Рішення

від 16.10.2014 по справі 904/5616/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.14р. Справа № 904/5616/14

За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Січеслав", м. Дніпропетровськ

про стягнення 10 896,13 грн. за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Від позивача:Шиян В.О., довіреність № 26/28-06 від 08.01.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Січеслав" про стягнення заборгованості за Договором від 16.07.2007р. №10299 на надання послуг водопостачання та водовідведення в сумі 10 296,97 грн. - основного боргу, 66,96 грн. - 3% річних та 532,20 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору від 16.07.2007р. №10299 на надання послуг водопостачання та водовідведення в частині оплати за надані послуги.

07.10.2014р. позивач надав заву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 6 330,61 грн. В судовому засіданні 13.10.2014р. позивач підтримав уточнену позовну заяву та надав докази направлення заяви про уточнення позовних вимог на адресу відповідача.

Заяву позивача про уточнення позовних вимог суд розцінює, як заяву про зменшення позову, оскільки у цій заяві позивач сам зазначає про зменшення суми позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 49080, м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, 9 (а.с. 33-34).

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачеві за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи, що підтверджується копіями з реєстру поштових відправлень суду № 278 від 31.07.2014р., № 199 від 27.08.2014р., № 145 від 17.09.2014р., № 66 від 09.10.2014р. (а.с.67-70).

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, судом у повному обсязі виконано приписи Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення сторін про дату та час судового засідання у справі шляхом направлення ухвал рекомендованими листами на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та документах додатних до матеріалів справи.

При цьому, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку ухвали суду (відмова від її прийняття, нез'явлення до поштового відділення після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає суду підстав вважати що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в господарському суді.

В судовому засіданні 26.08.2014р. розгляд справи відкладався на 16.09.2014р.

Ухвалами суду від 16.09.2014р. продовжено строк розгляду справи до 13.10.2014р. та відкладено розгляд справи до 07.10.2014.

07.10.2014р. розгляд справи відкладався на 13.10.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 13.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

16.07.2014 року між Міським комунальним виробничим підприємтвов «Дніпроводоканал», правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - Позивач, Виробник послуг) Приватною фірмою «Віктор-13» (далі - Постачальник) та Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Січслав» (далі - Відповідач, Абонент) укладено Договір № 10299 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом цього договору є зобов'язання виробника послуг по наданню абоненту послуг водопостачання та водовідведення, зобов'язання постачальника у транспортуванні води по водопровідним сіткам, які знаходяться на балансі сіток абонента, а також зобов'язання абонента по сплаті наданих послуг водопостачання та транспортування.

Абонент зобов'язаний своєчасно, у встановлений цим договором строк, оплачувати надані послуги водопостачання, водовідведення та транспортування (п.п. 5.1., 5.2.1. Договору).

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що за послуги водопостачання та водовідведення абонент проводить оплату виробнику послуг. Розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються у відповідності до діючого законодавства України на підставі рахунків, які абонент зобов'язаний своєчасно отримувати у виробника послуг, по затвердженим відповідним органом тарифам. У випадку зміни тарифів, які діяли на момент укладення договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється по новим тарифам без змін інших умов цього договору.

Згідно п. 6.4. Договору розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов'язаний оплати надані послуги до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами 16.07.2007р. та діє в частині надання послуг водопостачання та водовідведення до 16.07.2008р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 9.2. Договору якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одні зі сторін не заявила про намір внести в нього зміни, доповнення або про відмову від цього договору він продовжує свою дію на наступний рік.

На виконання умов Договору позивачем за період з січня 2014 року по червень 2014 року надавались послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення на загальну суму 11 727,05 грн., за які відповідач розрахувався частково в розмірі 3 966,66 грн., внаслідок чого за ним виникла заборгованість в розмірі 6 330,61грн., що підтверджується Актами-рахунками та роз'ясненнями до них (а.с. 21-32) та розрахунком заборгованості (а.с.59).

Відповідач заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим Позивач був вимушений звернутися до господарського суду з метою захисту своїх порушених прав.

Вивчивши матеріали справи , заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 19, 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 6 330,61 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з стягненням з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 6 330,61 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Січеслав» (49080, м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, б. 9, код ЄДРПОУ 34562301) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А, ЄДРПОУ 03341305) суму основного боргу - 6 330,61грн. (шість тисяч триста тридцять грн. 61 коп.), витрат по сплаті судового збору - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- .17.10.2014р.

Суддя Н.Г. Назаренко