Рішення

від 16.10.2014 по справі 585/2581/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №585/2581/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга В. О. Номер провадження 22-ц/788/1838/14 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Шевченка В. А. , Білецького О. М.

за участю секретаря судового засідання -

Кияненко Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 вересня 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Роменської міської ради про визнання права на приватизацію кімнати в гуртожитку та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

в липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Роменської міської ради про визнання за ним права на приватизацію кімнати АДРЕСА_1, а також про зобов'язання відповідача вчинити дії по приватизації та видачі свідоцтва про право власності. Свої вимоги мотивує тим, що з вересня 2002 року зареєстрований та постійно проживає в спірній кімнаті в яку вселився на підставі ордеру №5, виданого профспілковим комітетом ДП « Талан-Побут ». З метою приватизації займаної кімнати в гуртожитку, він звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак, посилаючись на те, що ордер на житлове приміщення, виданий з порушенням діючого законодавства, а в гуртожитку він проживає без достатніх на те підстав, позивачу було відмовлено. Вважає дії відповідача протиправними, оскільки відсутні правові підстави для відмови в приватизації відсутні, ордер, у встановленому законом порядку недійсним, не визнавався.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 вересня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено у зв'язку з безпідставністю заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що позивачем не дотриманий встановлений порядок для приватизації житла, а позовні вимоги про відновлення порушеного права на приватизацію заявлено передчасно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові заперечення відповідача проти апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає не в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між сторонами виник спір з приводу приватизації житлового приміщення в гуртожитку. Підставою для звернення до суду з даним позовом стала відмова виконавчого комітету Роменської міської ради, здійснити приватизацію кімнати АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. 1 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду », це відчуження квартир ( будинків ), кімнат в квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень ( підвалів, сараїв і т. ін. ) державного житлового фонду на користь громадян України.

Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей регулюється Законом України « Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку ».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 даного Закону, громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду « з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частинами 1 та 3 ст. 8 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду » встановлено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир ( будинків ) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Із рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 20 листопада 2002 року №441 ( а.с. 19 ) слідує, що гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади.

Згідно Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні », виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають власні та делеговані повноваження, проте до них не належать здійснення приватизації житла в гуртожитках та видачі свідоцтва про право власності.

Разом з тим, згідно з п. 30) ч. 1 ст. 26 цього ж Закону, виключно до компетенції сільських, селищних та міських рад належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Рішенням Роменської міської ради від 24.01.2012 року затверджено Положення про управління економічного розвитку Роменської міської ради.

Згідно п. 1.4 вказаного положення органом приватизації майна Роменської міської ради, що перебуває у власності територіальної громади міста є Управління економічного розвитку Роменської міської ради. Управлінню делеговано повноваження щодо відчуження майна комунальної власності територіальної громади міста в межах, визначених законодавством.

Пунктом 5.8 положення передбачено, що Управління є юридичною особою.

У відповідності до п. 5.5 положення, начальник Управління має право підпису розпоряджень органу приватизації і свідоцтв на право власності в частині приватизації житла.

Вказані обставини та положення чинного законодавства залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Із виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи цивільну правоздатність мали :

· Роменська міська рада Сумської області ( ідент. код 35425618 ), дата державної реєстрації - 21.05.1997 року;

· виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області ( ідент. код 04057988 ), дата державної реєстрації - 21.05.1997 року;

· Управління економічного розвитку Роменської міської ради Сумської області ( ідент. код 33219326 ), дата запису - 06.10.2005 року.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_4, звертаючись до суду з позовом до виконавчого комітету Роменської міської ради, помилково вважав останнього органом приватизації майна Роменської міської ради Сумської області, що перебуває у власності територіальної громади міста, тобто заявив вимоги до неналежного відповідача. Колегією суддів встановлено, що органом приватизації є Управлінням економічного розвитку Роменської міської ради, яке являється самостійною юридичною особою.

Сторонами в цивільному процесі, згідно зі ст. 30 ЦПК України, є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Відповідно, неналежний відповідач - особа, яка була притягнута позивачем та щодо якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.

Як передбачено ст.ст. 11 та 33 ЦПК України, заміна неналежного відповідача судом можлива лише як результат вирішення клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

Суд не наділеним самостійним правом, без відповідного клопотання позивача, здійснювати заміну первісного відповідача або залучати в якості співвідповідача іншу особу.

У відповідності до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує в т.ч. і такі питання : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Також, як передбачено ст. 215 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення суду повинні бути зазначені, окрім іншого, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, брав до уваги або відхиляв докази, застосовував нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.

Отже, у випадку, коли належний відповідач не був залучений до участі у справі, суд першої інстанції мав закінчити розгляд справи з неналежним відповідачем та відмовити у позові до нього. Така відмова у задоволенні позовних вимог не позбавляє позивача права ще раз звернутися до суду із своїми вимогами, але вже до належного відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, з урахуванням того, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини, що мають значення для справи, а також не виконані вимоги ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти всебічному з'ясуванню обставин справи, встановлення та залучення до участі у справі належного відповідача, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з інших, вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 відмовити.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -