Рішення

від 16.10.2014 по справі 12/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

16 жовтня 2014 року справа № 5028/12/13/2012

позивач: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

вул. Лескова, 9, м. Київ, 01001

в особі: Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»

пр-т. Перемоги, 21, м. Чернігів, 14017

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал",

адреса реєстрації: вул. Леніна, 136, с. Велика Дорога, Ніжинський район, Чернігівська область, 16661;

поштова адреса: АДРЕСА_1, 16600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

АДРЕСА_2

предмет спору: про стягнення заборгованості 85058,24 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.02.2012р. становить 679343,15 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Сірик Д.В., довіреність №91/13-Н від 25.01.2013 року, представник

від відповідача: ОСОБА_4., директор

від третьої особи: не з"явився

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 13.10.2014 року по 16.10.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який належить Іпотекодавцю, Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал", на праві власності, що підтверджується договором № 98/216 купівлі-продаж нерухомого майна, зареєстрованого 27.08.98 Чернігівською універсальною товарною біржею ДЖИ-АЙ-ІІИ зареєстрованого у Ніжинському МБТІ 14.01.1999 року за р. № 35, та складається з: цегляної адміністративної будівлі, заг. пл. 54,1 кв.м., на плані позначеної літ. А; прибудови з черепашнику, заг. пл. 32,4 кв.м., на плані позначеної літ. А1; цегляної прибудови, заг. пл. 16,7 кв.м., на плані позначеної літ. А2; цегляної будівлі складу, заг. пл. 1089,7 кв.м., на план позначеної літ. Г; цегляної будівлі магазину, заг. пл. 22,1 кв.м. на плані позначеної літ. Б; цегляної прибудови заг. пл. 12,0 кв.м., на плані позначеної літ. б; цегляного ганку, на плані позначеного літ. б1; цегляного ганку, на плані позначеного літ. б2, шляхом продажу з публічних торгів з метою задоволення вимог Іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" (рах. № 29092758 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 353348, код 14245308) в сумі 60000,00 доларів США заборгованості по кредиту, 25058,24 доларів США заборгованості по відсоткам за період з 28.05.2009 року по 21.02.2012 року, згідно кредитного договору № 010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року, укладеного в рамках генеральної угоди № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року.

Ухвалою суду від 28.02.2012 року, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 24.09.2014 року судом було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.10.2014 року на 10:00.

В судовому засіданні здійснювалась фіксація судового засідання технічними засобами.

В судовому засіданні 01.10.2014 року суд перейшов до розгляду спору по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги. В поданих письмових поясненнях вказує на те, що скасовуючи рішення господарського суду Чернігівської області від 05.02.2013 року по справі №5028/10/76(12/15)/2012 Київський апеляційний господарський суд встановив, що договір іпотеки від 07.05.2007 року та додатковий договір №1 від 19.05.2008 року до договору іпотеки від 07.05.2007 року мають похідний характер від основного зобов"язання - генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року, додаткової угоди №1 від 14.05.2008 року до генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року, в рамках якої сторонами додатково був укладений кредитний договір №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року, і є дійсним до припинення основного зобов"язання або до закінчення строку дії договору іпотеки. Отже, в даному випадку в додатковому договорі №1 до договору іпотеки при визначенні боржника було здійснено посилання саме на генеральну кредитну угоду, а не на додаткову угоду №1 до неї, де було встановлено позичальником вже фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 Позивач також зазначає, що п. 1.5. договору іпотеки №847 від 07.05.2007 року сторони дійшли згоди стосовно вартості предмета іпотеки, оцінивши його в 709551,00 грн. За час розгляду справи з позичальника було стягнуто 64,51 дол. США (37,98 дол.США від 22.08.2014 року та 26,53 дол.США від 16.09.2014 року), кошти направлено на погашення кредиту. Станом на 30.09.2014 року гривневий еквівалент заборгованості позичальника по кредитному договору №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року, укладеного в рамках генеральної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року становить 1097114 грн. або 84993,73 дол. США (за 100 дол.США 1290,8176 грн.).

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував. В поданих письмових поясненнях зазначає, що позивачем не надано доказів, які підтверджують укладення між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Номінал" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" договору іпотеки в забезпечення зобов"язань саме ФОП ОСОБА_2 Наявні в матеріалах справи договір іпотеки від 07.05.2007 року та додатковий договір №1 до нього підтверджують їх укладення в забезпечення кредитних зобов"язань громадянки ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_2 До генеральної кредитної угоди між СПД ОСОБА_2 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та між ФОП ОСОБА_2 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" вказаний договір іпотеки не має жодного відношення. ТОВ "ВКФ "Номінал"" не було учасником укладення нових генеральних кредитних угод, новий договір іпотеки в забезпечення виконання зобов"язань СПД ОСОБА_2 не укладався. Крім того, відповідач зазначає про неможливість ототожнення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця, тому ФОП ОСОБА_2 виступала третьою особою на стороні позивача ТОВ "ВКФ "Номінал". Таким чином, відповідач наголошує на тому, що ТОВ "ВКФ "Номінал" виступило майновим поручителем по борговим зобов"язанням громадянки України ОСОБА_2; ТОВ "ВКФ "Номінал" не виступало майновим поручителем по борговим зобов"язанням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2; постановою Київського апеляційного господарського суду встановлено неможливість ототожнення понять фізична особа та фізична особа-підприємець, а тому договір іпотеки від 07.05.2007 року до боргових зобов"язань фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не мають жодного відношення. За таких обставин, громадянка України ОСОБА_2 ніяких кредитних коштів не отримала, а термін дії генеральної кредитної угоди сплив 03.05.2010 року, у зв"язку з чим відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 01.10.2014 року за клопотанням позивача було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 13.10.2014 року суд продовжив розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2014 року надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що у зв»язку з недосягненням в судовому засіданні згоди щодо визначення ціни продажу предмета іпотеки та посилаючись на ч.1 ст. 39 та ч. 6 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» суб»єктом оціночної діяльності Приватним підприємством «Експерт-Плюс» була проведена оцінка майна та складений звіт станом на 08.10.2014року, в якому визначена початкова ціна реалізації предмета іпотеки - 482253 грн.

