Рішення

від 15.10.2014 по справі 924/1355/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2014 р.Справа № 924/1355/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Авто", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю"Юніверс-2012", с. Богданівці Хмельницької області

про стягнення 141611,17 грн., з яких 91153,59 грн. основного боргу, 21806,78 грн. 21% річних, 12810,64 грн. інфляційних втрат, 15840,16 грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: Потапова М.В. - за довіреністю №12 від 05.09.2014 року

Дембіцький С.О. - за довіреністю №12 від 05.09.2014 року

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 135998,94 грн., з яких 91153,59 грн. основного боргу за поставлений відповідно до договору поставки № 241 від 08.04.2013 р. товар, 20598,43 грн. 21% річних, 12806,71 грн. інфляційних втрат, 11440,21 грн. пені, посилаючись на порушення відповідачем умов договору поставки №241 від 08.04.2013 р., ст. ст. 526, 530, 599, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 230, 231, 232, 234 ГК України.

Позивачем, відповідно до ст. 22 ГПК України, було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (від 02.10.2014 р.), а саме: позивач просить суд стягнути з відповідача 91153,59 грн. заборгованості по оплаті поставленого товару за договором поставки № 241 від 08.04.2013 р., 15840,16 грн. пені, 21806,78 грн. 21% річних, 12810,64 грн. інфляційних втрат згідно поданих розрахунків, яка прийнята судом.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд спору як передбачено ст. 64 ГПК України. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною в ЄДРЮО та ФОП та позовній заяві. При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тонус Авто" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверс-2012" (Покупець) 08.04.2013 року укладено договір поставки № 241, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю запасні частини до автомобілів, автохімію, масла, супутні товари для автотранспорту тощо (далі - "товар") окремими партіями в асортименті (номенклатурі), за цінами та у кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є специфікаціями в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають його невід'ємну частину, а Покупець зобов'язується приймати товар для здійснення підприємницької діяльності та оплачувати його. Ціна Договору складається із сумарної ціни поставленого товару, яка вказана у видаткових накладних (п. п. 1.1 та 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна одиниці виміру товару, що вказана в реєстрі цін Постачальника, є ринковою. Ціни товарів, що поставляються в рамках Договору, вказуються в рахунку на оплату або видатковій накладній на партію товару та є звичайними цінами.

Розділом 4 договору передбачені умови оплати. Зокрема, Покупець оплачує замовлену партію товару наступним чином: при поставці на умовах повної попередньої оплати - відповідно до оформленого рахунка Постачальника, при цьому строк поставки обчислюється з моменту надходження суми передплати на банківський рахунок Постачальника; при поставці з відстроченням платежу - протягом 7 днів після приймання такої партії Покупцем від Постачальника (з дня підписання Покупцем накладної Постачальника) (п.п. 4.1.1, 4.1.2).

Згідно з п. 9.5 договору Покупець у разі несвоєчасної оплати товару за вимогою Постачальника сплачує за весь час прострочення: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, від простроченої суми, а також проценти на прострочену суму в розмірі 21% річних.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Позивачем відповідно до видаткових накладних від 17.04.2013 р. № 257 на суму 5000 грн. та № 258 на суму 17066,40 грн., від 18.04.2013 р. № 261 на суму 8829,60 грн. та № 263 на суму 13676,80 грн., від 22.04.2013 р. № 269 на суму 2671,20 грн., від 30.04.2013 р. № 290 на суму 54,80 грн., від 07.05.2013 р. № 311 на суму 6526,65 грн., від 10.05.2013 р. № 325 на суму 1856 грн., від 13.05.2013 р. № 331 на суму 7659,60 грн., від 15.05.2013 р. № 336 на суму 10467,20 грн., від 23.05.2013 р. № 386 на суму 7836,29 грн., від 31.05.2013 р. № 422 на суму 3590,80 грн., від 06.06.2013 р. № 442 на суму 308 грн., від 17.07.2013 р. № 625 на суму 8924 грн. та № 626 на суму 1430,17 грн., від 30.07.2013 р. № 695 на суму 2095,83 грн. та № 698 на суму 5150,09 грн., від 31.07.2013 р. № 710 на суму 146,78 грн., від 05.08.2013 р. № 738 на суму 15920,18 грн., від 13.08.2013р. № 780 на суму 291,76 грн., від 19.08.2013 р. № 804 на суму 8462,79 грн., від 21.08.2013 р. № 827 на суму 1369,38 грн., від 27.08.2013 р. № 847 на суму 10076, 39 грн. та № 848 на суму 4701,01 грн., від 11.09.2013 р. № 951 на суму 5682,28 грн., від 13.09.2013 р. № 972 на суму 14442,50 грн., від 16.09.2013 р. № 979 на суму 10044,95 грн., від 17.09.2013 р. № 987 на суму 9332,08 грн., від 20.09.2013 р. № 1031 на суму 647,55 грн. та № 1032 на суму 1713,28 грн., від 23.09.2013 р. № 1052 на суму 9009,07 грн., від 25.09.2013 р. на суму 589,71 грн, від 01.10.2013 р. № 1120 на суму 4463,23 грн., від 02.10.2013 р. № 1135 на суму 13842,51 грн., від 03.10.2013 р. № 1139 на суму 1500,43 грн. поставлено відповідачу товар на загальну суму 233156,38 грн.

Відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 142002,79 грн., про що свідчать банківські виписки по особовому рахунку відповідача: за 10.04.2013 р. на суму 5000,00 грн., за 30.04.2013 р. на суму 10000,00 грн., за 13.05.2013 р. на суму 10000,00 грн., за 18.05.2013 р. на суму 10000,00 грн., за 21.05.2013 р. на суму 20000,00 грн., за 10.07.2013 р. на суму 20037,60 грн., за 16.07.2013 р. на суму 15426,22 грн., за 17.07.2013 р. на суму 12856,69 грн., за 07.08.2013 р. на суму 20000,00 грн., за 17.09.2013 р. на суму 8682,28 грн., за 25.09.2013 р. на суму 10000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою (лист № 20 від 10.12.2013 р.) сплатити заборгованість по договору № 241 від 10.04.2013 р. до 15.12.2013 р. Зазначена вимога залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог) 91153,59 грн. основного боргу, 21806,78 грн. 21% річних, 12810,64 грн. інфляційних втрат, 15840,16 грн. пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

В ході судового розгляду судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки № 241 від 08.04.2013 року.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем на виконання договору поставки № 241 від 08.04.2013 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 233156,38 грн. Натомість, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий товар не оплатив, заплативши лише 142002,79 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 91153,59 грн. Доказів про сплату основного боргу суду не подано. Отже, позовні вимоги про стягнення 91153,59 грн. підлягають задоволенню.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 21806,78 грн. 21% річних, 12810,64 грн. інфляційних втрат згідно поданих розрахунків.

У п. 9.1 договору поставки № 241 від 08.04.2013 р. сторони погодили, що Покупець у разі несвоєчасної оплати товару за вимогою Постачальника сплачує за весь час прострочення: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, від простроченої суми, а також проценти на прострочену суму в розмірі 21% річних.

Перевіривши подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 21% річних, суд дійшов висновку про правомірність нарахування 12810,64 грн. інфляційних втрат та 21806,78 грн. 21% річних.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту пункту 9.5 договору № 241 від 08.04.2013 р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність за порушення терміну оплати товару за договором у вигляді стягнення пені за весь час прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 15840,16 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару згідно поданого розрахунку.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано, в межах можливих нарахувань просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 15840,16 грн.

Доказів, які б спростовували позовні вимоги та докази про сплату боргу, суду не подано.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Тонус Авто", м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс-2012", с. Богданівці Хмельницької області про стягнення 141611,17 грн., з яких 91153,59 грн. основного боргу, 21806,78 грн. 21% річних, 12810,64 грн. інфляційних втрат, 15840,16 грн. пені задовольнити .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс-2012", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Богданівці, вул Першотравнева, 6, кв. 32 (код 38232362) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Авто", м. Хмельницький, вул. Толстого, 1/1 (код 38171216) 91153,59 грн. (дев'яносто одну тисячу сто п'ятдесят три гривні 59 копійок) основного боргу, 21806,78 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот шість гривень 78 копійок) 21% річних, 12810,64 грн. (дванадцять тисяч вісімсот десять гривень 64 копійки) інфляційних втрат, 15840,16 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок гривень 16 копійок) пені, 2832,22 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять дві гривні 22 копійки) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 16.10.2014 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 2 прим.: 1 - до справи; 2 - відповідачу (31345, Хмельницька обл. с. Богданівці, вул. Прешотравнева 6, кв. 32) - рек. з пов. про вруч.