Рішення

від 14.10.2014 по справі 911/3684/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа № 911/3684/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Канлюкс», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка

до товариства з обмеженою відповідальністю «Схід бізнес центр», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 50594,44 грн.

за участю представників:

від позивача: Петелько К.О. (дов. від 20.08.2014 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Канлюкс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Схід бізнес центр» (далі - відповідач) про стягнення 64519,41 грн., з яких 46738,50 грн. заборгованості за договором поставки № 8/2В від 08.01.2013 р., 9007,13 грн. пені, 1924,35 грн. 3% річних та 6849,43 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 8/2В від 08.01.2013 р. в частині зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 46738,50 грн. В зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 11.6. договору нараховано відповідачу 9007,13 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 1924,35 грн. 3% річних та 6849,43 грн. інфляційних втрат.

11.09.2014 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнав позов в частині вимоги про стягнення 46738,50 грн. заборгованості, а проти позовних вимог про стягнення 9007,13 грн. пені, 1924,35 грн. 3% річних та 6849,43 грн. інфляційних втрат частково заперечив, посилаючись на те, що надані позивачем розрахунки є неправильними, оскільки позивачем невірно зазначено видаткові накладні, за якими у відповідача існує заборгованість.

13.10.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він, в зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості шляхом поверненням частини неоплаченого товару на суму 13633,46 грн., просить суд стягнути з відповідача 50594,44 грн., з яких 33105,04 грн. заборгованості, 6913,48 грн. пені, 8986,06 грн. інфляційних втрат та 1589,86 грн. 3% річних.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 50594,44 грн., з яких 33105,04 грн. заборгованості, 6913,48 грн. пені, 8986,06 грн. інфляційних втрат та 1589,86 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 11.09.2014 р. було оголошено перерву до 14.10.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2014 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, а в судовому засіданні 14.10.2014 р. також з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.09.2014 р. позов визнав частково, а в судове засідання 14.10.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача на бланку про перерву від 11.09.2014 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Канлюкс» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Схід бізнес центр», (покупець) було укладено договір поставки № 8/2В (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплачувати його вартість за цінами, визначеними у специфікації. Сторони погоджують асортимент, кількість та термін поставки товару в замовленнях покупця.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що право власності на поставлений товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатковою накладною. Товар вважається поставленим у разі підписання сторонами видаткової накладної (п. 1.4. договору).

Згідно з п. 2.1. договору замовлення покупця на поставку товару обов'язкове для постачальника. Замовлення можуть надаватись постачальникові письмово, по факсу, електронній пошті або в іншій, попередньо погодженій сторонами формі.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) - склад покупця, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, 16. Поставка товару до місця поставки здійснюється силами та за рахунок постачальника (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що строк поставки зазначається покупцем в замовленні та не може перевищувати 7 робочих днів з моменту отримання замовлення постачальником.

Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії договору та вказаних у накладних (п. 4.6. договору).

Відповідно до п. 5.3.1. договору постачальник при поставці відповідної партії товару передає до відділу приймання товарів покупця супровідну документацію згідно переліку, зазначеному у вказаному пункті договору.

Згідно з п. 6.2. договору товари приймаються за кількістю та якістю у відповідності до вимог Інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965 р. та Інструкцією № П-7, затвердженою постановою держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що оплата здійснюється у розмірі вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у договорі. Сторони погодили, що оплата товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в додатковій угоді до договору (п. 8.2. договору).

08.01.2013 р. сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки № 8/2В від 08.01.2013 р., відповідно до п. 1 якої сторони погодили, що оплата першої поставки товару нового асортименту здійснюється протягом 90 календарних днів з дати, вказаної в накладній. Відстрочка оплати за кожну партію товару становить до 90 календарних днів, починаючи з дати, вказаної в накладній. Оплата здійснюється у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в реквізитах договору (п.п. 2, 3 додаткової угоди).

В пунктах 12.1., 12.2. договору зазначено, що договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013 р. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік.