Оригінал звіту доданий позивачем до матеріалів справи.

Представник відповідача виклав пояснення, в яких зазначив, що поданий позивачем звіт про оцінку майна є недійсним.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.10.2014 року надав письмове клопотання про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, посилаючись на ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» та ч. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. В поданому клопотанні відповідач пояснює, що платіжним дорученням №23736 від 23.02.2012 року банком було сплачено судовий збір в сумі 13587,37 грн. Станом на 30.09.2014 року розрахована банком сума заборгованості становить 1 097114 грн. Отже, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» позивачем не доплачено в державний бюджет України 8354,91 грн. Крім того, в поданому клопотанні відповідач зазначає, що договір іпотеки укладався в забезпечення виконання зобов»язань громадянкою України ОСОБА_2 по генеральній кредитній угоді №012/16-31/038 і саме під дану угоду укладався договір іпотеки. Також відповідач наголошує, що в матеріалах справи не міститься доказів отримання кредитних коштів громадянкою України ОСОБА_2

Представник позивача заперечував щодо поданого відповідачем клопотання.

Суд подане клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відхилив, оскільки питання про повернення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом на стадії порушення провадження у справі. Провадження у даній справі було порушено 28.02.2012р., та позивачем сплачено судовий збір, відповідно до ст. 6 ЗУ « Про судовий збір», з урахуванням офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України, на день оплати судового збору.

Також представником відповідача було надано письмове клопотання про відкладення розгляду справи та витребування у позивача доказів, які б підтверджували отримання кредитних коштів громадянкою України ОСОБА_2, або укладання договору іпотеки в забезпечення кредитних зобов»язань ФОП ОСОБА_2

Представник позивача заперечував щодо поданого відповідачем клопотання.

Судом подане клопотання було відхилено у зв»язку з необґрунтованістю.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.10.2014 року виклав письмові пояснення, в яких ще раз звернув увагу суду на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.07.2014 року по справі №5028/7/58/2012 про визнання договору іпотеки припиненим в зв»язку з ліквідацією боржника, яке не було оскаржено і вступило в законну силу, де встановлено факт укладання договору іпотеки саме в забезпечення виконання зобов»язань громадянки України ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_2 При цьому, позивачем не надано доказів, які підтверджують укладення між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Номінал" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" договору іпотеки в забезпечення зобов"язань саме ФОП ОСОБА_2 Наявні в матеріалах справи договір іпотеки від 07.05.2007 року та додатковий договір №1 до нього підтверджують їх укладення в забезпечення кредитних зобов"язань громадянки ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_2 Тому є підстави вважати , що догові р іпотеки від 07.05.2007 року є недійсним. Крім того, згідно установчого договору застовниками ТОВ ВКФ «Номінал» є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які внесли в уставний фонд рівні частки грошових коштів. Таким чином майно ТОВ ВКФ «Номінал» могло бути передано в іпотеку тільки за нотаріально посвідченою згодою не тільки ОСОБА_4, а й ОСОБА_5 Більш того, згідно ч. 2 ст. 98 ЦК України рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п»ятдесят і більше відсотків майна товариства приймаються більшістю не менш , як ? голосів загальних зборів товариства. В даному випадку, оскільки учасників товариства двоє, та їм належать по 50% майна товариства, рішення повинно прийматись 100% голосуванням. Загальні збори товариства з питань про передачу майна в іпотеку в забезпечення виконання громадянкою України ОСОБА_2 своїх боргових зобов»язань по погашенню кредиту в розмірі 60000 доларів США не проводились, тому при укладанні договору іпотеки директором ТОВ ВКФ «Номінал» були перевищені його повноваження, внаслідок чого договір іпотеки слід визнавати недійсним.

В судовому засіданні 16.10.2014 року суд подовжив розгляд справи по суті.

Від позивача надійшло письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Крім того позивач надав письмові пояснення на відзив відповідача від 13.10.2014р., в якому зазначив про те, що посилання відповідача на те, що договір іпотеки є недійсним безпідставні, оскільки станом на 13.10.2014р. відсутнє рішення суду (справа) щодо визнання договору іпотеки недійсним; з дати укладення договору минуло більше 7 років, а тому необхідно виходити з наслідків спливу позовної давності. Позивач просить застосувати строк позовної давності та не враховувати заперечення відповідача щодо недійсності договору іпотеки.

Позивачем також надані письмові пояснення, в яких він просить суд зазначити початкову ціну реалізації предмета іпотеки з урахуванням ПДВ, тобто 578703 грн. 60 коп., яка визначена відповідно до звіту ПП «Експертна фірма «ЕКСПЕРТ - ПЛЮС» про оцінку майна від 08.10.2014р.

Відповідачем надано пояснення по справі, в яких він вказує на те, що передача майна в іпотеку (заставу) є відчуженням майна. Договір іпотеки від 07.05.2007 року укладено з порушенням ст.ст. 92,203,207,238,578, ч.2 ст.98 ЦК України, ст.1 Закону України «Про господарські товариства», ст. 79 ГК України, ст.6 Закону України «Про іпотеку», пункту 43 Інструкції про порядок вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, а тому він є недійсним.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.05.2007 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль» (кредитор), правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (протокол № Зб-45 від 14.10.2009 року), погодженого Національним Банком України 04.11.2009 року, та суб»єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (позичальник) було укладено генеральну кредитну угоду №012/16-31/038.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2., 1.3., 2.2.1., генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року, банк зобов»язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди і які є невід»ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати 285000,00 грн. Термін дії кредитної угоди до 03.05.2010 року. Відсоткова ставка за кредитом - 18,5% річних.

Відповідно до п. 2.4. генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року, конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, об»єкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в рамках цієї генеральної кредитної угоди.

Пунктом 4.1. генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року сторонами визначено, що на умовах цієї генеральної кредитної угоди кредитор зобов»язується відкривати позичальнику позичкові рахунки згідно умов укладених сторонами кредитних договорів, у відповідності до загальних умов кредитування визначених у ст.1,2 цієї угоди та за письмовими вимогами позичальника, перераховувати в безготівковій формі кредитні кошти, в межах розмірів кредитів, визначених в кожному окремому кредитному договорі.

У кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках цієї генеральної угоди, за згодою сторін може бути визначений інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов»язань по цим кредитним договорам (п. 10.6. генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року).

Додатковою угодою №1 від 14.05.2008 року до генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року, внесено зміни в п. 1.2. розділу 1 генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року, і викладено його в новій редакції , а саме загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати 60000,00 доларів США.

14.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль» (кредитор), правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (протокол № Зб-45 від 14.10.2009 року), погодженого Національним Банком України 04.11.2009 року, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №010/13-1089/69632 (не відновлювальна кредитна лінія).

Пунктами 1.1., 1.3. кредитного договору №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року передбачено, що банк на умовах даного договору та генеральної кредитної угоди №012/16-31/038 від 04.05.2007 року, відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 60000,00 доларів США (ліміт кредитування), в порядку передбаченому цим договором та повинен бути повернутий позичальником в строк по 13.05.2009 року включно.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти у розмірі 15,75 % річних; розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 9 кредитного договору №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року, договір набирає чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків кредитора).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На виконання взятих на себе зобов'язань банк, відповідно до генеральної угоди № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року та кредитного договору №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року надав кредитні кошти позичальнику в сумі 60000,00 дол. США, що підтверджується заявами позичальника від 21.05.2008 року на суму 18000,00 дол. США, 22.05.2008 року на суму 18500,00 дол. США, 29.05.2008 року на суму 23500,00 дол. США на продаж іноземної валюти для здійснення конвертації в гривню, валютними меморіальними ордерами №ВІR0001 від 29.05.2008 року про видачу позичальнику 23500,00 дол. США; № ВІR0001 від 22.05.2008 року про видачу позичальнику 18500,00 дол. США; № ВІR0001 від 21.05.2008 року про видачу позичальнику 18000,00 дол. США.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.6 кредитного договору №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року передбачено, що позичальник (фізична особа-підприємць ОСОБА_2) зобо»язується здійснити повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невід»ємний додаток №1 до цього договору).

Додатком №1 (а.с.23 т.1) до кредитного договору №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року встановлено графік повернення кредиту, а саме: березень 2009 року - 20000,00 доларів США; квітень 2009 року - 20000,00 доларів США; травень 2009 року - 20000,00 доларів США.

Пунктом 3.7 кредитного договору №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року сторони встановили наступний порядок погашення заборгованості позичальника за цим договором:

-в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачується передбачені договором комісії;

-в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість);

-в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею у т. ч. відшкодування витрат та збитків Кредитору, пов»язаних з незалежним виконанням позичальником умов цього договору.

При цьому з підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України, позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості позичальника за цим договором. За запитом позичальника, кредитор інформує позичальника у письмовій формі про застосування черговості погашення кредитної заборгованості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, на момент звернення до суду - 27.02.2012р. позичальник не виконав взяті на себе зобов»язання та не повернув кредит в 60000,00 дол. США. Заборгованість по кредиту становила 60000,00 дол. США.

Із наданої банком виписки з рахунку № 96113392 ФОП ОСОБА_2. за період з 01.01.2012р. по 30.09.2014р. вбачається, що з позичальника було стягнуто 64,51 дол.США (37,98 дол.США - 22.08.2014 року та 26,53 дол.США від 16.09.2014 року), які були направлені банком на погашення кредиту. Таким чином заборгованість позичальника по кредиту становить 59935,49 доларів США.

Відповідно до абзацу 3. пункту 3.6 кредитного договору №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року, позичальник зобов»язаний щомісячно сплачувати проценти за користуванням кредиту на рахунок нарахованих процентів №206831779 в Чернігівській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 353348, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

За період користування кредитом з 28.05.2009р. по 21.02.2012р. позичальник зобов'язаний був сплатити проценти в сумі 25886,76 дол. США.

Як вбачається із матеріалів справи та наданої банком виписки із рахунку № 96019311 ФОП ОСОБА_2, позичальником лише 30.06.2009р. були сплачені проценти в сумі 828,49 доларів США., за період з 22.02.2012р. по 30.09.2014р. проценти не сплачувались.

Таким чином, заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 28.05.2009р. по 21.02.2012р. становить 25058,24 дол. США.

Загальна сума заборгованості складає 84993,73 долари США, що станом 15.10.2014р. становить 1100842,02 грн. (за офіційним курсом НБУ станом на 15.10.2014р. 100 дол. США - 1295,2038 грн.).

В забезпечення виконання суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за генеральною кредитною угодою № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк "Аваль", правонаступником якого є позивач (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал" (іпотекодавець) 07.05.2007 року було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого цей Договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя (позивача по даній справі), що витікають з генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року, укладеної між Іпотекодержателем (банком) та Боржником -суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача), а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого іпотекодавець (позивач) зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 285 000 грн., сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Опис предмету іпотеки, визначений сторонами в пункті 1.2. Договору іпотеки від 07.05.2007 року, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором № 98/216 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого 27.08.1998 року Чернігівською універсальною товарною біржею ДЖИ-АЙ-ПИ зареєстрованого у Ніжинському МБТІ 14.01.1999 року за р. № 35, про що зроблено запис № 35 (реєстрова книга №1) та складається з: цегляної адміністративної будівлі, заг.пл. 54,1 кв.м., на плані позначеної літ. А; прибудови з черепашнику, заг.пл. 32,4 кв.м., на плані позначеної літ. А1; цегляної прибудови заг.пл. 16,7 кв.м., на плані позначеної літ. А2; цегляної будівлі складу заг.пл. 1089,7 кв.м., на плані позначеної літ. Г; цегляної будівлі магазину, заг.пл. 22,1 кв.м., на плані позначеної літ. Б; цегляної прибудови, заг.пл. 12,0 кв.м., на плані позначеної літ. б; цегляного ганку, на плані позначеного літ. б1; цегляного ганку, на плані позначеного літ. б2.

19.05.2008 року між банком (іпотекодержатель) та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Номінал"(іпотекодавець) було укладено додатковий договір №1 до договору іпотеки, посвідченого 07.05.2007 року за р.№ 847, відповідно до умов якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя (відповідача по даній справі), що витікають з генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року та Додаткової угоди №1 до генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 14.05.2007 року, укладеного між Іпотекодержателем (банком) та Боржником -суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача), а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого іпотекодавець (позивач) зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 60 000 доларів США, сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Додатковий договір №1 до договору іпотеки від 19.05.2008 року посвідчений ОСОБА_6 приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1690.

Пунктом 2 додаткового договору № 1 від 19.05.2008 року сторони визначили, що всі інші пункти договору іпотеки, посвідченого 07.05.2007 року за р.№ 847 ОСОБА_6 приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу залишаються без змін.

Відповідно до п. 1.5. договору іпотеки від 07.05.2007р. заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 709551 грн.

У відповідності до ст.ст. 3, 4, 18 Закону України "Про іпотеку", взаємні права та обов'язки іпотекодавця і іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір іпотеки від 07.05.2007р., відповідно до ст.ст. 3, 4, 18 Закону України "Про іпотеку", посвідчений ОСОБА_6 приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області за реєстровим №847, було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек за № 4961917, що підтверджується наданим позивачем витягом з Державного реєстру іпотек № 24285823 від 04.08.2009року.

Також позивачем та відповідачем надано відомості з державного реєстру іпотек та відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна станом на 14.10.2014р. (відповідач) та 15.10.2014р. (позивач), з яких вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна 07.05.2007р. зареєстрована заборона на нерухоме майно на підставі іпотечного договору № 847 від 07.05.2007р., та в державному реєстрі іпотек 05.08.2009р. зареєстрована іпотека на підставі додаткового договору № 1 до договору іпотеки від 07.05.2007р. № 847 щодо комплексу нежитлових будівель, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, майновий поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал», розмір основного зобов»язання 60000 доларів США.

