Постанова

від 07.10.2014 по справі 910/10523/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа№ 910/10523/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег-АС"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2014р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег-АС"

про прийняття додаткового рішення

у справі №910/10523/14 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег-АС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Світ Трейд"

про стягнення 13000 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги товариство з обмеженою відповідальністю " Ковчег - АС " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Світ Трейд" про стягнення 13000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28 липня 2014 року позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компагнія Світ Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег-АС» 13000 грн. заборгованості, 1827 грн. судового збору.

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковчег-АС» звернулося до місцевого господарського суду із заявою про прийняття додаткового рішення, оскільки судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат за послуги адвоката у розмірі 5000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег-АС» про прийняття додаткового рішення було відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 02.09.2014 р., позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.09.2014 року у справі № 910/10523/14.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 року скаржнику було відновлено строк для подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А.. Тарасенко К.В. та призначено розгляд скарги на 07.10.2014 року.

Представники сторін в судове засідання 07.10.2014 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 02.09.2014 року у справі № 910/10523/14 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ст. 88 ГПК України Господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

У своїй заяві позивач зазначає, що місцевим господарським судом при винесені рішення від 02.09.2014 року у справі № 910/10523/14 не було прийнято рішення щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат на послуга адвоката.

Проте колегія суддів вважає, що твердження позивача є хибними та не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (див. також постанову Верховного Суду України від 01.10.2002 р. зі справи N 30/63).

Проте як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки, позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 5000 грн. на рахунок ФО-П ОСОБА_2 з призначення платежу «оплата за послуги відповідно РФ№6 від 08.05.14р.».

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Таким чином колегією суддів було встановлено, що по перше грошові кошти було сплачено не адвокату, а фізичній-особі підприємцю, а по друге з призначення платежу не вбачається можливості ідентифікувати, що оплата була проведена саме за «адвокатські послуги».

Отже зазначені вище обставини виключають можливість застосування до відповідача процесуального механізму на відшкодування понесених позивачем витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 102 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег-АС" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.09.2014 року у справі № 910/10523/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/10523/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко