Рішення

від 14.10.2014 по справі 924/945/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2014 р.Справа № 924/945/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Субботіна Л.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Продзернопром", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мука Сервіс", м. Хмельницький

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства „Родина" м. Костопіль, Рівненської області

про стягнення 474 731,83 грн., з яких 405 670,00 грн. основного боргу, 31 517,14 грн. інфляційних втрат, 8 306,14 грн. 3% річних, 29 238,55 грн. пені

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Гопка В.В. - за дорученням №4 від 15.07.2014р.;

від третьої особи: не прибув.

В засіданні суду 14.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого із урахуванням прийнятого судом зменшення позовних вимог, просить стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 474 731,83 грн., з яких 405 670,00 грн. основного боргу, 31 517,14 грн. інфляційних втрат, 8 306,14 грн. 3 % річних, 29 238,55 грн. пені, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №05/07 від 05.07.2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 05.07.2013 року між ТОВ „Продзернопром" (постачальник) та ТОВ „Торговий Дім „Мука Сервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №05/07 (далі договір).

Згідно з п.п.1.1 п.1 цього договору (предмет договору) постачальник зобов'язується в порядку та в строк, встановлені справжнім договором передати у власність покупцю товар у відповідній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити прийнятий товар на умовах, зазначених у даному договорі.

Відповідно до п.1.5. п.1 цього договору товаром є сільгоспродукція.

Відповідно до п.2.6 цього договору поставка вважається здійсненною з моменту передачі партії товару покупцю у власність, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Отже, на виконання умов даного договору ТОВ „Продзернопром" поставило ТОВ „Торговий Дім „Мука Сервіс" товар у відповідності до замовлень та вимог покупця, на загальну суму 1 201 670,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Натомість, відповідач частково провів розрахунки із позивачем на загальну суму 766 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунковими документами, актами звірки розрахунків. Решта боргу на суму 435 670,00 грн. залишилась непогашеною.

Позивач посилається на те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 05/07 від 05.07,2013 р. в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України, є підставою для виникнення у сторін у справі майново-господарських зобов'язань.

Згідно зі статями 11, 629 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України зазначає, що одностороння відмова від зобов'язання недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Частина 1 ст.530 ЦК України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України зазначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч.1 та ч.2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, у додатковому письмовому поясненні від 02.10.2014р. позивач вказав на існуючі господарські відносини між ТОВ „Продзернопром" та ПАТ „Родина", які виникли в силу укладеного між ними договору №1505-1 від 15.05.2014р.

У вказаних поясненнях позивач зазначив, що відповідно до п.п.1 п.1.1. вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. У зв'язку із чим, 11.06.204р. ТОВ „Продзернопром" поставило ПАТ „Родина" товар (борошно) на загальну суму 89 550, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №254 від 11.06.2014р.

Надалі, відповідно до рахунку на оплату №212 від 11.06.2014р. до договору купівлі-продажу №1505-1 від 15.05.2014р., ПАТ „Родина" сплатило ТОВ „Продзернопром" 27.06.2014р. 49 550,00 грн. із призначенням платежу „оплата за борошно згідно рахунку №212 від 11.06.2014р.". В подальшому, 01.07.2014р. ПАТ „Родина" сплатило ТОВ „Продзернопром" 40 000,00 грн. із призначенням платежу „оплата за борошно згідно рахунку №212 від 11.06.2014р."

Позивач вказує, що із викладеного вище вбачається, що зобов'язання за договором №1505-1 з боку постачальника (ТОВ „Продзернопром") та покупця (ПАТ „Родина") були виконані у повному обсязі, що підтверджується актом звіряння розрахунків з 01.07.2014р. При цьому, сторони претензій не мають.

Відповідач у направленому суду письмовому відзиві від 14.08.2014р. із позовними вимогами не погодився, посилаючись на наступне. Відповідач зазначає, що 05.07.2013р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №05/07, за умовами якого позивач зобов'язувався в порядку та в строки передбачені договором та по узгодженій ціні передати у власність товар - сільгосппродукцію. Вказує, що на виконання умов договору позивачем відповідно до видаткових накладних було передано товар, а відповідачем було здійснено його оплату. Однак, через непередбачені зміни на ринку зернових та коливання курсу валют виникли тимчасові труднощі з остаточним розрахунком.

У зв'язку із чим, за домовленістю між керівниками товариств та на пропозицію підтвердити дійсність своїх намірів щодо виконання зобов'язань, було направлено на ім'я директора ТОВ „Продзернопром" гарантійний лист, яким ТОВ „Торговий Дім „Мука Сервіс" зобов'язувалося в рахунок погашення заборгованості відвантажити муку.

Гарантійним листом було передбачено терміни та розмір партій відвантаження товару в рахунок погашення боргу. Сторонами також було погоджено склад поставки борошна. На виконання умов гарантійного листа було здійснено відвантаження першої партій товару згідно накладної від 11.06.2014р. Відвантажено було 22 тони борошна вищого та першого ґатунків. На партію борошна, що відвантажувалася в рахунок погашення боргу були складені товарні документі: накладна, товарно-транспортна накладна та виписані податкові накладні.

Вказує, що згідно накладної було відвантажено борошна на загальну суму 89 550,00 грн. в тому числі ПДВ 14 925,00 грн. Однак, після доставки товару на заздалегідь домовлений склад, який знаходиться в м. Костополі, вул Крип'якевича, 48 а, ПАТ „Родина" та розвантаження товару, ТОВ „Продзернопром" відмовилось підписувати видаткову накладну та повертати отримані на товар другі копії документів, мотивуючи це тим, що факт отримання товару в рахунок погашення боргу засвідчать після повного розрахунку відповідно до гарантійного листа.

За таких умов, відповідач вважає, що є всі підстави стверджувати, що ТОВ „Продзернопром" скориставшись довірою керівництва ТОВ „Торговий Дім „Мука Сервіс", не мало намірів зараховувати отриманий товар в рахунок погашення боргу взагалі. Відповідно до податкових накладних, що були виписані ТОВ „Торговий Дім „Мука Сервіс" №1,2, останнє взяло на себе податкове зобов'язання по сплаті ПДВ в сумі 14 925,00 грн. Вказані податкові накладні були офіційно відображені в звітності, що підтверджується квитанціями та витягами про їх здачу до податкової інспекції м. Хмельницького.

Таким чином у разі дотримання позивачем домовленостей, зокрема належним прийняттям виконання зобов'язання з боку ТОВ „Торговий Дім „Мука Сервіс", а саме підписання накладних на фактично отриманий товар - муку в кількості 22 тони на загальну суму 89 550,00 грн., борг був би погашений в домовлені строки.

Представник 3-ої особи направив суду письмове клопотання від 29.09.2014р., згідно якого просить суд розгляд справи проводити за відсутності повноважного представника третьої особи. По суті поданого позову надав письмові пояснення за вих.№131 від 25.09.2014р. відповідно до яких повідомив суду наступне.

Приватне акціонерне товариство „Родина" (раніше називався - ВАТ „Костопільський завод продтоварів") є виробником хлібобулочної та кондитерської продукції. ПАТ „Родина" проводить реалізацію хлібобулочних виробів у більшості районів Рівненської області. Для виробництва хліба систематично закуповуються значні партії борошна та іншої необхідної для цього сировини.

З цією метою ПАТ „Родина" уклала договір №1505-1 від 15.05.2014р. з ТОВ „Продзернопром". У процесі виконання договору позивач (ТОВ „Продзернопром") поставило ПАТ „Родина" 22 тонни борошна на суму 89 550,00 грн., в т.ч. 14925,00 грн. ПДВ.

Факт постачання продукції підтверджується видатковою накладною №254 від 11.06.2014р. Позивачем також була видана податкова накладна за №6 від 11.06.2014р. на дану партію борошна.

Вказана партія борошна була транспортована на підприємство відповідно до товарно-транспортної накладної №262 від 11.06.2014р. В подальшому борошно було використане для виробництва хліба та хлібобулочних виробів, які були реалізовані у торгівельну мережу.

ПАТ „Родина" було здійснено у повному обсязі оплату за отриману від позивача (постачальника) продукцію згідно платіжних доручень №911 від 17.06.2014р. на суму 49 559,00 грн. та №927 від 01.07.2014р. на суму 40 000,00 грн.

При цьому третя особа зазначає, що як при укладанні договору з позивачем (постачальником), так і під час здійснення постачання борошна, їй нічого не було відомо про можливі протиправні дії сторін справи, невідомо про це і тепер. Так само третій особі невідомо про обставини господарських взаємостосунків, що мали місце між позивачем та відповідачем.

В процесі здійснення купівлі (постачання) борошна згідно укладеного договору ПАТ „Родина" дотримувались, в першу чергу, умов укладеного між ним і позивачем (постачальником) договору. Зокрема, ПАТ „Родина" виходило із положень п.1.4. договору, яким позивач засвідчив, що „Продавець гарантує відсутність прав третіх осіб на даний товар". Будь-яких претензій в процесі виконання договору чи з приводу виконання цього договору ні позивач, ні відповідач до ПАТ „Родина" не заявляли.

Третя особа вважає, що всі зобов'язання згідно умов укладеного договору нею були виконані у повному обсязі та своєчасно, відповідно до вимог цього договору і чинного законодавства.

Представник позивача в засідання суду 14.10.2014р. не прибув, будь-які додаткові заяви або клопотання на адресу суду від позивача не надходили.

Представник відповідача в засідання суду 14.10.2014р. прибув, проти позву заперечив із підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання 14.10.2014р. не прибув, будь-яких додаткових заяв чи клопотань не подавав.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Продзернопром", м. Харків як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців, що підтверджено випискою із ЄДР від 07.06.2013р. №496537, довідкою статистики №848418 серія АА від 13.06.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Мука сервіс" м. Хмельницький як юридична особа зареєстроване 23.03.2010р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №834307 серія А00.

05.07.2013р. між ТОВ „Продзернопром" (постачальник) та ТОВ „Торговий Дім „Мука Сервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №05/07, відповідно до п.п.1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та в строк, встановлені даним договором, передати у власність покупцю товар у відповідній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити прийнятий товар на умовах, зазначених у даному договорі.

Згідно п.п.1.3, 1.4 даного договору сторони передбачили, що кількість та асортимент кожної партії товару зазначається в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід`ємною частиною цього договору. Загальна кількість товару, яку необхідно поставити по даному договору, складається із кількості всіх поставок, проведених згідно оформлених накладних.

Відповідно до п.2.6 цього договору поставка вважається здійсненною з моменту передачі партії товару покупцю у власність, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Вказаним договором сторони передбачили, що ціна на товар, що поставляється по цьому договору, є договірною та зазначається в накладних на кожну партію товару. Зміна ціни на вже поставлений покупцю товар не допускається. (п.п.3.1 договору).

Згідно п.п.3.3,3.4 вказаного договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату на умовах відстрочення платежу 14 календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Всі розрахунки по даному договору здійснюються виключно в національній валюті України.

Відповідно до п.4.2, 4.3 передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару. За порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару.

На виконання вказаного договору позивач у відповідності у відповідності до замовлень та вимог відповідачу провів поставку товару на загальну суму 1 201 670,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №330 від 08.07.2013 р. на суму 255 000,00 грн., №339 від 09.07.2013р. на загальну суму 134 850,00 грн., №345 від 12.07.2013р. на суму 198 000,00 грн., №361 від 18.07.2013р р. на суму 63 800,00 грн. №365 від 19.07.2013р. на суму 63 800,00 грн., №367 від 22.07.2013р. на суму 63 800,00 грн., №408 від 08.08.2013р. на суму 60 500,00 грн., №423 від 15.08.2013р. на загальну суму 62 260,00 грн., №424 від 15.08.2013р. на загальну суму 61 600,00 грн., №431 від 16.08.2013 р. на суму 60 500,00 грн. №632 від 07.11.2013 р. на суму 117 070,00 грн., №635 від 08.11.2013р. на суму 60 490,00 грн. Вказані видаткові накладні підписані представниками обох сторін, скріплені печатками товариств.

Відповідач частково розрахувався із позивачем на загальну суму 766 000,00 грн., що підтверджено підписаними між сторонами актами звірки розрахунків станом на 31.12.2013р. та від 31.01.2014р. Залишився несплачений залишок боргу в сумі 435 670,00 грн. за товар, який отриманий відповідачем згідно видаткових накладних:, а саме: 13 250,00 грн. - за видатковою накладною №367 від 22.07.2013р., 60 500,00 грн. - за видатковою накладною №408 від 08.08.2013р., 62260,00 - за видатковою накладною №423 від 15.08.2013р., 61 600,00 - за видатковою накладною №424 від 15.08.2013р., 60 500,00 грн. - за видатковою накладною №431 від 16.08.2013р., 117 070,00 грн. - за видатковою накладною №632 від 07.11.2013р., 60 490,00 грн. - за видатковою накладною №635 від 08.11.2013 р.

Оскільки заборгованість в сумі 435 670,00 грн. відповідач не погасив, позивач направив на адресу відповідача претензію від 12.02.2014р. №36/02 із вимогою в добровільному порядку сплатити заборгованість, в тому числі суми штрафних санкцій та річних в загальному розмірі 674 464,17 грн. у строк до 17.02.2014р. Вказана претензія отримана відповідачем 21.02.2014р. згідно повідомлення поштового відправлення.

Оскільки відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся із позовом про стягнення із відповідача в примусовому порядку (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) коштів в сумі 474 731,83 грн., з яких: 405 670,00 грн. основного боргу, 31 517,14 грн. інфляційних втрат, 8 306,14 грн. 3% річних, 29 238,55 грн. пені згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №05/07 від 05.07.2013р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 405 670,00 грн.

Вказана заборгованість підтверджується видатковими накладними №330 від 08.07.2013р., №339 від 09.07.2013р., №345 від 12.07.2013р., №361 від 18.07.2013р., №365 від 19.07.2013р., №367 від 22.07.2013р., №408 від 08.08.2013р., №423 від 15.08.2013р., №424 від 15.08.2013р., №431 від 16.08.2013р., №632 від 07.11.2013 р., №635 від 08.11.2013р., актами звірки розрахунків станом на 31.12.2013р., станом на 31.01.2014р.

Доводи відповідача стосовно того, що заборгованість позивача була погашена шляхом відвантаження 22 тонни муки на загальну суму 89 550,00 грн. в рахунок оплати боргу, судом до уваги не приймається, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджується.

Із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що на виконання договору №1505-1 від „15" травня 2014 р., укладеного між ПАТ „Родина" (третя особа) та ТОВ „Продзернопром" (позивач), останній поставив ПАТ „Родина" 22 тонни борошна на суму 89 550,00 грн. Факт постачання продукції підтверджується видатковою накладною №254 від 11.06.2014р., товарно-транспортною накладною №262 від 11.06.2014р. та виданої позивачем податковою накладною №6 від 11.06.2014р. на дану партію борошна.

Крім того, ПАТ „Родина" у повному обсязі оплатив отриману від позивача (постачальника) продукцію згідно платіжних доручень №911 від 17.06.2014р. на суму 49 559,00 грн. та №927 від 01.07.2014р. на суму 40 000,00 грн.

Відтак, вказані правовідносини із постачання товару (борошна) судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки випливають із іншого договору, який не є предметом дослідження по даній справі.

Із врахуванням вищевикладеного, вимогу про стягнення з відповідача 405 670,00 грн. основного боргу суд вважає правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також пеню в розмірі 29 238,55 грн. згідно наявних в матеріалах справи розрахунків.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Пунктом 4.3 договору купівлі-продажу від 05.07.2013р. №05/07 сторони передбачили, що за порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару.

Із наявних в матеріалах справи розрахунків пені в сумі 29 238,55 грн. слідує, що позивачем правомірно проведено нарахування пені за прострочення опати по кожній видатковій накладній, враховуючи дати часткових проплат відповідачем та виходячи із подвійної облікової ставки НБ України за кожний день прострочення.

Тому, вимога позивача про стягнення пені в сумі 29 238,55 грн. судом приймається як правомірна, оскільки підтверджена відповідним розрахунком, узгоджується із матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо нарахування позивачем 31 517,14 грн. інфляційних втрат та 8 306,14 грн. 3 % річних судом до уваги приймається таке.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. №14 передбачено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України „Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14).

При цьому, судом перевірено нарахування 31 517,14 грн. інфляційних втрат та 8 306,14 грн. 3% річних та приймаються як правомірно обраховані, виходячи із наданих суду розрахунків та вимог ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Продзернопром", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мука Сервіс", м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства „Родина" м. Костопіль, Рівненської області про стягнення 474 731,83 грн., з яких 405 670,00 грн. основного боргу, 31 517,14 грн. інфляційних втрат, 8 306,14 грн. 3% річних, 29238,55 грн. пені задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мука Сервіс", 29000, м. Хмельницький, вул. Достоєвського, 43 (код ЄДРПОУ 37016943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Продзернопром", 61001, м. Харків, вул. Кірова, буд. 20 (код ЄДРПОУ 38277010) 405 670,00 грн. (чотириста п'ять гривень шістсот сімдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 31 517,14 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот сімнадцять гривень 14 коп.) інфляційних втрат, 8306,14 грн. (вісім тисяч триста шість гривень 14 коп.) 3% річних, 29 238,55 грн. (двадцять дев`ять тисяч двісті тридцять вісім гривень 55 коп.) пені, 9 694,64 грн. (дев`ять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 64 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 16.10.2014р.

Головуючий суддя В.В. Магера

Суддя О.Д. Вибодовський

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано 3 прим.

1- до матеріалів справи;

2 - позивачу (вул. Кірова, 20, м. Харків, 61001) - рекоменд.

3-третій особі - (вул. Крип'якевича, 48 А, м. Костопіль, Костопільський район, Рівненська обл., 35000) - рекоменд.