Згідно ст.33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою ст.7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів. Неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Пунктом 3.1.4. договору іпотеки сторони визначили, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов»язань за цим договором або боржником за кредитним договором, у тому числі якщо кінцевий термін повернення кредиту, ще не настав, звернути стягнення іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, пов»язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Згідно п.6.1. договору іпотеки від 07.05.2007р., у разі порушення боргового зобов'язання, умов кредитного договору або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає боржнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимог про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивачем, відповідно до ст. 35 Закону „Про іпотеку" та п.6.1. договору іпотеки було направлено позичальнику (третій особі) та іпотекодавцю (відповідачу) 29.04.2010 року за №30-1/1342 вимогу, згідно якої було повідомлено відповідача про наявність заборгованості позичальника (третьої особи у справі) за генеральною угодою № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року, додатковою угодою №1 від 14.05.2008 року до генеральної угоди № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року та кредитним договором №010/13-1089/69632 від 14.05.2008 року, і запропоновано виконати боргові зобов'язання позичальника у 30-денний строк, в іншому разі банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно умов іпотечного договору від 07.05.2007 року.

Факт отримання третьою особою та відповідачем вимоги банку від 29.04.2010 року за №30-1/1342 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.04.2010р. № 00001588 ТОВ ВКФ «Номінал» та від 29.04.2010р. №00621430 (ФОП ОСОБА_2.)

19.05.2010 року на адресу банку, за вхідним номером №ф-133 надійшло повідомлення від ФОП ОСОБА_2 про невизнання вимоги банку.

Посилання відповідача на те, що йому не було направлено банком повідомлення про невиконання позичальником зобов»язання щодо сплати процентів в період з 29.04.2010р. по 21.02.2012р., судом до уваги не приймається, оскільки ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В силу ст. 41 Закону України „Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, договір іпотеки було укладено 07.05.2007р. і він не містить відомостей щодо проведення оцінки майна, а лише в п. 1.5. договору іпотеки сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки в розмірі 709551 грн.

Для визначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.03.2012 року у даній справі, було призначено будівельно-технічну судову експертизу, проведення якої було доручено Чернігівському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи за №895-897/12-24 від 20.09.2012 року, яка була проведена відповідно до ухвали господарського суду Чернігівської області від 20.03.2012 року у справі №5028/12/13/2012, встановлено, що:

Дійсна вартість на момент оцінки предмета іпотеки, а саме: нерухомого майна: комплексу нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить Іпотекодавцю, Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал", на праві власності, що підтверджується договором № 98/216 купівлі-продаж нерухомого майна, зареєстрованого 27.08.98 Чернігівською універсальною товарною біржею ДЖИ-АЙ-ІІИ зареєстрованого у Ніжинському МБТІ 14.01.1999 року за р. № 35, становить:

- цегляної адміністративної будівлі, заг. пл..54,1 кв.м., на плані позначеної літ. А - 15206 грн.;

- прибудови з черепашнику, заг. пл. 32,4 кв.м., на плані позначеної літ. А1 - 6972 грн.;

- цегляної прибудови, заг. пл. 16,7 кв.м., на плані позначеної літ. А2 - 7149 грн.;

- цегляної будівлі складу, заг. пл. 1089,7 кв.м., на план позначеної літ. Г - 43218 грн.;

- цегляної будівлі магазину, заг. пл. 22,1 кв.м.. на плані позначеної літ. Б, разом з цегляною заг. пл. 12,0 кв.м., на плані позначеної літ. б, цегляним ганком, на плані позначеним літ. б1, цегляним ганком, на плані позначеного літ. б2, 158631 грн.

Відповідно загальна вартість становить 619176 грн.

Після проведення судової будівельно-технічної експертизи за №895-897/12-24 від 20.09.2012 року і поновленням провадження у даній справі, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.10.2012 року провадження у справі № 5028/12/13/2012 знову було зупинено до розгляду Чернігівським окружним адміністративним судом пов'язаної з нею справи №2а/2570/2947/2012 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до Державного реєстратора виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області Кірсанова С.Є. про відміну державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та зобов"язано сторони повідомити суд про результати розгляду Чернігівським окружним адміністративним судом пов'язаної з нею справи №2а/2570/2947/2012 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до Державного реєстратора виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області Кірсанова С.Є. про відміну державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та відповідно поновлено 24.09.2014р. на підставі заяви позивача.

В судове засідання 13.10.2014р. позивачем надано звіт про оцінку майна , а саме адміністративної будівлі (літ. А) з прибудовами (літ. А-1,літ.А-2) заг.пл. 103,2 кв.м; складу (літ. Г) ,загальною площею 1089,7 кв.м.; магазину ( літ.Б) з прибудовою ( літ.б) та ганками (літ.б1,літ.б2), заг.пл. 34,1 кв.м.; що належать ТОВ «ВКФ «Номінал», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, здійснений суб»єктом оціночної діяльності приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт - плюс», оцінювач Бут Т.О. станом на 08.10.2014р.

