Постанова

від 01.10.2014 по справі 910/18092/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа№ 910/18092/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря Волошиної З.В.

та представників:

від заявника (боржника) - Чеханадський П.О. (довіреність від 30.01.2014);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 01.09.2014

у справі № 910/18092/14 (суддя: Мандичев Д.В.)

за заявою Голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.09.2014 у справі № 910/18092/14 було повернуто без розгляду заяву Голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" на підставі ст. ст. 11, 15, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Голова комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 01.09.2014 у даній справі та матеріали даної справи повернути господарському суду м. Києва для розгляду заяви про порушення провадження у справи про банкрутство.

В обґрунтування апеляційної скарги Голова комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" (далі за текстом - ТОВ "Мега-груп-профі") посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції, повертаючи заяву без розгляду, безпідставно посилається на те, що у боржника не достатньо майна для покриття судових витрат, судом не прийнято до уваги копію довідки від 22.08.2014 №06.1-186/67-13656, виданої Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», з якої вбачається, що у боржника на рахунку наявні кошти в розмірі 31 761,02 грн., про що зазначалося у заяві про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 01.10.2014.

Згідно з частиною 1 статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Повертаючи матеріали заяви ТОВ "Мега-груп-профі" без розгляду, господарський суд м. Києва обґрунтував оскаржувану ухвалу тим, що заява ТОВ "Мега-груп-профі" не відповідає вимогам, визначених у Законі, оскільки у боржника відсутнє майно, достатнє для покриття судових витрат.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, Голова комісії з припинення ТОВ "Мега-груп-профі" звернувся до суду про порушення справи про банкрутство ТОВ "Мега-груп-профі" за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про те, що з поданої Головою комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" заяви та доданих до неї документів, вбачається, що у боржника відсутнє будь-яке майно, грошові кошти, що дає підстави вести мову про відсутність у майбутній процедурі банкрутства можливості у ТОВ "Мега-груп-профі" для покриття судових витрат, здійснення яких є обов'язковим для законного перебігу процедури банкрутства підприємства в судовому порядку.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, зазначеною нормою фактично передбачено обов`язок боржника довести факт наявності у останнього майна достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство. Будь-яких винятків із цього положення закону ні норми ст. 11, ні Закон не містять. Поняття «майно господарського товариства» визначено в ст. 115 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України Господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 15 Закону передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Отже, ст.15 Закону регламентовано право господарського суду повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи у випадку, передбаченому ч.4 ст.11 Закону, тобто, у випадку недостатності майна для покриття судових витрат.

Слід звернути увагу, що в серпні 2013 року до пункту 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Інформаційний лист) були внесені зміни, відповідно до яких порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, здійснюється у підготовчому засіданні суду за результатами перевірки судом дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства та вимог частини 4 статті 11 Закону щодо наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі (пункт 12 Інформаційного листа (зі змінами і доповненнями)), що вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Таким чином, до складу судових витрат, які є необхідними для здійснення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону є такі витрати - судовий збір, який сплачується за подання заяви ((ч.9 ст.11 Закону) 5 розмірів мінімальної заробітної плати - 6 090,00 грн.), сума винагороди арбітражному керуючому в розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць роботи (але не менше 12 місяців роботи (тривалість ліквідаційної процедури банкрутства - ст. ст.37, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 1218 грн. х 2 х 12 місяців = 29 232,00 грн.)), витрати на публікацію оголошень у справі (приблизно 1 185,00 грн.), витрати по сплаті судового збору, оплаченого кредиторами (не менше 1218 грн.). Разом такі витрати складають суму 37 725,00 грн. Враховуючи, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 19.05.2014 № 1858277, як доказ оплати судового збору за подання заяви в розмірі 6 090,00 грн., тому в подальшому, за розрахунком здійсненим вище, ТОВ "Мега-груп-профі" понесе судові витрати приблизно в розмірі 31 635,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на поточному рахунку ТОВ "Мега-груп-профі" наявний залишок коштів у розмірі 31 761,02 грн., що підтверджується копією довідки від 22.08.2014 №06.1-186/67-13656, виданої Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (а.с. 87). Інформація про наявну у боржника на день подачі заяви довідку міститься в переліку додатків до заяви та в описі вкладення в цінний лист (а.с. 91), який був доданий заявником, як доказ направлення ТОВ «ВК Девелопмент» заяви про порушення справи про банкрутство боржника; заявник посилається на цей доказ в своїй заяві про порушення справи про банкрутство, що не було оцінено належним чином судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що сума коштів в розмірі 31 761,02 грн., що обліковувалась на розрахунковому рахунку ТОВ "Мега-груп-профі" на момент винесення оскаржуваної ухвали господарського суду, була достатньою для погашення судових витрат за наведеним вище алгоритмом, тобто боржник міг звернутися з відповідною заявою про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи те, що заява Голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" відповідає вимогам Закону, судова колегія дійшла висновку про те, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення заяви без розгляду, а обставини, викладені в оскаржуваній ухвалі, не є підставою для повернення заяви відповідно до ст.ст. 11, 15 Закону.

Дослідивши заяву про порушення провадження у справі та додані до неї докази, судова колегія дійшла висновку, що заява Голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" про порушення справи про банкрутство подана з дотриманням вимог ст.ст. 10, 11 Закону та ст.ст. 54, 56, 57 ГПК України, наданих матеріалів достатньо для прийняття заяви до розгляду та призначення заяви до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, апеляційну скаргу Голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" слід задовольнити, ухвалу господарського суду м. Києва від 01.09.2014 у даній справі не можна визнати такою, що відповідає вимогам Закону, тому вона підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд місцевого господарського суду відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 80, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-груп-профі" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 01.09.2014 у справі № 910/18092/14 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/18092/14 передати на розгляд господарського суду м. Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 06.10.2014.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

В.О. Пантелієнко