Рішення

від 13.10.2014 по справі 914/3057/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 р. Справа № 914/3057/14

За позовом: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП ВКВ Сервіс», м. Львів,

про: відшкодування 31 830,04 грн. в порядку регресу

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП ВКВ Сервіс» про відшкодування 31 830,04 грн. в порядку регресу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу 31 830,04 грн., виплачених позивачем потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою від 28.08.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.09.2014 р.

В судове засідання 22.09.2014 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 09186206 від 01.09.2014р., про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

В судове засідання 22.09.2014 р. представник відповідача з'явився, вимог ухвали суду від 28.08.2014р. не виконав, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

В судовому засіданні 22.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 06.10.2014 р.

В судове засідання 06.10.2014 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив. На адресу суду надіслав довідку про відсутність тотожного спору.

В судове засідання 06.10.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 22.08.2014р. не виконав.

В судовому засіданні 06.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 13.10.2014 р.

В судове засідання 13.10.2014 р. представник позивача не з'явився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судове засідання 13.10.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 22.08.2014р. не виконав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останні повідомлені належно, проте не скористалися правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.05.2011 р. між ПАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №19683Г-а/11 ЛВ від 27.05.2011 р. (а.с.12)

26.08.2011 року о 14 год. 30 хв. в с. Добряни Львівській області Стрийського райони трапилась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю транспортного засобу марки «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 - (страхувальника) та транспортного засобу марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Як убачається з довідки виданої ДАІ ГУМВС України в Львівській області №7546 від 14.10.2011 р. (а.с.17-18) та постанови Шевченківського районного суду м. Львова у справі №3-2460/11 (а.с.68-69) , вище зазначене ДТП відбулось з вини ОСОБА_2, який здійснюючи керування автомобілем марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, порушив п. 11.2. Правил дорожнього руху України, та якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. В постанові суду вказано, що ОСОБА_2 є водієм ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство ВКВ Сервіс».

На адресу позивача надійшла заява страхувальника від 30.08.2011 р. про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу. (а.с.77-80)

Згідно зі страховим актом №2011/V/MOD02306/VESKO23674 від 17.11.2011 р. (а.с.62-63), розрахунком страхового відшкодування до Страхового акту від 09.11.2011 р. (а.с.19) вартість матеріального збитку в результаті його пошкодження в ДТП складає 81 830,04 грн.

16.11.2011 р. ОСОБА_1 подано позивачу заяву про виплату страхового відшкодування. (а.с.66)

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням №2511 від 25.11.2011 р . (а.с.64), де вказано призначення платежу: виплата страхового відшкодування по відомості №213СВ від 25.11.2011 р. в розмір 81 830,04 грн. (а.с.65).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, враховуючи те, що на момент ДТП забезпечений транспортний засіб був застрахований за Полісом №АА/0753708, ліміт відповідальності, враховуючи безумовну франшизу - 510,00 грн., становить 49 490,00 грн.

15.07.2014 р. позивач направив відповідачу претензію вих. №РГ/2306/11/5 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 31 830,04 грн. (81 830,04 грн. - 49 490,00 грн. - 510,00 грн.) (а.с.70-71)

Позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу 31 830,04 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 980 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою виданою ДАІ ГУМВС України в Львівській області №7546 від 14.10.2011 р. (а.с.17-18) та постановою Шевченківського районного суду м. Львова у справі №3-2460/11 (а.с.68-69) , вище зазначене ДТП відбулось з вини ОСОБА_2, який здійснюючи керування автомобілем марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, порушив п. 11.2. Правил дорожнього руху України, та якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. В постанові суду вказано, що ОСОБА_2 є водієм ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство ВКВ Сервіс».

26.08.2011 р. з вини автомобіля марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 трапилась ДТП та постанови Шевченківського районного суду м. Львова винну особу притягнуто до адміністративної відповідальності. В постанові суду вказано, що ОСОБА_2 є водієм ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство ВКВ Сервіс».

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" , здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна , сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону ), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996р . до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено страховий акт №2011/V/MOD02306/VESKO23674 від 17.11.2011 р. (а.с.62-63), розрахунок страхового відшкодування до Страхового акту від 09.11.2011 р. (а.с.19) вартість матеріального збитку в результаті його пошкодження в ДТП складає 81 830,04 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи те, що на момент ДТП забезпечений транспортний засіб був застрахований за Полісом №АА/0753708, ліміт відповідальності, враховуючи безумовну франшизу - 510,00 грн., становить 49 490,00 грн.

Згідно з ч.18 ст.9 Закону України "Про страхування" франшизою є частина збитків, що не відшкодується страховиком згідно з договором страхування. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (п.12.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ").

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням №2511 від 25.11.2011 р . (а.с.64), де вказано призначення платежу: виплата страхового відшкодування по відомості №213СВ від 25.11.2011 р. в розмір 81 830,04 грн. (а.с.65).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положеннями ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України , шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова у справі №3-2460/11, винна особа ОСОБА_2 - водій транспортного засобу «МАН» (д.р.н. НОМЕР_2), що належить ТОВ «Виробничо-комерційному підприємству ВКВ Сервіс», на момент ДТП 26.08.2011р. перебував у трудових відносинах з ТОВ «Виробничо-комерційному підприємству ВКВ Сервіс».

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно вимог ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України , особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між розміром фактично заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування у визначеному розмірі, за договором страхування цивільно-правової відповідальності винної особи, позивач в силу положень ст.ст. 993 , 1166 , 1172 , 1194 ЦК України набув право регресного позову до ТОВ «Виробничо-комерційному підприємству ВКВ Сервіс» , як власника джерела підвищеної небезпеки, з яким у трудових відносинах станом на час ДТП перебувала винна особа - ОСОБА_2 .

Згідно розрахунку позивача, несплаченими залишилась сума 31 830,04 грн. фактично понесених витрат.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми відшкодування, суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ), обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування, в розмірі 31 830,04 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 51, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційного підприємства «ВКВ Сервіс» (адреса: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 25, ідентифікаційний код 13819782 ) на користь Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912 ) 31 380,04 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.10.2014 р.

Суддя Синчук М.М.