Відповідно до наданого звіту, загальна ринкова вартість об»єктів оцінки станом на 08.10.2014р. становить 482253 грн., без врахування ПДВ., а саме: адміністративної будівлі (літ. А) з прибудовами (літ. А-1, літ.А-2) заг.пл. 103,2 кв.м - 31040 грн.; складу (літ. Г), загальною площею 1089,7 кв.м. - 354026 грн.; магазину (літ.Б) з прибудовою (літ.б) та ганками (літ.б1,літ.б2), заг.пл. 34,1 кв.м. 97187 грн.

Тобто, загальна вартість з урахуванням ПДВ буде становити 578703 грн. 60 коп.

Враховуючи, що висновок судової будівельно-технічної експертизи було здійснено станом на 20.09.2012р., і на дату винесення судом рішення пройшло більше двох років, суд доходить висновку, що для визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки повинна бути взята оцінка, здійснена суб»єктом оціночної діяльності приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт - плюс», оцінювач Бут Т.О., станом на 08.10.2014р.

Частиною 3 ст. ст.33 Закону України „Про іпотеку" визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка позичальником взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту, але враховуючи, що після порушення провадженя у справі було сплачено в рахунок погашення боргу по кредиту 64,51 доларів США, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал" 59935,49 доларів США заборгованості по кредиту, 25058,24 доларів США заборгованості по процентах, всього 84993,73 долари США, що станом на 15.10.2014р. становить 1100842,02 грн. (за офіційним курсом НБУ станом на 15.10.2014р. 100 дол. США - 1295,2038 грн.), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який належить Іпотекодавцю, Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал", на праві власності, що підтверджується договором № 98/216 купівлі-продаж нерухомого майна, зареєстрованого 27.08.98 Чернігівською універсальною товарною біржею ДЖИ-АЙ-ІІИ зареєстрованого у Ніжинському МБТІ 14.01.1999 року за р. № 35, та складається з: цегляної адміністративної будівлі, заг. пл. 54,1 кв.м., на плані позначеної літ. А; прибудови з черепашнику, заг. пл. 32,4 кв.м., на плані позначеної літ. А1; цегляної прибудови, заг. пл. 16,7 кв.м., на плані позначеної літ. А2; цегляної будівлі складу, заг. пл. 1089,7 кв.м., на план позначеної літ. Г; цегляної будівлі магазину, заг. пл. 22,1 кв.м.. на плані позначеної літ. Б; цегляної прибудови. заг. пл. 12,0 кв.м., на плані позначеної літ. б; цегляного ганку, на плані позначеного літ. б1; цегляного ганку, на плані позначеного літ. б2, шляхом продажу з публічних торгів з метою задоволення вимог Іпотекодержателя - публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" (рах. № 29092758 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 353348, код 14245308), з початковою ціною реалізації 578703 грн. 60 коп.

Твердження відповідача про те, що ТОВ "ВКФ "Номінал" виступило майновим поручителем по борговим зобов"язанням громадянки України ОСОБА_2; ТОВ "ВКФ "Номінал" не виступало майновим поручителем по борговим зобов"язанням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті з наступних підстав:

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку», одною із істотних умов договору є зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Пунктом 1.1 договору іпотеки від 07.05.2007 року, з урахуванням змін від 19.05.2008 р., сторони визначили, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року та додаткової угоди № 1 до генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 14.05.2008р., а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.

Як встановлено судом, генеральна кредитна угода № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року та додаткова угода № 1 до генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 14.05.2008р. укладені саме між банком (позивачем) та позичальником - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, а не з фізичною особою ОСОБА_2

У відповідності до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановленні рішенням суду у господарській справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.12.2011р. по справі № 5028/14/103(20/22)/2011, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р., за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Номінал" до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", особі відособленого підрозділу Чернігівської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню , встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк "Аваль", правонаступником якого є відповідач (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал" (іпотекодавець) було 07.05.2007 року укладено договір іпотеки в забезпечення виконання саме суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за генеральною кредитною угодою № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року та 19.05.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", правонаступником якого є відповідач (іпотекодержатель), та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Номінал" (іпотекодавець) було укладено додатковий договір до договору іпотеки, посвідченого 07.05.2007 року за р.№ 847, відповідно до умов якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя (відповідача по даній справі), що витікають з генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 04.05.2007 року та Додаткової угоди №1 до генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 14.05.2007 року, укладеного між Іпотекодержателем (банком) та Боржником -суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (третя особа по справі на стороні позивача), а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014р. у справі № 5028/10/76(12/15)2012 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа ОСОБА_2 про визнання правовідносин за договором іпотеки від 07.05.2007 року припиненими, також встановлено, що в додатковому договорі № 1 до договору іпотеки при визначенні боржника було здійснено посилання саме на генеральну кредитну угоду, а не на додаткову угоду № 1 до неї, де було встановлено позичальником вже фізичну особу - підприємця ОСОБА_2.

Твердження відповідача про те, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.07.2014р. по справі № 5028/7/58/2012, яке не оскаржено і вступило в закону силу встановлено факт укладення договору іпотеки саме в забезпечення виконання зобов»язань громадянкою України ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_2, судом також не може бути прийнято до уваги, оскільки п.8.2.3-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 вказано, що приюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійснених судом.

