Рішення

від 14.10.2014 по справі 904/6417/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.14р. Справа № 904/6417/14

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння", м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Дзержинець", с. Українка, Дніпропетровська область

про стягнення 215 293,05 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Миколаєнко І.І. - представник (дов. б/№ від 10.10.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Дзержинець" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 1345 від 27.02.2014 у розмірі 215 293,05 грн., з яких основна заборгованість - 149 155,50 грн., штраф - 66 137,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1345 від 27.02.2014, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2014.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 22.09.2014 на 13.10.2014.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2014 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Дзержинець" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1345 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору купівлі-продажу є гібридне насіння.

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 801 595,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 907 від 08.04.2014 на суму 160 482,00 грн. та № 627 від 27.03.2014 на суму 641 113,50 грн. (а.с.12,14).

Відповідач отримав товар на підставі довіреностей № 213 від 09.04.2014 та № 175 від 27.03.2014 (а.с.11,13).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплату за товар покупець проводить в безготівковому порядку на р/р продавця в наступні строки:

- в сумі 192 000,00 грн. до 25.02.2014;

- в сумі 240 220,00 грн. до 20.03.2014;

- в сумі 229 155,50 грн. до 10.04.2014.

Згідно з пунктом 2.4 договору продавець відпускає товар після 100 % оплати в термін до 10.04.2014. Товар передається по накладній. Підписана сторонами накладна засвідчує приймання покупцем товару по кількості.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 652 440,00 грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 149 155,50 грн. (а.с.15).

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 149 155,50 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 149 155,50 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем нараховано до стягнення відповідачу штраф у розмірі 66 137,55 грн.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання покупцем своїх зобов'язань, зокрема за односторонню необґрунтовану відмову від невиконання своїх зобов'язань, з приводу отримання оплаченої продукції в обумовлений договором термін, інших, в тому числі порушення термінів оплати товару, що випливають з цього договору, покупець несе відповідність у вигляді штрафу в розмірі 10% від ціни товару зазначеної в п.1.1 цього договору.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, штраф може бути нарахований лише виходячи з суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а не від ціни товару, що зазначається у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).

Таким чином, господарський суд вбачає підстави для визнання п. 4.3 договору купівлі-продажу № 1345 від 27.02.2014 недійсним, оскільки цей пункт не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме ст. ст. 203, 549 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 66 137,55 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 2 983,12 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 4.3 договору купівлі-продажу № 1345 від 27.02.2014.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Дзержинець" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Українка, вул. Дорожна, 35; ідентифікаційний код 38891984) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" (18000, м Черкаси, вул. Смілянська, 144; ідентифікаційний код 32399236) - основний борг у розмірі 149 155,50 грн. та судовий збір у розмірі 2 983,12 грн., про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.10.2014

Суддя Я.С. Золотарьова