Постанова

від 15.10.2014 по справі 909/617/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа № 909/617/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Львів, вул. Самчука,26/1 (вих. № 30-5/768 від 27.08.2014 року)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 18.08.2014 року у справі № 909/617/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Львів

до відповідача: ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Авiнс", м. Івано-Франківськ

про визнання кредиторських вимог

За участю представників сторін:

від (скаржника) - Ребрик А.М. - представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

18.08.2014 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Рочняк О.В.) у справі № 909/617/14 за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Львів до відповідача: ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Авінс", м. Івано-Франківськ про визнання кредиторських вимог заяву позивача повернуто, а також повернуто сплачений ним судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нове рішення про передачу справи на розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано, що в строк для заявлення вимог кредиторів банк звернувся до боржника з заявою на яку останній не відреагував, у зв'язку з чим на підставі ст. 112 ЦК України банк звернувся до суду з позовом про визнання його вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу поза межами порушеної справи про банкрутство. Натомість суд першої інстанції повернув позовну заяву у зв'язку з відсутність згідно ДП "Діловодство господарських судів" порушеної справи про банкрутство, що з огляду на зазначене є підставою для її скасування.

08.09.2014 року автоматизованою системою КП "Документообіг господарських судів" справу за № 909/617/14 розподілено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 909/617/14 введено суддів Марка Р.І., Якімець Г.Г. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Якімець Г.Г. у відпустці вносилися зміни до складу колегії по розгляду даної справи, відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желіка М.Б., суддів Костів Т.С., Марка Р.І. Зазначеному складу колегії судів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 01.10.2014 року.

01.10.2014 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

Через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду 08.10.2014 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема, копії вимоги та зворотного повідомлення, копії акту перевірки заставного майна, копії заяви з грошовими вимогами до боржника зі зворотнім повідомленням, копії витягу з інформаційно-ресурсного центру.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для його задоволення.

У судовому засіданні 15.10.2014 року скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесенні постанови. Боржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, а також те, що явка відповідача не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у ній доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, про те, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.2014 року у справі № 909/617/14 скасувати і направити справу на розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ст. 101 ГПК України).

Як встановлено судом, 03.04.2014 року до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про перебування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авінс" (код ЄДРПОУ 19403166) в стані припинення, визначено засновниками (учасниками) юридичної особи строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 15.06.2014 року та призначено ліквідатором - Саміліва Сергія Васильовича.

Згідно ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Перелік відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі визначений ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", зокрема, реєстр містить дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, а саме дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо).

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців").

Так, 06.06.2014 року Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" у зв'язку з опублікуванням відомостей про припинення боржника в межах встановленого строку для заявлення кредиторських вимог направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авiнс" заяву з грошовими вимогами на адресу м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 175 (юридична адреса товариства згідно відомостей з ЄДРЮОФОП) у загальній сумі 823 382,60 грн. Вимога аналогічного змісту була надіслана на адресу ліквідатора Саміліва С.В.

З долученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407022369868 вбачається, що ТОВ "Авiнс" отримав лист-вимогу 07.07.2014 року.

В матеріалах справи відсутні докази розгляду Товариством з обмеженою відповідальністю "Авiнс" заяви з грошовими вимогами Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", відповідачем вказані висновки не спростовані.

Згідно ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ч.3 ст. 105 ЦК України).

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст. 111 ЦК України).

Так, у зв'язку з відсутністю відповіді на заяву банку про визнання його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Авiнс", яка отримана останнім 07.07.2014 року та спливом тридцяти денного строку (з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора) для розгляду вказаної вимоги 08.08.2014 року до господарського суду звернулося Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" з позовом про визнання кредиторських вимог.

Господарським судом Івано-Франківської області оскаржуваною ухвалою позовну заяву про визнання кредиторських вимог повернуто з підстав відсутності порушеної справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Авiнс", що вбачається із даних КП "Документообіг господарських судів".

Колегія суддів повно та всебічно дослідивши усі матеріали справи та надавши їм належну оцінку вважає, що оскаржувана ухвала прийнята при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

При цьому, закон не пов'язує право кредитора звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії із наявністю порушеного провадження у справі про банкрутство.

В даному випадку слід розмежовувати позовну заяву про визнання кредиторських вимог, можливість подання якої передбачена ст. 112 ЦК України та заяву про визнання кредиторських вимог, яку може бути подано кредитором після опублікування відомостей про порушення провадження у справі про банкрутство в межах строку та в порядку встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/617/14 від 18.08.2014 року слід скасувати задоволивши вимоги апеляційної скарги та направити справу до господарського суду на розгляд.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК України з передачею справи на новий розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справ, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Львів, вул. Самчука,26/1 (вих. № 30-5/768 від 27.08.2014 року) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.2014 року у справі № 909/617/14 скасувати.

3. Направити справу № 909/617/14 на розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 17.10.2014 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.