Постанова

від 15.10.2014 по справі 820/16469/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    Харківський окружний адміністративний суд   61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И     "15" жовтня 2014 р.                                                              Справа № 820/16469/14             Харківський окружний адміністративний суд  у складі судді Мельникова Р.В.,          розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до приватного підприємства "Будсинтез" про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Будсинтез", в якому просить суд стягнути кошти в рахунок погашення податкового боргу ПП "Будсинтез", який становить 4525,72  грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підприємство відповідача має податковий борг перед бюджетом у розмірі 4515,72 грн., оскільки суми грошових зобов'язань були самостійно визначені платником за липень 2014 р., але ПП "Будсинтез" на теперішній час є несплаченими. Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з повісткою були надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Конверт із судовими документами повернувся до суду з поміткою “за закінченням терміну зберігання”. З урахуванням положень ч.ч.8 та 11 ст.35 КАС України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У судове засідання відповідач свого представника не направив. Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи викладене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України розглянув справу у письмовому провадженні Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного. Судовим розглядом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який міститься в матеріалах справи, Приватне підприємство "Будсинтез" зареєстровано в якості юридичної особи з 24.06.2004 року. З матеріалів справи вбачається, що згідно облікових даних ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області за відповідачем рахується борг, що виник у серпні 2014р. Судом з'ясовано, що вимоги ДПІ у Зміївському районі ґрунтуються на підставі сум грошових зобов'язань, які самостійно обчислені платником податків. Відповідачем не сплачена сума грошових зобов'язань з плати за землю, яка визначена ним самостійно у податковій декларації №140002682 від 20.02.2014 р. по строку сплати 30.08.2014 р.- 4515,72 грн. Таким чином, судом за матеріалами справи встановлено та під час розгляду справи з'ясовано, що сума самостійно узгодженого та не сплаченого податкового зобов'язання підприємства відповідача складає 4.515,72 грн. Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 19-1.1. ст. 19-1, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом. Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з п. 287.3 та 287.4 ст. 287 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Приписами ст. 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1), платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2). Згідно до ст. 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Згідно з п.п. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Судом встановлено, що самостійно визначена відповідачем суми грошових зобов'язань за період липень 2014 р. ПП "Будсинтез" не сплачені, через що у підприємства існує заборгованість перед бюджетом у розмірі 4.515,72  грн. Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки,  контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. На виконання зазначеної норми позивачем винесено податкову вимогу форми "Ю" № 43-25 від 13.03.14 р., яка була надіслана відповідачу.  Конверт із документами повернувся до ДПІ із відміткою установи поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання". У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено. Наявність спірної суми боргу підтверджена приєднаною до справи розшифровкою та витягом з картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом–Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача. Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1 ст.16  Податкового кодексу  платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлені кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 36). Судом встановлено, що начальником ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області з метою погашення податкового боргу приймалось Рішення № 2/25 від 13.03.2014 року про опис майна у податкову заставу. Згідно з п.20.1.28 п.п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу. Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Приписи ст.  95 Податкового   кодексу   України  визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена наявними у матеріалах справи доказами. На момент розгляду справи судом сума заборгованості відповідачем не погашена та до суду не надано належних доказів на спростування вимог позивача.           Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі. Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов  Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Будсинтез" про стягнення податкового боргу  - задовольнити у повному обсязі. Стягнути з Приватного підприємства "Будсинтез" (код: 33067088, майдан Свободи, буд.8, м.Харків, 61022) податковий борг в сумі 4515,72 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень сімдесят дві копійки) на користь Державного бюджету України (р/р 33210812700235, одержувач: УДК у Зміївському районі, код: 24134337, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011).              Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.             Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.                                                    Суддя                                                                          Р.В. Мельников