Предметом спору у справі № 5028/7/58/2012 було визнання припиненими правовідносин ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» за договором іпотеки від 07.05.2007р. Як на підставу заявлених позовних вимог ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» посилалась на те, що ФОП ОСОБА_2 - боржник за генеральною кредитною угодою № 012/16-31/038 від 04.05.2007р. ліквідована., а не у зв»язку з тим, що договір іпотеки укладено в забезпечення виконання зобов»язань фізичною особою ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_2

В рішенні господарського суду Чернігівської області від 17.07.2014р. по справі № 5028/7/58/2012 не було встановлено факту укладення договору іпотеки саме в забезпечення виконання зобов»язань громадянкою України ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_2, а лише надана судом правова оцінка, що немає приюдиційного значення.

Посилання відповідача на те, що невірно визначена вартість предмета іпотеки та вона є значно вища ніж зазначено у наданому позивачем звіті не приймаються судом до уваги, оскільки сторона яка оспорює оцінку майна зобов'язана довести інший його розмір , зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи (лист Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України) від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)") або надати звіт,проведений іншим суб»єктом оціночної діяльності. Але відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено що вартість іпотечного майна є іншою аніж зазначено у звіті про оцінку, який складений станом на 08.10.2014р., а також відповідачем не надано будь яких заперечень щодо порушення суб»єктом оціночної діяльності приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт - плюс» вимог нормативно-правових актів з оцінки майна.

В судовому засіданні судом було з»ясовано у відповідача необхідність проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи з покладення оплати її витрат на відповідача. Але відповідач згоди не надав. Іншого висновку, який би спростовував, звіт, наданий позивачем, відповідач також суду не надав.

Як вбачається із наданих до звіту документів, приватне підприємство «Експертна фірма «Експерт - плюс» має сертифікат № 15713/13 суб»єкта оціночної діяльності, який виданий Фондом державного майна України 16.12.13р до 16 грудня 2016 р. Відповідно до вказаного сертифікату приватне підприємство «Експертна фірма «Експерт - плюс» має право здійснювати оцінку речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельної ділянки та майнових прав на неї.

Оцінювач Бут Тетяна Олексіївна має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача серії НОМЕР_2, яке видане 08.07.2006р. та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 20.03.2014р. серії МФ № 4788 ПК, які видані Фондом державного майна України, та вона зареєстрована в Державному реєстрі оцінювачів відповідно до свідоцтва від 11.05.2012р. № 9245, яке видане Фондом державного майна України. Відповідно до вказаних документів Бут Т.О. має право проводити оцінку нерухомих речей ( нерухомого майна, нерухомості), у т.ч. земельних ділянок та майнових прав на них.

Безпідставним є також твердження відповідача про те, що договір іпотеки від 07.05.2007 року укладено з порушенням ст.ст. 92,203,207,238,578,ч.2 ст.98 ЦК України,ст.1 Закону України «Про господарські товариства», ст. 79 ГК України,ст.6 Закону України «Про іпотеку» , пункту 43 Інструкції про порядок вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, а тому він є недійсним.

Абз 2 ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачено, що рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

За частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з частиною 3 вказаної статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Пунктом 6.3.1,6.3.3 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» передбачено, що в товаристві створюється виконавчий орган дирекція, що здійснює поточне керівництво діяльністю товариством. Дирекцію очолює директор, який призначається (найменується) від імені вищого органу управління по контракту. Директор вправі без доручення проводити діяльність від імені товариства в межах, встановлених Законом України «Про господарські товариства» і даним статутом.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААА № 369628, станом на 21.03.2007р. директором товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» є ОСОБА_4.

Договір іпотеки від 07.05.2007 року та додатковий договір № 1 від 19.05.2008р. до договору іпотеки, посвідченого 07.05.2007р. за № 487, від імені відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» підписані директором товариства ОСОБА_4.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» не містить обмежень директора товариства щодо укладення угод від імені товариства, в тому числі і щодо відчуження майна. Згідно статуту укладення угод щодо відчуження майна також не відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Як слідує із наявних у матеріалах справи витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, такі обмеження не зареєстровані і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААА № 369628, станом на 21.03.2007р., у розділі, прізвище, ім»я, по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень, щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи - підприємця, зазначено ОСОБА_4, обмежень не має.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Однак, всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, а також не довів, що вартість переданого в іпотеку майна становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства.

Наданий відповідачем суду витяг з реєстру прав власності лише свідчить про те, що станом на 14.10.2014р. за товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель, які розташовані в АДРЕСА_1.

Також не можна погодитись з твердженням відповідача про те, що спірний договір протирічить ст. 238 Цивільного кодексу України, оскільки укладено в інтересах третьої особи - ОСОБА_2, яка є одночасно дружиною директора товариства ОСОБА_4

Частиною 3 ст. 238 Цивільного кодексу України визначено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Так, відповідно до зазначеної статті представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Отже, вказана норма встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів. (Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі N 3-31гс11).

Хоч договір іпотеки і був укладений в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_2, проте сторонами у ньому є банк та товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал».

Не приймається судом до уваги і посилання відповідача на те, що майно передане в іпотеку є спільною власністю, оскільки згідно установчого договору засновниками товариства ВКФ «Номінал» є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які внесли в статутний фонд рівні частки грошових коштів, а тому відповідно до ст. 578 Цивільного кодексу України та ст. 6 закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в заставу лише за згодою усіх співвласників.

Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України, товариство є власником майна набутого на підставах, незаборонених законом.

Майно, яке було передано іпотеку, було придбано товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал" у ЗАТ « Чернігівголовпостач» на підставі договору № 98/216 купівлі-продаж нерухомого майна, зареєстрованого 27.08.98 Чернігівською універсальною товарною біржею ДЖИ-АЙ-ІІИ зареєстрованого у Ніжинському МБТІ 14.01.1999 року за р. № 35.

Згідно витягу з реєстру прав власності саме за товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель, які розташовані в АДРЕСА_1 з часткою власності 1/1.

Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Номінал» є єдиним власником майна, переданого в іпотеку, і інші співвласники відсутні.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є засновниками товариства ВКФ «Номінал» та відповідно вони є носіями корпоративних прав та власниками часток у статному капіталі товариства, а не власниками майна цього товариства.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3 с. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 1 ст.260 Цивільного кодексу України, визначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Пунктом 2.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013р. № 11, зазначено, що щодо вимог, пов»язаних з визнанням правочинів недійними, застосовується загальна позовна давність (ст. 257 ЦК України), а перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права, або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Договір іпотеки було укладено 07.05.2007р. та додатковий договір № 1 - 19.05.2008р., а про недійсність договору іпотеки від 07.05.2007р. відповідачем було заявлено лише в судовому засіданні 13.10.2014р., тобто зі спливом трьохрічного строку позовної давності, про застосування якого позивачем було заявлено клопотання, відповідно до ч. 3 с. 267 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на те, що відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України відбулось переривання перебігу строку позовної давності є боскільки договір іпотеки від 07.05.2007р. та додатковий договір № 1 від 19.05.2008р. є чинними на даний час, і в установленому законодавством порядку не визнані недійсними. Доказів того, що в провадженні суду були чи є справи про визнання недійсними договору іпотеки від 07.05.2007р. та додаткового договору № 1 від 19.05.2008р. відповідач суду не надав.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 13577 грн. 07 коп.

Враховуючи, що при визначенні початкової ціни реалізації предмета іпотеки судом не була взята вартість, яка визначена судовою будівельно-технічною експертизою за №895-897/12-24 від 20.09.2012 року, оскільки з моменту її проведення пройшло більше двох років, а тому витрати по її сплаті суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 92,202, 205, 238,257,261,267, 509, 525, 526, 626, 629, 575, 589, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України; ст. ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 7,33, 35, 39, 41 Закону України "Про іпотеку"; ст.4 Закону України „Про судовий збір"; ст.ст. 22, 32,33,34,35, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал", адреса реєстрації: вул. Леніна, 136, с. Велика Дорога, Ніжинський район, Чернігівська область, 16661; поштова адреса: АДРЕСА_1, 16600 (п/р 260056671 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 22820755) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лескова, 9, м. Київ, 01001 (рах.№29092758 в ЧОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код 14245308) 59935,49 доларів США заборгованості по кредиту, 25 058,24 доларів США заборгованості по процентах, всього 84993,73 долари США, що станом 15.10.2014р. становить 1100842,02 грн. (за офіційним курсом НБУ станом на 15.10.2014р. 100 дол. США - 1295,2038 грн.), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який належить Іпотекодавцю, Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал", на праві власності, що підтверджується договором № 98/216 купівлі-продаж нерухомого майна, зареєстрованого 27.08.98 Чернігівською універсальною товарною біржею ДЖИ-АЙ-ІІИ зареєстрованого у Ніжинському МБТІ 14.01.1999 року за р. № 35, та складається з: цегляної адміністративної будівлі, заг. пл. 54,1 кв.м., на плані позначеної літ. А; прибудови з черепашнику, заг. пл. 32,4 кв.м., на плані позначеної літ. А1; цегляної прибудови, заг. пл. 16,7 кв.м., на плані позначеної літ. А2; цегляної будівлі складу, заг. пл. 1089,7 кв.м., на план позначеної літ. Г; цегляної будівлі магазину, заг. пл. 22,1 кв.м. на плані позначеної літ. Б; цегляної прибудови. заг. пл. 12,0 кв.м., на плані позначеної літ. б; цегляного ганку, на плані позначеного літ. б1; цегляного ганку, на плані позначеного літ. б2, шляхом продажу з публічних торгів з метою задоволення вимог Іпотекодержателя -Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" (рах. № 29092758 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 353348, код 14245308)., визначивши початкову ціну реалізації 578703 грн. 60 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Номінал", адреса реєстрації: вул. Леніна, 136, с. Велика Дорога, Ніжинський район, Чернігівська область, 16661; поштова адреса: АДРЕСА_1, 16600 (п/р 260056671 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 22820755) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лескова, 9, м. Київ, 01001 (рах.№29092758 в ЧОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код 14245308) 13577 грн. 07 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 20.10.2014 року.

Суддя Л.М.Лавриненко