Рішення

від 15.10.2014 по справі 907/873/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.2014 Справа № 907/873/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України", м. Київ, Хустського відділення, м. Хуст

до відповідача 1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хуст

до відповідача 2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Хуст

про стягнення солідарно суми 11948,81 грн.

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення солідарно суми 11948,81 грн. за договором кредиту №ДК 114-6 від 09.08.12 та договором поруки №35 від 09.08.12.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач 1 станом на день подання позовної заяви не виконав свої зобов'язання належним чином, провів розрахунки частково, з запізненням, чим порушує умови договору, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, на яку позивач нарахував пеню відповідно до умов договору та відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних. Позивач вважає, що оскільки відповідач 1 не виконав договірні зобов'язання за кредитним договором, то відповідач 2 несе солідарну з відповідачем 1 відповідальність по виконанню останнім взятих на себе зобов'язань в частині сплати суми основного боргу по кредиту, відсотків за користування кредитом, пені та трьох процентів річних, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Позивач станом на день судового засідання на виконання вимог ухвали суду від 18.09.14 подав заяву про надання витребуваних судом доказів та проведення слухання без участі уповноваженого представника, у зв'язку з сімейними обставинами.

Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подали, у судове засідання не з'явилися та участь уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (кредитор по договору) та відповідачем 1 (позичальник по договору) 09.08.12 укладено договір кредиту №ДК 114-6 (далі - договір), згідно якого позивач надав відповідачу 1 в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 40000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 3% на місяць, а відповідач 1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором (п. 2.1. договору). Видача відповідачу 1 кредиту у сумі 40000,00 грн підтверджується видатковим касовим ордером №205 від 09.08.12

У п. 3.2. договору визначено, що позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за договором та відсотки за користування ним до 16-00 год. 08.08.14.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач 1 відповідно до 4.2.4. договору зобов'язався проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.

Проте, відповідач 1 свої зобов'язання за договором щодо погашення кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконував, а саме не проводив погашення кредиту та відсотків у порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків, внаслідок чого у нього станом на 28.08.14 виникла прострочена заборгованість на загальну суму 11327,52 грн., у т.ч. 6526,97 грн. основного боргу, 4800,55 грн. відсотків за користування кредитом.

У п. 7.1. договору визначено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або сплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.

Позивач, керуючись вказаним пунктом договору, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України та вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував відповідачу 1 пеню, яка згідно розрахунку станом на 28.08.14 становить 584,37 грн.

Позивач, керуючись п. 4.3.4. договору, де, зокрема, вказано, що кредитор має право вимагати дострокового розірвання договору у разі порушення Графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток №1) більш ніж на один платіжний період, неодноразово надсилав відповідачу 1 повідомлення-вимоги №141 від 08.04.14 про сплату боргу та про дострокове розірвання договору, листи №358 від 13.08.14, ,№370 від 26.08.14. Проте, відповідач 1 вимоги та листи позивача залишив без відповіді та задоволення.

Виконання зобов'язань відповідача 1 за договором забезпечено договором поруки № 35 від 09.08.12, укладений між позивачем та відповідачем 2, гр. ОСОБА_3та приватним підприємцем ОСОБА_4 Відповідно до п.п.3.1.,3.3. договору поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту поручителі та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі; у випадку невиконання чи неналежного виконання поручителями взятих на себе зобов'язань по цьому договору, кредитор має право звернути стягнення на майно та кошти, які належать поручителям та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

Позивач звертався до відповідача 2 з повідомленням-вимогою №142 від 08.04.14 листом №359 від 13.08.14 та №371 від 26.08.14, де запропонував відповідачу 2 негайно з'явитись за вказаною адресою та сплатити вказану суму заборгованості вжити заходів із повернення суми заборгованості та вказав, що у разі несплати відповідачем 1 зобов'язань за договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання відповідача 1 в обсязі, заявленому кредитором в письмові вимозі, а також в разі несплати до 17.04.14 суми боргу буде розпочато комплекс дій з направлення на передачі матеріалів до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частини 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У ч. 1. ст. 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів суми суми 11948,81 грн., в т.ч. 6526,97 грн. основного боргу, 4800,55 грн. відсотків за користування кредитом, 535,98 грн. пені та 85,31 грн. трьох відсотків річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) та з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (90400, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України", м. Київ, Хустське відділення (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Духновича, 2, код 37063244):

- суму 11948,81 грн., в т.ч. 6526,97 грн. основного боргу, 4800,55 грн. відсотків за користування кредитом, 535,98 грн. - пені та 85,31 грн. - трьох відсотків річних;

- суму 1827,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.10.14.

Суддя О.В. Васьковський