Ухвала

від 15.10.2014 по справі 815/1370/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1370/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Термінал" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0002962230 від 09.12.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про його скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 жовтня 2013 року начальником ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області відповідно до вимог п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України прийнято рішення, оформлене наказом № 975 від 17.10.2013 року «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Новотех-Термінал», код за ЄДРПОУ 33139052, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Ферко», код за ЄДРПОУ 31681342, за період березень 2013 року.

Відповідно до наказу № 975 від 17.10.2013 року термін проведення перевірки - 5 робочих днів з 18 жовтня 2013 року (а.с. 15).

Посадовими особами ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі наказу № 975 від 17.10.2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Новотех-Термінал», код за ЄДРПОУ 33139052, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Ферко», код за ЄДРПОУ 31681342, за період березень 2013 року, за результатами якої складено акт № 2826/15-53-22-3/33139052 від 18.11.2013 року.

В акті зазначено, що перевірка проводилась з 18.10.2013 року по 11.11.2013 року. Термін перевірки продовжувався на 12 робочих днів, з 22.10.2013 року по 06.11.2013 року, у зв'язку з щорічною відпусткою співробітника ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, що проводив перевірку.

У висновках акту перевірки № 2826/15-53-22-3/33139052 від 18.11.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Новотех-Термінал» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за березень 2013 року на 790268 грн. (а.с. 16-27).

На підставі акту перевірки № 2826/15-53-22-3/33139052 від 18.11.2013 року ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002962230 від 09.12.2013 року, яким ТОВ «Новотех-Термінал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 790 268 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 395134 грн. (а.с. 61).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкове повідомлення-рішення № 0002962230 від 09.12.2013 року прийнято без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому адміністративний позов ТОВ «Новотех-Термінал» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

У відповідності до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Ферко» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» (Покупець) було укладено договір поставки № 06123 від 06 грудня 2012 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі та оплати товару, місце постачання товару визначаються Додатками до даного договору, які є невід'ємними його частинами (а.с. 34-35).

Згідно Додатку № 4 від 22.02.2013 року до договору поставки № 06123 від 06 грудня 2012 року, Продавець продає, а Покупець купує наступний товар: соєві боби (для технічних потреб), українського походження, врожаю 2012 року. Кількість товару: 1 270, 000 МТ. Ціна за одну тону складає 5 115, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 %. Продавець зобов'язаний здійснити поставку товару не пізніше 31.03.2013 року на умовах СРТ - Одеський морський торговельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (а.с. 36).

Відповідно до актів прийому-передачі товару до Додатку № 4 від 22.02.2013 року до договору поставки № 06123 від 06 грудня 2012 року № 2 від 01.03.2013 року та № 3 від 01.03.2013 року, видаткових накладних № 2616 від 1.03.2013 року та № 2737 від 01.03.2013 року Постачальник передав, а Покупець прийняв у власність наступний товар: соєві боби (для технічних потреб), українського походження, врожаю 2012 року. Місце передачі товару: СРТ - Одеський морський торговельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (а.с. 37-40).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферко» товариству з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» виписано податкові накладні № 1 від 01.03.2013 року та № 51 від 01.03.2013 року, а товариством з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» частково сплачено вартість отриманого товару, що підтверджується наданими платіжними дорученнями (а.с. 41-42, 161-163).

Первинні бухгалтерські документи були надані позивачем до перевірки та до суду в повному обсязі, складені належним чином та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені обставини не спростовуються і в акті перевірки.

Також судом встановлено, що місцем зберігання Товару (соєві боби) до його передачі ТОВ «Ферко» за договором поставки № 06123 від 06 грудня 2012 року ТОВ «Новотех-Термінал», безпосередньо місцем передачі вказаного Товару та місцем подальшого зберігання отриманого в березні 2013 року позивачем Товару є зерновий склад ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», який знаходиться на території Одеського морського торговельного порту. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи договорами зберігання та договорами комісії, укладеними між ТОВ «Ферко» та ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», між ТОВ Вторметекспорт» та ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», а також між ТОВ «Новотех-Термінал» та ТОВ Вторметекспорт» (а.с. 28-33, 164-172).

На підставі вищевикладеного судом встановлено, що ПДВ від вартості товару, отриманого ТОВ «Новотех-Термінал» від ТОВ «Ферко» віднесені позивачем до складу податкового кредиту в загальній сумі 790268 грн., у тому числі за березень 2013 року - 790 268 грн. правомірно та у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а тому є обґрунтованими посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що право на податковий кредит у ТОВ «Новотех-Термінал» виникло на підставі здійснення законної господарської операції з ТОВ «Ферко», яка підтверджена первинними документами з реалізації товарів за березень 2013 року.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані до перевірки та до суду першої інстанції первинні документи, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок контролюючого органу про непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його котрагентами безпідставним.

З огляду на вищезазначене, судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0002962230 від 09.12.2013 року, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Термінал" підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик