Рішення

від 13.10.2014 по справі 904/5877/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.14р. Справа № 904/5877/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солінг", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-ЗБК-Україна", м. Дніпропетровськ

про стягнення передплати за товар в розмірі 9 837,18 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Солошенко С.В., 01.10.2014 року б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 837,18 грн., із яких: 7 057 грн. 00 коп. - передплати за товар, 419 грн. 36 коп. - 3% річних, 855 грн. 65 коп. - інфляційні нарахування, 1 505 грн. 17 коп. - пеня.

07.10.2014 року Позивач подав заяву про уточнення (фактично зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 8 740 грн. 67 коп., з яких: 7 057 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 458 грн. 22 коп. - 3% річних, 1 225 грн. 45 коп. - інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 07.10.2014 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи до 23.10.2014 року.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, витребуваних доказів не надав.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням з ухвалою суду, яке повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання".(а.с.29,78). Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом 13.10.2014 року № 19448663 адреса Відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві.

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2012 року між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Постачальником) укладено Договір № 19. (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені Договором передати товар у власність Покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених в Договорі.

Асортимент товару, що постачається та ціни по яким він постачається, зазначені в Додаткових угодах "Специфікаціях" до Договору, які є його невід'ємною частиною. (п. 1.2. Договору).

Згідно підписаної сторонами специфікації № 1 (а.с. 13), в рамках укладеного договору поставки, мав постачатися бетон М-400В30 П-4 за ціною 945,00 грн. та 1 м. куб. з ПДВ.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює 100% передплату за партію Товару на протязі 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку Постачальником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

25.05.2012 року Відповідач виставив Позивачеві рахунок-фактуру № 0-00000231, на оплату бетону М400 В30 П-4 в сумі 124200,00 грн.

На виконання умов Договору, Позивач частково сплатив зазначений вище рахунок, перерахувавши відповідачеві суму 99360,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 96 від 29.05.2012 року.

Відповідач зі свого боку здійснив поставку бетон на суму 88 803 грн. 00 коп., що підтверджується доданими видатковими накладними.

Таким чином, різниця між сумою сплаченої Позивачем попередньої оплати, та вартістю поставленого Відповідачем бетону, склала 10 557 грн. 00 коп.

Протягом серпня 2012 року, на вимогу Позивача, Відповідач повернув частину одержаної попередньої оплати в сумі 3500 грн. 00 коп., залишок передоплати в розмірі 7057 грн. 00 коп. Відповідач на користь Позивача не повернув, поставку товару на вказану суму не здійснив.

За змістом ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до положень ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом умов Договору (п. 2.1.1.), строки поставки товару, мали узгоджуватися сторонами у щотижневих заявках. Зважаючи на те, що відповідні заявки на залишкову суму отриманої Відповідачем передплати сторонами не складалися, визначення строк поставки на відповідну суму, мало здійснюватися в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка передбачає виконання обов'язку у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

18.02.2013 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією про повернення суми попередньої оплати в розмірі 7 057 грн. 00 коп., яка залишена без відповіді та задоволення, а отже, вимогу Позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованою.

Крім стягнення суми попередньої оплати, Позивач вимагає стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила зазначеної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Згідно ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу (проценти за користування чужими грошовими коштами).

Проценти та індекс інфляції, передбачені ст. 625 ЦК України, на відміну від процентів згідно ст. 536 названого Кодексу, мають різну правову природу, оскільки перші фактично є мірою відповідальності за порушення грошового зобов'язання, тоді як другі, є безпосередньо платою за користування чужими грошовими коштами.

Зважаючи на те, що заявлені Позивачем до стягнення 3 % річних та індекс інфляції, обґрунтовані саме нормою ст. 625 ЦК України, яка підлягає застосуванню лише у разі порушення грошового зобов'язання, при цьому у спірних правовідносинах відповідач має обов'язок щодо поставки товару, позов в частині стягнення 3% річних в розмірі - 458 грн. 22 коп. та індексу інфляції 1 225 грн. 45 коп. в розмірі задоволенню не підлягає. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012).

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 7 057 грн. 00 коп.

Судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-ЗБК-Україна" (49079, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7, код ЄДРПОУ 35267848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солінг" (61183, м. Харків, вул. Метробудівників, 22/41, код ЄДРПОУ 37575992) 7 057 грн. 00 коп. попередньої оплати, 1475 грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 20.10.2014

Суддя О.В. Ліпинський