Рішення

від 14.10.2014 по справі 922/3548/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р.Справа № 922/3548/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ", смт. Південне про стягнення 112862,77 грн. за участю представників сторін:

позивача - Земляной С.О., дов. № 2309 від 23.08.2014 року

відповідача - Гужва М.І., дов. № 03/14 від 14.01.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 108095,88 грн. основного боргу, 4234,07 грн. пені та 266,41 грн. 3% річних за договором постачання гофрокартонної продукції № 01/01/10 від 01 січня 2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року оголосив усне клопотання про затвердження мирової угоди з позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року просить суд надати час для вирішення питання щодо затвердження мирової угоди з відповідачем.

Вислухавши представників сторін, суддя переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року підтримує заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року проти заявлених позовних вимог не заперечує.

У судовому засіданні 13 жовтня 2014 року було оголошено перерву до 14 жовтня 2014 року до 15 годин.

14 жовтня 2014 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечує. У наданій заяві просить розстрочити виконання рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду заперечує.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

01 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Барс" (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" (відповідачем, покупцем) було укладено договір постачання гофрокартонної продукції № 01/01/10.

На виконання умов договору постачання гофрокартонної продукції № 01/01/10 позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" гофропродукцію на загальну суму 109198,15 грн., що підтверджується: видатковою накладною № РН-0000458 від 16 грудня 2013 року на суму з ПДВ - 13277,40 грн. з терміном проведення розрахунків - 16 лютого 2014 року; видатковою накладною № РН-0000006 від 17 січня 2014 року на суму з ПДВ - 41484,90 грн. з терміном проведення розрахунків - 17 березня 2014 року; видатковою накладною № РН-0000031 від 10 лютого 2014 року на суму з ПДВ - 15980,32 грн. з терміном проведення розрахунків - 10 квітня 2014 року; видатковою накладною № РН-0000092 від 24 березня 2014 року на суму з ПДВ - 5819,18 грн. з терміном проведення розрахунків - 24 травня 2014 року; видатковою накладною № РН-0000097 від 28 березня 2013 року на суму з ПДВ - 6472,20 грн. з терміном проведення розрахунків - 28 травня 2014 року; видатковою накладною № РН-0000117 від 14 квітня 2014 року на суму з ПДВ - 7365,07 грн. з терміном проведення розрахунків - 14 червня 2014 року; видатковою накладною № РН-0000164 від 16 травня 2014 року на суму з ПДВ - 18799,08 грн. з терміном проведення розрахунків - 16 липня 2014 року.

Пунктом 3.1. договору постачання гофрокартонної продукції № 01/01/10 передбачено, що оплату за продукцію покупець проводить які обумовлені у додатках, а саме додаток № 2 від 22 вересня 2010 року передбачає що перерахування грошових коштів на рахунок постачальника здійснюється на протязі 60 календарних днів з моменту постачання товару.

Пукупець здійснив розрахунок за поставлений товар частково, а саме остання оплата згідно банківської виписки була 14 травня 2014 року у сумі 3000,00 грн., де часткою у сумі 1102,27 грн. і погашена оплата поставленої продукції за видатковою накладною № РН-0000458 від 16 грудня 2013 року.

Акт звірки (зведення) взаємних розрахунків з 01 грудня 2013 року по 04 серпня 2014 року підтверджує постачання товару та рух грошових коштів (розрахунків) між позивачем та відповідачем, а також заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" перед позивачем за договором постачання гофрокартонної продукції № 01/01/10.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору постачання гофрокартонної продукції № 01/01/10 від 01 січня 2010 року, на підставі якого виникло первісне грошове зобов'язання, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 108095,88 грн. задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно пункту 5.2. договору постачання гофрокартонної продукції № 01/01/10 при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період за який сплачується пеня від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 266,41 грн. 3% річних та 4234,07 грн. пені задовольнити.

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не підтверджено належними доказами можливість виконання ним судового рішення у разі надання розстрочки його виконання.

При вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Судом також, враховується ступінь вини відповідача у виникненні даного спору. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що даний спір виник саме з вини відповідача.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

В зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви відповідача щодо розстрочки виконання рішення.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 13, 19, 124, 129, Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 627, 655, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви відповідача про розтрочку виконання рішення відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМАТ" (юридична адреса: 62461, Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, буд. 101/2, фактична адреса: 61004, м. Харків, вул. Примакова, 46, поточний рахунок 26005754501 в ПАТ "Марфинбанк", м. Харкова, МФО 328168, код ЄДРПОУ 30226021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 67, к. 280, поточний рахунок 26009176922 в ВАТ "РБ Аваль", м. Дніпропетровськ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 24243285) 108095,88 грн. основного боргу, 4234,07 грн. пені, 266,41 грн. 3% річних за договором постачання гофрокартонної продукції № 01/01/10 від 01 січня 2010 року та 2257,26 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2014 р.

Суддя П.В. Хотенець