Рішення

від 15.10.2014 по справі 910/17938/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17938/14 15.10.14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛЬСИТ"

до публічного акціонерного товариства "РЕМТОРГУСТАТКУВАННЯ"

про стягнення 139 273,23 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Литвинець С.А. (дов. від 01.07.14)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням умов договору №4-06 від 11.03.2006 розмірі 139 273, 23 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.09.2014 порушено провадження у справі № 910/17938/14 та призначено до розгляду на 17.09.2014.

Представник відповідача в судове засідання 17.09.2014 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 17.09.2014 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі. Розгляд справи відкладено на 02.10.2014.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2014 не з'явився, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що зважаючи на безвихідну ситуацію, відповідач, не дивлячись на незавершені позивачем за умовами Договору роботи, був вимушений підписати Акт здачі-приймання № 3 від 03.12.2012, яким обґрунтовує свої позовні вимоги позивач.

В судове засідання 02.10.2014 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Розгляд справи відкладено на 15.10.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 15.10.2014, надав пояснення по суті справи, подав додаткові докази по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2014 втретє не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду від 17.09.2014 отримана відповідачем 22.09.2014, що підтверджується відміткою на звороті ухвали та повідомленням про вручення поштового відправлення № 03680 0777566 8 (в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мельсит» (далі - позивач) та відкритим акціонерним товариством «Ремторгустаткування», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Ремторгустаткування» (далі - відповідач) було укладено договір № 4-06 на виконання проектних робіт та робіт по будівництву зовнішнього газопроводу і котельні у існуючому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 44 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Замовник (Відповідач) доручає, та зобов'язується оплатити, а Підрядник (Позивач) приймає на себе виконання проектних робіт та робіт по будівництву зовнішнього газопроводу і котельні у існуючому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 44.

Згідно п. 2.1 Договору, загальна сума Договору з урахуванням додаткових угод № від та № від становить 597380,97 грн.

Як свідчать матеріали справи, роботи у повному обсязі були виконані в грудні 2006 та прийняті згідно Акту про приймання закінченого будівництва об'єкта систем газопостачання котельні ВАТ «Ремторгустаткування» по вул. Машинобудівній, 44 в Солом'янському р-ні м. Києва 22.12.2006 (додаток 10 до позовної заяви). Вказаний акт було підписано з обов'язковим додатком Ю (додаток 11 до позовної заяви).

За Договором роботи приймались відповідачем згідно актів виконаних робіт:

№1 від 30.11.2006 на суму 443380,97 грн.;

№2 від 27.06.2008 на суму 10000,00 грн.;

№3 від 03.12.2012 на суму 144000,00 грн.

Таким чином Відповідачем прийнято робіт за Договором на загальну суму 597380,97 грн. (повна сума Договору)

Пунктом 2.3. Договору встановлено порядок оплати за роботи, обладнання та матеріали:

1. за проектні роботи у вигляді 50% попередньої оплати, залишок суми - 50% протягом 5 робочих днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт;

2. за роботи по будівництву газопроводу у тому числі комплектація обладнанням та матеріалами у вигляді 80% попередньої оплати, залишок суми - 20% протягом 5 робочих днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт;

3. комплектація обладнанням та матеріалами для котельні у вигляді 80% попередньої оплати, залишок суми - 20% протягом 5 робочих днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт;

4. за роботи по монтажу обладнання в котельні у вигляді 50% попередньої оплати, залишок суми - 50% протягом 5 робочих днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт;

5. за пусконалагоджувальні роботи у вигляді 50% попередньої оплати, залишок суми - 50% протягом 5 робочих днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Отже, враховуючи що роботи були прийняті Відповідачем без зауважень у повному обсязі згідно актів виконаних робіт, останній з яких підписано 03.12.2012, строк для оплати (5 робочих днів) до 10.12.2012 включно.

Відповідач, в порушення п. 2.3. Договору, не виконав свої грошові зобов'язання перед Позивачем. На день подання позову заборгованість Відповідача за договором становить 118000,00 грн.

Для погашення заборгованості в добровільному порядку Позивачем вжито заходів щодо досудового врегулювання, однак жодної відповіді на численні листи, вимоги, претензії Відповідачем не надано.

Таким чином, відповідач своїми діями (не проведення розрахунків за виконані роботи по договору) порушив умови договору щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору, наслідком чого є неотримання позивачем коштів у сумі 118000,00 грн.

Відмова в оплаті - є відмовою у виконанні взятих на себе за договором зобов'язань, а це порушення умов договору і прав позивача на отримання узгоджених сум зобов'язання, що зумовило звернення останнього до суду із вимогою про зобов'язання примусово сплатити суми грошового зобов'язання.

Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що зважаючи на безвихідну ситуацію, відповідач, не дивлячись на незавершені позивачем за умовами Договору роботи, був вимушений підписати Акт здачі-приймання № 3 від 03.12.2012, яким обґрунтовує свої позовні вимоги позивач.

Проте суд зазначає, що даний акт дійсний, підписаний сторонами, скріплений їх печатками, він є належним доказом виконання своїх обов'язків за договором позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати заборгованості за виконаних позивачем робіт, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 118 000,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в розмірі визнаному судом обґрунтованим.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6223,23 грн. та інфляційні збитки в сумі 15050,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 6223,23 грн., інфляційні збитки - 15050,00 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛЬСИТ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "РЕМТОРГУСТАТКУВАННЯ" (03680, м. Київ, Солом"янський район, вул. Машинобудівна, буд. 44, код ЄДРПОУ 02132668) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛЬСИТ" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 62-Б, код ЄДРПОУ 30435244) основний борг в розмірі 118 000(сто вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 6223(шість тисяч двісті двадцять три) грн. 23 коп., інфляційні збитки в сумі 15050(п'ятнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2785(дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 47 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 20.10.2014