Рішення

від 15.10.2014 по справі 922/3855/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р.Справа № 922/3855/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростальсервіс", м.Костянтинівка Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмаш Україна", м.Харків, про стягнення 132594,00 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електростальсервіс", м.Костянтинівка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмаш Україна", м.Харків, заборгованості за Договором поставки № 25/04-2014 від 08.04.2014р. в розмірі 132594,00 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору в розмірі 2651,88 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3855/14 та розгляд справи призначено на 30.09.2014р. об 11:05 год.

30.09.2014р. позивач на виконання ухвали від 11.09.2014р. надав до канцелярії суду наступні документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача станом на 22.09.2014р.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 22.09.2014р.; копію Статуту ТОВ "Електростальсервіс"; копію виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача станом на 22.11.2013р.; копії банківських виписок по рахунку позивача від 29.04.2014р. та 30.04.2014р.; копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 22.09.2014р. з доказами направлення відповідачу; довідку про поточні рахунки позивача і відповідача; письмові пояснення по справі.

Надані позивачем документи були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 15.10.2014р. о 12:45 год.

У судове засідання, яке відбулося 15.10.2014р., представник позивача не з'явився; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкладення розгляду справи від 30.09.2014р., надіслана на адресу відповідача: 61064, м.Харків, вул.Наріманова, буд. 1-А (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), повернута до господарського суду за закінченням терміну зберігання. Копія ухвали про порушення про порушення провадження у справі від 11.09.2014р. була отримана відповідачем, про що свідчить підпис його представника на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електростальсервіс" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ярмаш Україна" (відповідачем) було укладено Договір поставки № 25/04-2014, згідно п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) електротехнічну сталь, іншу продукцію, у встановлені Договором строки, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити товар згідно з умовами даного Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, постачальник зобов'язаний зробити відвантаження товару покупцеві в строки, вказані у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару безпосередньо покупцеві на підставі оформлених належним чином видаткових документів.

Ціна, асортимент, кількість товару визначаються згідно видаткових накладних та/або Специфікацій до Договору.

Згідно Специфікації № 1 від 11.04.2014р. до Договору поставки № 25/04-2014 від 08.04.2014р., строк поставки складає 3 банківських дня з моменту підписання Специфікації.

Згідно Специфікації № 2 від 30.04.2014р. о Договору поставки № 25/04-2014 від 08.04.2014р., строк поставки складає 3 банківських дня з моменту підписання Специфікації.

Як свідчать матеріали справи,, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором.

Так, 11.04.2014р. здійснив поставку сталі холоднокатаної електротехнічної динамної 2212 0,5x36 мм в кількості 5,389 т., на суму 83529,52 грн., з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 34 від 11.04.2014р. та довіреністю № 11 від 11.04.2014р.

30.04.2014р. позивач здійснив поставку сталі холоднокатаної електротехнічної динамної 2212 0,5x36 мм в кількості 9,02 т., на суму 132594,00 грн., з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 50 від 30.04.2014р. та довіреністю № 16 від 29.04.2014р.

Згідно п. 2.4. Договору поставки № 25/04-2014 від 08.04.2014р., оплата товару здійснюється покупцем на умовах, визначених в Специфікації до цього Договору.

У Специфікації № 1 від 11.04.2014р. до Договору поставки № 25/04-2014 від 08.04.2014р. було передбачено 100% відстрочення платежу на протязі 20 банківських днів.

У специфікації № 2 від 30.04.2014р. до Договору поставки № 25/04-2014 від 08.04.2014р. було передбачено 100% відстрочення платежу на протязі 20 банківських днів.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату позивачу за поставлений товар на суму 83529,52 грн. про, що свідчить довідка відділення № 1 ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м.Костянтинівка від 24.07.2014р. за № KN1-52/73.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем склав 132594,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 20.06.2014р. за № 2. У відповідь відповідач по електронній пошті надіслав гарантійний лист, яким гарантував погасити заборгованість у розмірі 132594,00 грн. строком до 15.07.2014р. Проте, відповідач свої обіцянки не виконав, заборгованість не погасив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростальсервіс" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмаш Україна" (61064, м.Харків, вул.Наріманова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ: 36624980; п/р 26009010010074 в ПАТ "Акцент-Банк", МФО 307770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростальсервіс" (851110, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Циолковського, буд. 22, кв. 1; код ЄДРПОУ: 38652779; п/р 260063827 в ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м.Донецьк, МФО 334581) - 132594,00 грн. заборгованості; 2651,88 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар