Постанова

від 30.01.2007 по справі 9/345-06-9507а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/345-06-9507А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" січня 2007 р. Справа № 9/345-06-9507А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговський В.Т. ,

секретар судового засідання Буравльова О.М.

За участю представників сторін

від позивача –Гаврюшенко О.Ю.

від відповідача – Тронін А.Я

від прокуратури Малиновського району м.Одеси не з'явився

розглянувши  апеляційну скаргу

Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову господарського суду Одеської області

від 13.11.2006 р.

у справі № 9/345-06-9507А

за позовом Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до ТОВ „Модуль”

про стягнення 4300 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.4 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2006р., яка надіслана учасникам процесу 26.12.2006р., розгляд апеляційної скарги призначено на 30.01.2007р. Тобто, сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 30 січня 2007р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

15.09.2006р. Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Одеської області із адміністративним позовом про стягнення з ТОВ „Модуль” 4300 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005р.

Постановою господарського суду Одеської області від 13.11.2006р. (суддя Бакланова Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що згідно з положеннями Закону України від 21.03.1991 р. №875-ХІІ ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців (п. 3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95 р. №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 07.08.95 р. за №287/823). Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу.

Відповідно до п.1 ст.20 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Відповідно до розрахунку суми відрахувань, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову чисельність штатних працівників, та помноження її на кількість нестворених робочих місць для інвалідів, сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 4300 грн.(103,2:12=8600:2=4300 грн.).

       В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ „Модуль” просить постанову господарського суду Одеської області від 13.11.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - без задоволення.

     Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови  норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно з приписами п.6. Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України адміністративні справи підвідомчі господарським судам вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.

Стаття 19 Закону України від 21.03.1991р. № 875-XII „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” зобов'язує підприємства всіх форм власності створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості 1 робочого місця.

Частиною 1 статті 20 вказаного Закону України передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно із приписами п.3 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995р. № 314 (із змінами та доповненнями), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пунктом 5 зазначеного Положення встановлено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до вимог п.10 вказаного Положення працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Згідно із приписами п.14 названого Положення підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

ТОВ „Модуль” надано звіт до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів по формі № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. Даним звітом повідомлено позивача, що на підприємстві середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 12 осіб (рядок звіту 01) з них інвалідів –0 осіб (рядок звіту 02); кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів і Україні” дорівнює 1 особі (рядок звіту 03); фонд оплати праці штатних працівників –103,2 тис. грн. (рядок звіту 04); середньорічна заробітна плата штатного працівника –8601,7 грн. (рядок звіту 05).

Господарським судом Одеської області визнано, що відповідачем у 2005 році дотримано норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, оскільки працевлаштований 1 інвалід, але при цьому ним не досліджувалося питання щодо фактичної тривалості праці інвалідів протягом року.  

Між тим, наказом Державного комітету статистики України від 10.01.2002р. № 49 затверджено форму державної статистичної звітності № 10-ПІ “Звіт про зайнятість інвалідів”, відповідно до якої до уваги береться середньооблікова чисельність штатних працівників та інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність), яка визначається відповідно до підпунктів 3.3.1 – 3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України  затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823.

Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що для визначення чисельності працівників підприємства за будь-який період (місяць, квартал, з початку року, рік) недостатньо мати чисельність працівників на дату, наприклад, тільки на початок або кінець звітного періоду, тому що в цих показниках не враховуються зміни, що відбулися протягом розглянутого періоду.

Згідно з підпунктом 3.3.3 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

З огляду на наведене фактична тривалість роботи кожного інваліда на підприємстві впливає на показник кількості працюючих інвалідів у звітному періоді.

Тому, враховуючи вищевикладене, до ТОВ „Модуль” правомірним є застосування штрафних санкцій у розмірі 1/2 однієї середньої річної заробітної плати штатного працівника у сумі 4300 грн.

Також, нормативно-правовими актами з питань соціального захисту інвалідів на підприємства покладено обов'язки зі створення за власні кошти робочих місць для працевлаштування інвалідів у межах доведеного нормативу та інформування про таке створення органів, уповноважених направляти інвалідів для працевлаштування.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Модуль” на протязі 2005 р. не надавало до Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної державної адміністрації Одеської області квартальні звіти з відомостями про кількість місць на підприємстві та кількість робочих місць, що заброньовані для інвалідів, кількість працюючих інвалідів на підприємстві та вільних робочих посад, та щомісячно не надавало до Малиновського районного центру зайнятості статистичну звітність про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках за формою 3-ПН, в тому числі вакансії для осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Враховуючи наведене, за наявності доводів стосовно не виконання обов'язків покладених на ТОВ „Модуль” Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, „Положення про робоче місце інваліда”, господарський суд апеляційної інстанції вважає правомірним застосування Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафних санкцій, а постанову господарського суду Одеської області винесеної з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.160,162,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів -

                                                     Постановила:

Постанову господарського суду Одеської області від 13.11.2006 р. зі справи № 9/345-06-9507А скасувати.

Позов заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в особі Одеського обласного відділення ФСЗІ задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ „Модуль” на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 4300 грн.  штрафних санкцій.

Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський