти і науки за квітень-червень 2014 року 181 грн. 89 коп.

Разом з тим, позивач вказав, що згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нараховано індекс інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від прострочених сум, що складає 104, 21 грн. та 5,60 грн. відповідно.

09.10.2014 року через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області від позивача поступила заява про уточнення позовних вимог №02-5/2897 від 08.10.2014 року (вх. №13099/14 від 09.10.2014), в якій позивач вказав ціну позову в розмірі 3 763, 66 грн., яку і просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. З урахуванням вказаної норми ГПК України, суд розглядає справу в межах поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог №02-5/2897 від 08.10.2014 року (вх. №13099/14 від 09.10.2014) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 763, 66 грн.

Відповідач в судові засідання не з'являвся. Відзиву на позовну заяву та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду на подав.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги в розмірі 3 571 грн. 27 коп., слід вказати таке.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.01.2013 року.

Згідно п.1.1. договору балансоутримувач Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також утримання прибудинкових територій. Орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Вказаний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно п.2.1.2. договору балансоутримувач зобов'язується надати орендарю комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами. Відповідно до п.2.2.3. договору орендар зобов'язується не пізніше 20 числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача за комунальні послуги.

Проте, відповідач своїх обов'язків з плати комунальних платежів не виконав, внаслідок чого виникла заборгованості в сумі 3 384 грн. 15 коп. Вказана заборгованість підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком. Крім того, в підтвердження своїх вимог позивач надав суду інформацію про споживання енергоносіїв приватним підприємцем ОСОБА_2 за період з лютого 2014 року по червень 2014 року. Згідно сказаної інформації кінцевий показник лічильника електроенергії за червень становить 5455, кінцевий показник лічильника водопостачання за червень - 742, кінцевий показник лічильника природного газу за червень - 6620. Також в матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі від орендаря до орендодавця нежитлових приміщень, розташованих в будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 24.06.2014 року, які передаються у зв'язку з розірванням договору оренди №ДО-3492 від 25.01.2012 року за взаємною згодою сторін на підставі п.3.5. рішення виконавчого комітету міської ради від 24.06.2014 року №324. У вказаному акті містяться аналогічні кінцеві показники лічильників: водопровідна система - централізована (показник 742), система освітлення - звичайна (лічильник №069863 з показником 5455), лічильник газу №02123033 з показником 6620. Даний акт містить також печатки та підписи обох сторін.

Крім того, позивач подав суду рахунок №235 від 25.06.2014 року, в якому зазначено суму за комунальні послуги в розмірі 3 384, 15 грн., на вказаному рахунку міститься підпис відповідача про те, що відповідач отримав цей рахунок 25.06.2014 року.

Варто також зазначити і те, що відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно п.4.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В силу вказаних норм позивачем нараховано 3 % річних від простроченої суми, що становить 104,21 грн. і підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком. Загальна сума заборгованості за комунальні послуги складає (з врахуванням суми з індексом інфляції в розмірі 82,91 грн.) 3 571, 27 грн., визнається судом обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 181,89 грн. земельного податку, суд вказує на таке.

В силу ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникли договірні зобов'язання на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримавача на оплату земельного податку від 25.01.2012 року. Відповідно до п.1.1. вказаного договору балансоутримувач забезпечує оплату земельного податку будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, м. Івано-Франківськ, загальною площею 97 кв. м., і здається в оренду Фондом комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська орендарю, а орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати на оплату земельного податку в частині орендованої площі приміщень. Даний договір містить підписи та печатки обох сторін без жодних зауважень.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що балансоутримувач зобов'язується забезпечити оплату земельного податку, обчисленого відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про плату за землю" на підставі нормативної грошової оцінки землі в частині орендованої площі приміщень, а також своєчасно (до 16 числа кожного місяця наступного за звітним) надавати орендарю рахунок для відшкодування балансоутримувачу оплати земельного податку.

Орендар, у свою чергу, зобов'язався відшкодовувати балансоутримувачу витрати на оплату земельного податку в частині орендованої площі приміщень (п.2.2.1. договору), а також відшкодовувати земельний податок не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (п.2.2.2. договору).

Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань з відшкодування витрат на оплату земельного податку в період з квітня 2014 року по червень 2014 року виникла заборгованість в розмірі 181,89 грн., яку позивач підтверджує розрахунком, копія якого міститься в матеріалах справи.

При розгляді матеріалів справи, судом встановлено, що розрахунок земельного податку здійснюється згідно нормативної грошової оцінки за 1 кв. м. землі в частині орендованої площі приміщень і становить 1842, 30 грн. Вказана грошова оцінка підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа Управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №63/001-13 від 29.01.2010 року. Щодо відповідача така сума земельного податку в місячному розмірі згідно поданого позивачем розрахунку становить 60,63 грн.

В силу ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми, що становить 5,6 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем в частині земельного податку в період з квітня 2014 року по червень 2014 року складає 192,39 грн. (з врахуванням суми з індексом інфляції в розмірі 4,9 грн.).

В спірному випадку, відповідач жодним чином не спростував вказаної заборгованості за комунальні послуги та земельний податок, не надав суду жодних доказів та пояснень стосовно належного виконання ним своїх зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.01.2013 року і договором договору про відшкодування витрат балансоутримавача на оплату земельного податку від 25.01.2012 року.

З огляду на викладене та з врахуванням поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч.2 ст.625, ст.629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 / АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ, 76018, р/р НОМЕР_1, ПАТ "КБ Хрещатик", МФО 300670, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 / на користь позивача Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради / вул. С. Бандери, 10а, м. Івано-Франківськ, 76004, УДК в м. Івано-Франківську, МФО 836014, р/р 35417001044904, код ЄДРПОУ 02143465 / заборгованість в сумі 3 763 грн. 66 коп. (три тисячі сімсот шістдесят три гривні шістдесят шість копійок) та судовий збір в розмірі 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"