На виконання умов договору позивач за період з 14.03.2013 р. по 24.12.2013 р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 148193,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 576 від 14.03.2013 р. на суму 42948,37 грн., № 876 від 10.04.2013 р. на суму 5027,62 грн., № 1199 від 15.05.2013 р. на суму 8102,23 грн., № 1396 від 29.05.2013 р. на суму 9303,60 грн., № 1397 від 29.05.2013 р. на суму 5574,14 грн., № 1775 від 27.06.2013 р. на суму 16295,72 грн., № 2267 від 13.08.2013 р. на суму 7340,84 грн., № 2594 від 05.09.2013 р. на суму 6989,98 грн., № 2755 від 20.09.2013 р. на суму 6143,64 грн., № 3141 від 16.10.2013 р. на суму 12932,86 грн., № 3260 від 24.10.2013 р. на суму 10668,04 грн., № 3261 від 24.10.2013 р. на суму 1209,72 грн., № 3570 від 15.11.2013 р. на суму 8726,62 грн., № 4087 від 24.12.2013 р. на суму 6929,95 грн. та актом розбіжностей № 2370 від 20.09.2013 р., підписаними представниками сторін.

Для отримання вказаного товару відповідачем було видано довіреності № 14531 від 14.03.2013 р., № 14786 від 10.04.2013 р., № 15273 від 29.05.2013 р., № 15628 від 27.06.2013 р., № 16499 від 05.09.2013 р., № 16679 від 20.09.2013 р., № 16918 від 16.10.2013 р., № 16990 від 24.10.2013 р., № 17193 від 15.11.2013 р. та № 17465 від 24.12.2013 р. на ім'я завідуючого складом Воробйова Василя Володимировича.

Однак, відповідач в порушення умов п.п. 1, 2 додаткової угоди № 1 від 08.01.2013 р. станом на час подання позовної заяви за отриманий товар розраховувався частково на суму 100104,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача за період з 16.04.2013 р. по 18.07.2014 р.

Крім того, сторонами було підписано акти взаємозаліку від 01.04.2013 р., від 27.02.2014 р. та від 30.04.2014 р., відповідно до яких позивач та відповідач на підставі ст. 601 ЦК України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1350,00 грн.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за отриманий на підставі договору № 8/2В від 08.01.2013 р. товар становила 46738,50 грн.

16.09.2014 р. відповідачем було повернуто позивачу частину отриманого за договором № 8/2В від 08.01.2013 р. товару на загальну суму 13633,46 грн., що підтверджується накладною повернення № 548 від 16.09.2014 р., підписаною представниками сторін та скріпленою печатками підприємств.

З огляду на викладене, станом на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за договором № 8/2В від 08.01.2013 р. становить 33105,04 грн. (46738,50 грн. - 13633,46 грн.), яку позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 33105,04 грн. за товар, отриманий на підставі договору поставки № 8/2В від 08.01.2013 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 33105,04 грн. підлягає задоволенню.

Позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог також просить суд стягнути з відповідача 6913,48 грн. пені, нарахованої за загальний період з 14.06.2013 р. по 13.10.2014 р. на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням часткових проплат.

Відповідно до п. 11.6. договору за порушення строку оплати товару, визначеного у додатках договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, та яка нараховується від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Наданий розрахунок пені є невірним, оскільки позивачем невірно визначено дати початку періодів прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, в зв'язку з чим порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та помилково включено день оплати в період прострочення.

Згідно з п. 1.9. постанови № 14 від 17.12.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період прострочення.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням зазначених позивачем дат початку періодів прострочення по встановлені судом вірні дати закінчення періодів прострочення та з урахуванням часткових проплат, сума пені становить 6618,84 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 8986,06 грн. інфляційних втрат та 1589,86 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 1589,86 грн. 3% річних, нарахованих за період з 14.06.2013 р. по 13.10.2014 р. на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням часткових проплат.

Наданий розрахунок 3% річних є невірним, оскільки, як вже зазначалось, позивачем помилково включено день оплати в період прострочення.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням часткових проплат, сума 3% річних становить 1567,70 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 8986,06 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з 29.08.2013 р. по 13.10.2014 р. на прострочену заборгованість за кожною видатковою накладною окремо.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за періоди, що становлять менше місяця.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за заявлені позивачем періоди нарахування, що складають лише повні місяці, інфляційні втрати становлять 8024,93 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Схід бізнес центр» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, 16, код 35115285) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Канлюкс» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 1-Б, офіс 313, код 36369900) 33105,04 грн. (тридцять три тисячі сто п'ять грн. 04 коп.) заборгованості, 6618,84 грн. (шість тисяч шістсот вісімнадцять грн. 84 коп.) пені, 1567,70 грн. (одну тисячу п'ятсот шістдесят сім грн. 70 коп.) 3% річних, 8024,93 грн. (вісім тисяч двадцять чотири грн. 93 коп.) інфляційних втрат та 1780,85 грн . (одну тисячу сімсот вісімдесят грн. 85 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 20.10.2014 р.