Постанова

від 11.08.2014 по справі 14/138

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа№ 14/138

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.08.2014 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року

за заявою 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України

про визнання наказу господарського суду міста Києва №14/138 від 30.10.2008 року таким, що не підлягає виконанню

у справі №14/138 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація"

до 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України

про стягнення 11 465,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року у справі №14/138 в задоволенні заяви 70-управління начальника робіт Міністерства оборони України про визнання наказу господарського суду міста Києва від 30.10.2008 року таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року у справі №14/138 та заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 року у справі №14/138 апеляційну скаргу 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України прийнято до провадження та призначено розгляд справи за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.2014 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скаргу задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2014 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як слідує із матеріалів справи, рішенням суду від 10.10.2008 року у справі №14/138 позов задоволено повністю та вирішено стягнути з 70 управління начальника робіт Міністерства оборони України на користь ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Буд механізація" 11 465,20 грн. основного боргу, 115,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання даного рішення, 30.10.2008 року господарським судом міста Києва було видано наказ №14/138 від 10.10.2008 року.

10.06.2014 року надійшла заява 70-управління начальника робіт Міністерства оборони України про визнання зазначеного наказу від 30.10.2008 року таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що по відношенню до боржника (відповідача) 27.12.2010 року відкрито справу про банкрутство №50/25-б, а позивач згідно ухвали попереднього засідання 03.08.2011 року у справі 50/25-б свої кредиторські вимоги у визначений законом строк у справі про банкрутство не заявляв, а отже його вимоги вважаються погашеними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.03.2011 року в газеті "Урядовий кур'єр" №50 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України.

Згідно з п. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - закон) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст. 14 даного закону.

Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У відповідності до ухвали господарського суду місда Києва від 03.08.2011 року у справі 50/25-б визначено перелік конкурсних кредиторів, до яких відповідач не входив.

Разом з тим, п. 4 резолютивної частини зазначеної ухвали встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Проте, судом першої інстанції викладене вище не було досліджено та враховано.

З огляду на викладене слідує, що грошові вимоги ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Буд механізація" до відповідача підтверджені рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2008 року у справі №14/138 і виникли до 27.12.2010 року, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України, а тому грошові вимоги позивача відповідно до ст. 1 Закону є конкурсними.

Крім того, як слідує із матеріалів справи, позивач, як конкурсний кредитор, по стягненню заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів. Докази, якими б ці обставини спростовувалися в матеріалах справи відсутні.

Тобто, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана заборгованість є погашеною у силу приписів Закону та ухвали господарського суду місда Києва від 03.08.2011 року у справі 50/25-б, яка в судовому порядку не оскаржена.

При цьому, слід зауважити, що наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло позивача від обов'язку звернення із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, оскільки поза межами справи про банкрутство жоден кредитор не може задовольнити свої грошові вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2009 року у справі №50/359.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів встановила наявність підстав для визнання наказу господарського суду міста Києва №14/138 від 30.10.2008 року таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року у справі №14/138 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України відповідальністю на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року у справі №14/138 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року у справі №14/138 скасувати.

3. Заяву 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України про визнання наказу господарського суду міста Києва №14/138 від 30.10.2008 року таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

4. Визнати наказ господарського суду міста Києва №14/138 від 30.10.2008 року таким, що не підлягає виконанню.

5. Стягнути з дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 2, код 04012856) на користь 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України (04053, м. Київ, вул. Артема, 59, код 07763913) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Справу №14/138 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич