Рішення

від 14.10.2014 по справі 923/1274/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 р. Справа № 923/1274/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ СЕРВІС ГРУПП", м.Херсон

до - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Херсон

про усунення перешкод в користуванні приміщення шляхом виселення та стягнення штрафу за час прострочення звільнення приміщення

за участю представників сторін:

від позивача - Чертков О.В., представник за дорученням № 4 від 18.12.2013 р.;

від відповідача - не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ СЕРВІС ГРУПП" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про усунення перешкод в користуванні приміщення шляхом виселення та стягнення штрафу за час прострочення звільнення приміщення на підставі договору суборенди нежитлового приміщення № 30 від 01.01.2014 р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист: в судові засідання не з'являвся, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п.19 Інформаційного листа від 13.08.08р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України", "… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі від 29.08.2014р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 23.09.2014р., направлені відповідачеві за адресою, вказаною в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання".

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.09.2014р., місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_1. Така ж адреса вказана позивачем і у позовній заяві.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06р. (з відповідними змінами) № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався. Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

1 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ СЕРВІС ГРУПП" (орендар, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (суборендар, відповідач) укладено договір №30 суборенди нежитлового приміщення (далі - договір).

1 лютого 2014 року між орендарем та орендодавцем укладено додаткову угоду до договору, в якій сторони погодили, що розмір щомісячної орендної плати складає 11442,00 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.1.1. договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташоваі на території комплексу за адресою: м.ХерсонАДРЕСА_3, а саме: побут.приміщ.літ.В загальною площею 16,4 м.кв., частину будівлі склад літ.В загальною площею 448,2 м.кв., частину будівлі бокс літ.Е загальною площею 43,1 кв.м. Додатковою угодою від 01.02.2014 р. до договору сторони внесли зміни щодо загальної площі приміщень і конкретизували її - суборендар прийняв у користування приміщення загальною площею 457,7 кв.м.

Матеріалами справи підтверджується, що вищезазначені приміщення знаходяться у володінні та користування орендаря у відповідності до Договору оренди нежитлового приміщення від 31.12.2013 року, укладеного між орендарем та ВАТ ХОП фірми «Взуття».

Пунктом 3.1. договору передбачено, що він діє до 30 червня 2014 року.

Судом встановлено, що 30.04.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу-претензію щодо сплати заборгованості та звільнення орендованих приміщень. Відповідач залишив вищевказану вимогу без відповіді та реагування.

Позивач просить суд винести рішення про виселення відповідача з займаних приміщень та просить стягнути з відповідача 22884,00 грн. штрафу.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що після закінчення терміну суборенди або при достроковому припиненні дії цього договору суборендар зобов'язаний передати орендарю приміщення та майно за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.8.4. договору у випадку порушення строків повернення суборендованого майна, передбачених п.7.1. договору, суборендар сплачує орендарю штраф у розмірі подвійної орендної плати та компенсування за фактично спожиті комунальні послуги за весь час прострочення звільнення приміщення.

Згідно приписів ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів повернення майна за актом приймання-передачі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Банк національний кредит», МФО 320702) із займаного нежитлового приміщення, розташованого на території комплексу за адресою: м.Херсон, АДРЕСА_3, загальною площею 457,7 м.кв. в зв'язку із закінченням терміну дії договору від 01.01.2014 р. №30.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Банк національний кредит», МФО 320702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент Сервіс Групп» (м.Херсон, АДРЕСА_3, р/р 26002010186485 в відділенні ХРД ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 38044107) 22884,00 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.10.2014р .

Суддя В.В.Литвинова