Ухвала

від 14.10.2014 по справі 2а-7722/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 9334/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі за позовом Сихівського районного відділу м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

Сихівський районний відділ м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області 27.08.2010 року звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати п. 1 висновків акту від 11.08.2010 року № 000385 в частині отримання необґрунтованої виручки за період з 25.08.2009 року по 27.07.2010 року на суму 2809 грн. 84 коп.; визнати протиправним та скасувати рішення від 17.08.2010 року № 254 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків та рішення відповідача у зв'язку з тим, що експертиза проектної та іншої документації на відповідність нормативно-правовим актам з пожежної безпеки та видача дозволів провадиться органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому КМ України. Оцінка (експертиза) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи органом державного пожежного нагляду може проводитись виключно на добровільних засадах за заявою юридичних та фізичних осіб, а тарифи на проведення органом державного пожежного нагляду вказаної оцінки затверджені постановою КМ України «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи». У зв'язку з тим, що проведення експертизи проектно-кошторисної документації, а також визначення тарифів на її проведення здійснювало позивачем в порядку, встановленому КМ України, вважає рішення відповідача протиправним.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року позовну заяву Сихівського районного відділу м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою на предмет ціноутворення при наданні платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України встановлено безпідставне стягнення позивачем з громадян плати за проведення експертизи протипожежного стану об'єктів та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи. Заперечення обґрунтовує тим, що постанова КМ України «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи»не може бути підставою для стягнення плати за проведення експертизи з громадян, оскільки встановлює плату за вказані послуги лише для суб'єктів господарювання, до яких громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності не належать.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що частиною 3 п. 8 вказаного Порядку передбачено, що державна експертиза проектів будівництва щодо пожежної безпеки, затвердження яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, а також іншої документації органом держпожнагляду може проводитися виключно на добровільних засадах за заявою юридичних або фізичних осіб. Вартість робіт, пов'язаних з проведенням державної експертизи проектів будівництва щодо пожежної безпеки, які не потребують висновку комплексної державної експертизи, визначається згідно з Тарифами на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, затвердженими постановою КМ України від 31.05.2006 року № 774.Перелік об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи, затверджений наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12.11.2003 року № 187 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.12.2003 року за № 1129/8450.

Як вбачається з наведеного нормативно-правового акту, дія такого не обмежується суб'єктами господарювання. А відтак, висновок відповідача про надання послуг з експертизи проектно-кошторисної документації населенню на безоплатній основі суперечить вказаному порядку.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що 11.08.2010 року, відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»від 13.12.2000 року № 1819, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено планову перевірку Сихівського районного відділу м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області на предмет ціноутворення при наданні платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, за результатами якої складено акт перевірки від 11.08.2010 року № 000385 та винесено припис від 17.08.2010 року № 142 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Згідно з вказаним актом перевірки Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області дійшла висновку, що внаслідок безпідставного стягнення з населення (громадян) плати за послуги з оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, в порушення ст. 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Сихівським районним відділом м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області необґрунтовано отримано виручку за період з 25.08.2009 року по 27.07.2010 року в сумі 2809 грн. 84 коп. Внаслідок невірно визначених коефіцієнтів коригування при розрахунках витрат часу на проведення експертизи протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення необґрунтована виручка за період з 12.11.2009 року по 05.01.2010 року склала 10 грн. 26 коп. Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки за період з 25.08.2009 року по 27.07.2010 року становить 2820 грн. 10 коп.

На підставі акту перевірки від 11.08.2010 року № 000385, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення від 17.08.2010 року № 254 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого, керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вирішено вилучити у Сихівського районного відділу м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області в дохід Держбюджету Сихівського району м. Львова суму коштів в розмірі 8460 грн. 30 коп.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності прийняття Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Сихівський районний відділ м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області, що знаходиться за адресою: 79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 11, зареєстрований державним виконавцем Виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код 08797268, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 382203, та є структурним підрозділом Головного управління МНС України в Львівській області.

Під час проведення перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області встановлено, що позивачем, в порушення ст. 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», в період з 13.01.2009 року по 27.07.2010 року безпідставно стягувалась плата з громадян за надання послуг з експертизи проектно-кошторисної документації, внаслідок чого необґрунтовано отримано виручку. Крім того, в акті перевірки відповідач зазначає про невірне застосування позивачем визначених коефіцієнтів коригування при розрахунку витрат часу на проведення експертизи протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення, внаслідок чого необґрунтовано отримана виручка за період з 12.02.2009 року по 05.01.2010 року склала 10 грн. 26 коп.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів, а також організація контролю за їх дотриманням на території України визначається Законом України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-ХІІ. Згідно з ст. 1 цього Закону, законодавство в Україні про ціноутворення складається з цього закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Стаття 8 вказаного Закону передбачає, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін визначається ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», згідно з якою державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. А в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства.

Частиною 1 ст. 190 ГК України передбачено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Відповідач вважає, що позивачем безпідставно стягувалась плата з громадян за послуги з експертизи проектно-кошторисної документації, оскільки Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», на виконання якого було прийнято об'єкта, поширюється лише на суб'єктів господарювання.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»від 6 вересня 2005 року №2806-IV, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, державних адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

Розмір тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи визначені об'єкта

Загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності регулюються Законом України «Про пожежну безпеку»від 17.12.1993 року № 3745-XII.

Згідно з ч. 22 ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку», експертиза проектної та іншої документації на відповідність нормативно-правовим актам з пожежної безпеки та видача дозволів проводяться органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому КМ України.

На виконання цього Закону та Указу Президента України від 27.01.2003 року № 47 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій»наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 23.11.2004 року № 186, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2004 року за № 1515/10114, затверджено Порядок проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації.

Частиною 3 п. 8 вказаного Порядку передбачено, що державна експертиза проектів будівництва щодо пожежної безпеки, затвердження яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, а також іншої документації органом держпожнагляду може проводитися виключно на добровільних засадах за заявою юридичних або фізичних осіб. Вартість робіт, пов'язаних з проведенням державної експертизи проектів будівництва щодо пожежної безпеки, які не потребують висновку комплексної державної експертизи, визначається згідно з Тарифами на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, затвердженими постановою КМ України від 31.05.2006 року № 774.Перелік об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи, затверджений наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12.11.2003 року № 187 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.12.2003 року за № 1129/8450.

Як вбачається з наведеного нормативно-правового акту, дія такого не обмежується суб'єктами господарювання. А відтак, висновок відповідача про надання послуг з експертизи проектно-кошторисної документації населенню на безоплатній основі суперечить вказаному Порядку.

Крім того, позивач при визначенні вартості послуг з проведення експертизи проектно-кошторисної документації на замовлення громадян керувався об'єкта і Методикою розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за № 444 від 13.07.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2010 року за № 134/17429.

Згадана Методика, серед вказаних найменувань об'єктів та спеціальних робіт визначає такі, які передбачають звернення лише фізичних осіб. Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено надання на безоплатній основі населенню послуг з експертизи проектно-кошторисної документації, а навпаки надання згаданих послуг на платній основі передбачено Порядком проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації.

Суд додатково суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, однією з підстав господарської відповідальності, як і застосування адміністративно-господарських санкцій є наявність вини.

Відповідно до п. 7 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 2 листопада 2006 року №1539, МНС у межах повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти МНС підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Рішення МНС, прийняті у межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Враховуючи те, що позивачем вартість послуг для населення з експертизи проектно-кошторисної документації визначалась у відповідності до Порядку проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації, в його діях відсутня вина, як одна із підстав застосування адміністративно-господарських санкцій. З огляду на викладене, суд вважає, що позивач діяв у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі № 2а-7722/10/1370 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

Д.М. Старунський