Рішення

від 15.10.2014 по справі 483/1440/14-ц

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1440/14-ц

Провадження №2/483/491/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2014 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря - Басової Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, третя особа - управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, предметом якого є: визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки площею 0, 19 га, 2, 45 га, 0, 17 га, 0, 59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Рівненської сільської ради, виділені на підставі свідоцтва про право на спадкування за законом від 04 квітня 2011 року на ім'я ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування за законом на ? земельної ділянки площею 0, 90 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Рівненської сільської ради, виділеної на підставі свідоцтва на право спадкування за законом від 04 липня 2011 року на ім'я ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

15 жовтня 2014 року до суду надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивачка просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0, 5173 га замість вказаної у позові земельної ділянки площею 0, 59 га..

Обгрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок. Так, Розпорядженням голови Очаківської райдержадміністрації Миколаївської області №193 від 20 травня 2004 року батько позивачки - ОСОБА_3, отримав державний акт на право власності на земельні ділянки загальною площею 13, 6 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Ця земельна ділянка складається з чотирьох ділянок, а саме: 9, 8 га, 2, 36 га, 0, 68 га, 0, 76 га. 04 квітня 2011 року ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 стала власником ? належних йому ділянок, на які було виготовлено державні акти, однак не отримані спадкоємицею за життя. Крім того, на підставі Розпорядження голови Очаківської райдержадміністрації №268 від 12 липня 2004 року ОСОБА_3 отримав державний акт на земельну ділянку площею 0, 90 га на території рівненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. Згідно зі свідоцтвом на право спадкування за законом ОСОБА_5 є власником ? частки вказаної земельної ділянки, однак державний акт не був отриманий нею. Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки не були отримані ОСОБА_5 за життя, позивачці було відмовлено в оформленні спадкових прав на вказані земельні ділянки після смерті матері, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.

Представник позивачки в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила, що підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача - Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно з поданою до суду заявою, відповідач проти позову не заперечує, просить розглянути справу без участі його представника.

Представник третьої особи - управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, в якій також зазначено, що третя особа проти позову не заперечує.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копію якого долучено до матеріалів справи (а.с. 8). ОСОБА_5 на підставі державних актів на право власності належали такі земельні ділянки: площею 0, 1903 га (АДРЕСА_1, кадастровий номер 4825183700:02:000:2703) (а.с. 10), площею 0, 1691 га (АДРЕСА_1, кадастровий номер 4825183700:02:000:2704) (а.с. 12), площею 0, 5173 га (АДРЕСА_1, кадастровий номер 4825183700:02:000:2701) (а.с. 14), площею 2, 4577 га (АДРЕСА_1, кадастровий номер 4825183700:02:000:2702) (а.с. 16).

ОСОБА_5, крім того, була власником ? частки земельної ділянки, розташованої в межах Рівненської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №050834 площею 0, 90 га, кадастровий номер 4825183700:01:000:0546 (а.с. 18, 19).

Позивачка є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).

09 жовтня 2012 року Другою очаківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, з якої вбачається, що 18 березня 2004 року цією ж нотаріальною конторою було посвідчено заповіт, складений ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6, який успадкував земельні ділянки площею 0, 68 га (кадастровий номер 4825183700:02:000:1485), 0, 88 га (кадастровий номер 4825183700:02:000:1734), 8, 9 га (кадастровий номер 4825183700:02:000:0344), 2, 01 га (кадастровий номер 4825183700:02:000:1967). Право на обов'язкову частку мали ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від прийняття спадщини відмовилися, надавши нотаріусу відповідні заяви.

ОСОБА_8 від обов'язкової частки у спадщині відмовилася, заяви про прийняття спадщини за законом в установлений законом строк не надала.

Спадщину за законом прийняла лише ОСОБА_1, що підтверджується її заявою, долученої до спадкової справи.

З викладеного вбачається, що позивачка, як єдина спадкоємиця не заповіданого майна, залишеного після смерті ОСОБА_5, претендує на належні останній земельні ділянки.

Разом із тим, оформити спадкові права у нотаріуса виявилося неможливим, оскільки за життя спадкодавця не встигла отримати державні акти на земельні ділянки.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, суд виходить з такого.

В силу ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року №449 було затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку. Державний акт вказаної форми видавався як фізичним, так і юридичним особам державними органами земельних ресурсів при місцевих державних адміністраціях або органах місцевого самоврядування, підписувався головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, а також начальником державного органу земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (стаття 125 ЗК України в редакції Закону № 1066-VI від 05 березня 2009 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 ЗК України (далі Кодекс) (у редакції до 01 січня 2013 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

При набутті права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди щодо відчуження земельної ділянки чи свідоцтва про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Відповідно до пункту 14 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 (втратив чинність з 01 січня 2013 року), у разі здійснення нотаріусом у встановленому законом порядку відмітки про перехід права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину, вносяться відомості до розділу 3 Поземельної книги "Земельна ділянка. Права власності, постійного користування". Дата внесення відомостей є датою державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводилась територіальними органами земельних ресурсів.

З 01 січня 2013 року право власності на земельну ділянку посвідчується на загальних підставах посвідчення права власності на об'єкти нерухомого майна, тобто свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 9, 10 п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування землею або рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Зазначена правова позиція висловлена Пленумом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 37 Постанови №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав».

Як вбачається з матеріалів справи, право власності позивачки як спадкоємиці не визнається, а відтак підлягає захисту в судовому порядку.

Оскільки позивачка не може оформити спадкові права на земельні ділянки, право на які її мати, ОСОБА_5, набула за життя, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши за позивачкою як спадкоємицею за законом право власності на зазначені земельні ділянки.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 6-8, 10, 57, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, третя особа - управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки площею 0,1903 га, 2,4577 га, 0,1691 га, 0,5173 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Рівненської сільської ради, виділені на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 квітня 2011 року на ім'я ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ? земельної ділянки площею 0, 90 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Рівненської сільської ради, виділеної на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 квітня 2011 року після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: