Рішення

від 28.05.2014 по справі 314/1769/13-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/1769/13-ц Провадження № 2/314/36/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2014 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

- головуючого судді - Надворної О.С.,

- при секретарі - Якубовській Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним.

Позивач своєму позові та його представник - ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги обґрунтовують тим, що 07.08.2004 року ПП ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір оренди належній останній на праві власності земельної ділянки, загальною площею 5,1185 га, яка знаходяться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Договір було укладено строком на десять років та зареєстровано в порядку, встановленому законом. Проте, в березні 2013 року позивачу стало відомо, що Відділом Держкомзему у Вільнянському районі також був зареєстрований Договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між відповідачами, згідно якого ОСОБА_2 одночасно передала вказану земельну ділянку ТОВ «Компанія Фенікс 2009» строком на 10 років, та здійснив державну реєстрацію укладеного правочину. При цьому існуючий договір оренди № 27 від 07.08.2004 р., укладений між позивачем та ОСОБА_2, - розірвано не було.

Позивач в своєму позові зазначає, що земельна ділянка, яка є предметом обох договорів, - не вибувала з його користування, а такі дії відповідачів порушують його права як землекористувача за договором оренди, і прохає суд з підстав, передбачених ст. 215 ЦК України, визнати недійсним договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з Обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» щодо передачі в оренду земельної ділянки, площею 5,1185 га, кадастровий номер 2321587300:03:005:0081.

23.04.2013 року відовідач ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом про розірвання договору земельної ділянки № 27 від 07.08.2004 р., укладеного між нею та позивачем. В позові посилається на те, що, починаючи з 2007 року ОСОБА_1 не обробляє земельну ділянку та не сплачує орендну плату згідно з умовами вищезазначеного договору оренди. А в 2010 році без її згоди ОСОБА_1 передав земельну ділянку в користування іншому фермеру - ОСОБА_4, і останній зараз без будь-яких правових підстав та безкоштовно користується належною їй землею. Отже, посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушив умови укладеного 07.08.2004 року договору оренди № 27, прохає суд розірвати цей договір.

Ухвалою суду від 23.04.2013 року зустрічний позов ОСОБА_2 був прийнятий судом до розгляду.

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов, а проти задоволення зустрічного позову заперечує, прохає розглянути справу за його відсутності, надавши суду відповідну заяву.

Представник позивача - ОСОБА_3 в останньому судовому засіданні присутнім не був, проте в минулих засіданнях підтримав позов ПП ОСОБА_1 Посилаючись на те, що оспорюваний договір оренди був укладений відповідачами 25.05.2010 року без розірвання попереднього договору оренди № 27, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 з дотриманням всіх вимог чинного законодавства ще 07.08.2004 року, прохав суд захисти права позивача та задовольнити позов в повному обсязі.

При цьому проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 представник позивача в судовому засіданні заперечував. Зазначав, що ПП ОСОБА_1 виконував умови договору оренди № 27 від 07.08.2004 року, сплачував ОСОБА_2 орендну плату, в зв'язку чим вважає, що відсутні підстави для розірвання цього договору. На підтвердження надав суду відомості про видачу ОСОБА_2 насіння та зерна в якості орендної плати в 2010 - 2013 роках, а також копії листів-повідомлень з запрошенням ОСОБА_2 отримати належну їй орендну плату.

Відповідач, який одночасно є позивачем за зустрічним позовом - ОСОБА_2 в судові засідання не з'являлась, її представник - адвокат ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій зазначив, що прохає розглядати справу за його відсутності, при цьому заперечує проти задоволення позову ПП ОСОБА_1, а зустрічний позов ОСОБА_2 підтримує в повному обсязі, та прохає його задовольнити.

Відповідач - представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» в судові засідання неодноразово не з'являвся, про дату та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином. В зв'язку з вищенаведеним, суд на підставі ст. 169 ЦПК України розглянув справу за відсутністю представника ТОВ «Компанія Фенікс 2009».

При цьому, будучи присутньою в минулих судових засіданнях, представник відповідача ТОВ «Компанія Фенікс 2009» - Шмаровоз Т.М. прохала суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що обставини, вказані відповідачем в позовній заяві, не відповідають дійсності. А зустрічний позов ОСОБА_2 прохала задовольнити. При цьому зазначала, що ОСОБА_1 орендну плату відповідачу всі ці роки за укладеним договором оренди не платив, і без згоди власника передав земельну ділянку в користування іншому фермеру - ОСОБА_4, який також користувався землею безкоштовно. Також зазначила, що 25.05.2010 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Компанія Фенікс 2009» договір оренди вищевказаної земельної ділянки, цей договір був зареєстрований у встановленому законом порядку в Відділі Держкомзему у Вільнянському районі, власниця земельної ділянки ОСОБА_2 регулярно отримує від Товариства орендну плату. Отже, вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору від 25.05.2010 року.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до копії Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЗП № 2024424, виданого 22.07.2004 року Вільнянською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Вільнянської райдержадміністрації від 26.03.2004 року № 195, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 5,1185 га, кадастровий номер: 2321587300:03:005:0081, розташованої на території Тернівської сільської ради Вільнянського району (а.с.13).

07.08.2004 року ОСОБА_2 передала вищевказану земельну ділянку в оренду ПП ОСОБА_1 терміном на 10 років, про що сторони уклали відповідний договір № 27 і зареєстрували його 25.09.2004 року за № 80 у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (а.с.15-16).

03.10.2004 року земельна ділянка була фактично передана у користування орендарю ( а. с. 17 ).

До закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки № 27 від 07.08.2004 року ОСОБА_2 25.05.2010 року уклала спірний договір оренди землі з новим орендарем ТОВ «Компанія Фенікс 2009», за умовами якого передала вищезазначену земельну ділянку в користування Товариству строком на 10 років. Цей договір набув державної реєстрації 28.12.2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 232150004002818 ( а. с. 6-7 ).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції закону на час укладення спірного договору від 25.05.2010 року ) договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі частини 1 статті 210, частини 3 статті 640 ЦК України, частини 2 статті 125 Земельного Кодексу України та статті 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу статті 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Не зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Тобто на момент розгляду справи в Державному реєстрі речових прав міститься інформація про те, що земельна ділянка, площею 5,1185 га, власником якої є ОСОБА_2, перебувала в оренді за вказаними договорами одночасно у двох осіб: ПП «ОСОБА_1» та товариства з Обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009».

Цей факт підтверджено як відповідними записами на обох договорах оренди від 07.08.2004 р. та 25.05.2010 р., так і оглянутою в судовому засіданні Поземельною книгою, а також довідкою Відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області від 19.12.2013 року за вих. № 3823, долученою до матеріалів справи представником позивача.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Проте, як встановлено судом, на момент укладення спірного договору оренди від 25.05.2010 року права володіння та користування земельною ділянкою належали позивачу ПП ОСОБА_1 відповідно до умов договору від 07.08.2004 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені в договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Проте, на момент укладення спірного договору від 25.05.2010 року земельна ділянка перебувала в оренді у позивача ОСОБА_1, що виключало можливість передачі її ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія Фенікс 2009».

Факт укладення відповідачами 25.05.2010 року договору оренди земельної ділянки, яка вже знаходилась в орендному користуванні позивача ПП ОСОБА_1, суд розцінює як порушення права орендаря самостійно господарювати на землі, передбаченого ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо).

При цьому в ході розгляду справи відповідачем ТОВ «Компанія Фенікс 2009» належних та переконливих доказів в обґрунтування та на підтвердження заявлених заперечень проти позову - суду надано не було. При цьому в ході розгляду справи суд перевірив ствердження відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009» щодо факту дострокового розірвання договору від 07.08.2004 року та фактичну передачу землі без згоди власника третій особі - СФГ «Лещенко В.М.». Належних доказів та відомостей про розірвання договору оренди № 27 від 07.08.2004 року, чи про інше припинення його дій - суду не надано. За останнім рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2013 року суд також не дійшов висновку, що первісний договір оренди землі був розірваний. Встановлені обставин у цій справі є преюдиційними щодо чинності договору оренди земельної ділянки, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (частина 3 статті 61 ЦПК України).

Таким чином, за висновком суду, при укладенні відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009» спірного договору оренди землі від 25.05.2010 року були суттєво порушені вимоги ст., ст. 5,17, 25 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 статті 203 цього кодексу.

Згідно роз'яснень, викладених у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, з врахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку, що, оскільки в установленому законом порядку дія договору оренди № 27 від 07.08. 2004 року не припинена, договір не розірвано і не визнано недійсним, позивач ПП « ОСОБА_1» є землекористувачем спірної земельної ділянки і має право в установленому законом порядку вимагати захисту свого порушеного права у відповідності з приписами статті 396 ЦК України, в тому числі у обраний ним спосіб.

Тому заявлені ПП « ОСОБА_1» позовні вимоги суд знаходить обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 , то вирішуючи спір в цій частині суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За правилами ст.21 Закону України « Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що орендна плата може справлятись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити у договорі поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до п.4.1 Договору оренди № 27 від 07.08.2004 року за кожен рік користування вказаною у договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю річну орендну плату, яка встановлюється у фіксованому розмірі 1070 грн. Цим же пунктом вказаного Договору передбачено, що виплата орендної плати за земельну ділянку здійснюється у натуральному вигляді на суму, що встановлена п.4.1 договору згідно з Номенклатурою, яка включає кількість та вартість продукції, яка поставляється Орендарем Орендодавцю в рахунок орендної плати, та яка є невід'ємною частиною цього договору, або у відробітковій формі, згідно з Номенклатурою (а.с.15).

Пунктом 4.3 Договору оренди визначено, що орендна плата вноситься Орендарем Орендодавцю один раз на рік до 01 грудня поточного року незалежно від форми орендної плати.

Отже, за договором оренди від 07.08.2004 року оплата передбачена в грошовому еквіваленті, а за згодою сторін - у натуральному вигляді.

Надані позивачем копії відомостей на підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_2 орендної плати в 2010-2013 роках у натуральному вигляді, а також письмові повідомлення-запрошення для отримання орендної плати, направлені позивачем власниці земельної ділянки ОСОБА_2 - суд приймає як належні докази на підтвердження виконання ПП «ОСОБА_1» своїх зобов'язань за укладеним договором оренди.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні надані позивачем письмові докази на підтвердження факту сплати їй позивачем орендної плати не спростувала, ніяких особистих пояснень з цього приводу не дала, і тому суд дійшов висновку, що зустрічний позов є недоведеним, і за цих підстав в його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст., ст. 10, 60, 80, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з Обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 5,1185 га га, кадастровий номер: 2321587300:03:005:0081, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі № 27 від 07.08.2004 року, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення; у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О.С. Надворна.

28.05.2014