Рішення

від 13.10.2014 по справі 911/3848/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р. Справа № 911/3848/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест»

про стягнення 2502,57 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Толстоухова Н.С., довір. б/н від 22.09.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» (далі - відповідач) про стягнення 2502,57 грн.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором № 96/П-11 від 01.01.2011 р. та додатковими угодами до нього в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2334,69 грн. основного боргу, 167,88 грн. пені, а також 1827,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 13.10.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 13.10.2014 р. представника не направив.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.10.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.01.2011 р. між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» (агент) було укладено договір № 96/П-11. Крім того, сторонами було укладено низку додаткових угод до договору.

Відповідно до п. 1.1 договору підприємство зобов'язується за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (далі - СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі - ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому, споживачем послуг підприємства є судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

У відповідності з пп.пп. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 договору, підприємство зобов'язується за заявками агента у встановленому даним договором порядку, відповідно до діючих Правил плавання, обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо (далі - правила) своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ. Підприємство зобов'язується надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються агенту під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом.

Згідно з пп. 2.2.1 п. 2.2 договору агент зобов'язується своєчасно подавати на адресу підприємства заявки на лоцманське обслуговування, надання послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, рух суден, надання інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ і надання послуг СРРС, в тому числі у зонах дії ПРРС «Іллічівськ», ПРРС «Южний», ПРРС «Одеса», які судно повинно проходити транзитом (додаток № 1 до цього договору) (далі за текстом - заявка) і їх уточнення відповідно до правил та умов цього договору.

Агент зобов'язується робити своєчасну оплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати у банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну. Оплата здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством України в сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю (пп. 2.2.3 п. 2.2 договору).

Відповідно до пп. 2.2.4 п. 2.2 договору агент зобов'язується сплачувати рахунки, виставлені підприємством, у терміни, визначені цим договором.

Пунктом 8.1 договору (з урахуванням внесених змін) встановлено, що договір діє до 31.12.2015 р.

Крім того, 18.06.2013 р. між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» (сторона-2) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (сторона-3) було укладено додаткову угоду до договору № 96/П-11 від 01.01.2011 р. про заміну сторони у зобов'язанні, якою сторони замінили з 13.06.2013 р. сторону-1 на сторону-3 як зобов'язану та управнену в договорі. Сторони домовились, що заміна сторони за цією додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов договору, окрім тих, що пов'язані із заміною сторони-1 на сторону-3.

Судом встановлено, що позивачем у березні-квітні 2014 року надавались послуги, визначені договором, що підтверджується заявками відповідача, лоцманськими квитанціями, що містяться в матеріалах справи. Для оплати наданих послуг у відповідності з умовами договору, позивачем було виставлено ТОВ «Шакуда-Інвест» рахунки на загальну суму 2334,69 грн., у тому числі - № КР-03482 від 11.03.2014 р., № КР-03548 від 07.03.2014 р., № КР-03593 від 07.03.2014 р., № КР-03601 від 07.03.2014 р., № КР-04504 від 21.03.2014 р., № КР-04513 від 21.03.2014 р., № КР-04637 від 24.03.2014 р., № КР-04650 від 24.03.2014 р., № КР-04652 від 25.03.2014 р., № КР-04725 від 25.03.2014 р., № КР-04745 від 25.03.2014 р., № КР-04756 від 25.03.2014 р., № КР-04774 від 25.03.2014 р., № КР-04794 від 27.03.2014 р., № КР-04815 від 26.03.2014 р., № КР-04829 від 26.03.2014 р., № КР-05092 від 31.03.2014 р., № КР-05121 від 31.03.2014 р., № КР-05170 від 31.03.2014 р., № КР-05182 від 31.03.2014 р., № КР-05224 від 03.04.2014 р., № КР-05228 від 03.04.2014 р., № КР-05276 від 02.04.2014 р., № КР-05286 від 02.04.2014 р., № КР-05323 від 08.04.2014 р., № КР-05340 від 08.04.2014 р., № КР-05463 від 08.04.2014 р., № КР-05485 від 08.04.2014 р., копії яких долучені до матеріалів справи та не оплачені відповідачем.

Так, судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок сплатити їх вартість.

Відповідно до ст. 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно з п. 4.8 Положення про морських лоцманів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 08.05.2013 р. № 292 (далі - Положення), із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються відповідно до закону; лоцманський збір справляється й за лоцманське проведення, що здійснюється методом лідирування, а також у випадках, коли один лоцман здійснює проведення декількох суден, що прямують одне за одним.

В силу п. 4.9 Положення, лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступає від імені судновласника, з однієї сторони, і лоцманським підприємством, що надає ці послуги, з іншої сторони.

Як визначено п. 4.10 Положення, лоцманська квитанція заповнюється і підписується капітаном судна та є документом, що підтверджує факт надання лоцманських послуг; у квитанцію капітан судна вносить відомості, які визначені у формі лоцманської квитанції; внесені у квитанцію відомості та зауваження капітан судна засвідчує своїм підписом та печаткою судна.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Кодексу торговельного мореплавства України, у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, створюються служби регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден.

У відповідності з ч. 2 ст. 110 Кодексу торговельного мореплавства України, зона дії і порядок руху суден в зоні встановлюються Правилами плавання у цій зоні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.

Під радіолокаційним обслуговуванням, за змістом ч. 3 ст. 110 Кодексу торговельного мореплавства України, мається на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне проведення, подання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання; перелік послуг, що надаються конкретною службою регулювання руху суден, ступінь обов'язковості окремих видів радіолокаційного обслуговування повідомляються в обов'язковій постанові по порту, лоціях і Повідомленнях мореплавцям; за межами територіального моря України служба регулювання руху суден обслуговує судна тільки за заявкою капітана судна.

Як визначено ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України, із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно з п. 4.1 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2001 р. № 340 (далі - Типове положення), служби регулювання руху суден (далі - СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Як визначено у п. 2.1 статуту позивача, ДП «АМПУ» утворено, зокрема, з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки мореплавства.

Відповідно до п. 3.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013 р. № 291 (далі - Порядок), послуги з регулювання руху суден надаються СРРС для суден, які здійснюють закордонне плавання, на підставі заявки капітана судна і/або морського агента, уповноваженого судновласником; заявка на послуги з регулювання руху суден може бути поєднана із заявкою на лоцманські послуги.

Відповідно до п. 4.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, із суден, що користуються послугами СРРС з регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.2 (пп. 4.2.2), 4.3 договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі десяти банківських днів з дати отримання від підприємства рахунку за реквізитами, зазначеними в такому рахунку. Зобов'язання по оплаті вважається виконаним агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок підприємства.

Оскільки вищезазначені рахунки не були оплачені відповідачем, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 2334,69 грн.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 3063 від 13.06.2014 р., в якій просив погасити існуючу заборгованість. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 2334,69 грн. боргу обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимим доказами, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 167,88 грн. пені.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що, у разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених пп. 4.2.2 п. 4.2 і п. 4.3 цього договору, агент, за вимогою підприємства, несе перед останнім відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожен день прострочення.

Так, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак вимога про стягнення з відповідача 167,88 грн. пені за загальний період з 28.03.2014 р. до 30.04.2014 р., нарахованої позивачем щодо кожного простроченого платежу окремо, підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» (98318, Автономна Республіка Крим, м. Керч, провул. 1-й Ново-Карантинний, 13, код 30762069) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, Центральний р-н, вул. Лягіна, 27, код 38728507) - 2334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 69 коп. основного боргу, 167 (сто шістдесят сім) грн. 88 коп. пені, 1827 (одну тисячу вісімсот дванадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 20.10.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна